Справа № 149/2203/13-ц
Провадження №2/149/716/13
Номер рядка звіту 41
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.12.2013 року м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олійника І.В.
за участі секретаря Янюк А.Й.
позивача - ОСОБА_1, представник на підставі довіреності
відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представник на підставі договору
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстраційного обліку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права на проживання в житловому будинку та вселення в житловий будинок, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4, ОСОБА_5 12.07.2013 року звернулись до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з цивільним позовом до ОСОБА_2, СГІРФО Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області про виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Позов мотивовано наступним.
Позивачі успадкувати кожен по ? частині житлового будинку та господарських споруд, що розташовані по АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належав ОСОБА_6. Відповідач ОСОБА_2 поселилась у вказаний житловий будинок 16.03.2000 року, за згодою власника - ОСОБА_6, як член сім'ї та була зареєстрована в цьому будинку і проживала. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано 21.07.2011 року. З огляду на положення ч. 1 ст. 156 ЖК України, ч. 1 ст. 405 ЦК України, позивачі зазначають, що з моменту смерті власника ОСОБА_6, а також у зв'язку з розірванням шлюбу ОСОБА_2 втратила право користування житловим будинком, оскільки право власності попереднього власника припинилось, а ОСОБА_2 не являється членом сім'ї власника будинку. У свою чергу, право власності на вказаний будинок виникло у позивачів, які не бажають, щоб ОСОБА_2 проживала в будинку. З моменту набуття права власності на вказаний будинок позивачі не укладали та не бажають укладати з відповідачем договір найму. Також позивачі зазнають, що ОСОБА_2 на даний час самоправно займає вказане жиле приміщення, яке належить позивачам, самостійно не бажає виселятись. Враховуючи викладене, з посиланням на ч. 3 ст. 116, 150, ст. 169 ЖК України, ст.ст. 383, 391 ЦК України позивачі просять виселити ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1, оскільки її проживання в даному будинку порушує право власності позивачів як власників даного майна. Також позивачі просять зобов'язати СГІРФО Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку в будинку АДРЕСА_1.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13.11.2013 року позовну заяву ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, СГІРФО Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області про виселення та зняття з реєстраційного обліку, в частині позовної вимоги про зобов'язання СГІРФО Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку в буд. АДРЕСА_1 - залишено без розгляду.
08.08.2013 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання за нею права на проживання у житловому будинку АДРЕСА_1, вселення ОСОБА_2 у вказаний будинок та відмову в задоволенні первісної позовної заяви.
Зустрічний позов мотивовано наступним. 14.11.1989 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_4 та була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 за згодою із власником даного житла ОСОБА_6, як член сім'ї. 21.07.2011 року шлюб з ОСОБА_4 був розірваний і відносини погіршились. ОСОБА_4, донька від шлюбу - ОСОБА_7 змінили замок вхідних дверей в будинку та не допускають ОСОБА_2 до вказаного житлового будинку, не зважаючи на судове рішення, яке набуло законної сили, позивачі чинять перешкоди у користуванні даним житлом, не надають ключ від будинку, в якому знаходяться особисті речі ОСОБА_2 ОСОБА_2 зазначає, що вимушено з 2011 року не проживає у вказаному будинку. Також ОСОБА_2 звертає увагу, що на законних підставах вселилась у вищевказаний будинок, договір найму з нею не розірвано, а тому просить визнати за нею право на проживання в цьому будинку та вселити її у зазначений будинок. З цих підстав ОСОБА_2 вважає, що первісний позов не підлягає задоволенню.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 12.08.2013 року зустрічну позовну заяву було прийнято до розгляду та об'єднано з первісним позовом.
В судовому засіданні представник позивачів - відповідачів ОСОБА_1 підтримав первісний позов, з наведених в ньому підстав та заперечив проти задоволення зустрічної позовної заяви, як безпідставної.
Відповідач - позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили проти задоволення первісної позовної заяви та просили задовольнити зустрічний позов.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 23.05.2013 року, яке набуло законної сили, у цивільній справі № 2-1329/2011 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні житлом та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_7 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб - ОСОБА_5, СГІРФО Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, встановлено наступні обставини. ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 поселились в будинок АДРЕСА_1 за згодою покійної ОСОБА_6, як члени її сім'ї. Станом на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, будинок АДРЕСА_1 в реєстрі права власності залишився зареєстрований за померлою ОСОБА_6, а тому ОСОБА_4 продовжує користуватись цим будинком на тих самих умовах, що і ОСОБА_2 За таких обставин він та ОСОБА_7 не вправі чинити ОСОБА_2 перешкоди у користуванні будинком. Враховуючи викладене, суд зобов'язав ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не перешкоджати ОСОБА_2 у проживанні в буд. АДРЕСА_1, зобов'язано їх надати ОСОБА_2 ключ від житлового будинку.
Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 14.11.1989 року ОСОБА_8 та ОСОБА_4 уклали шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_2 (а.с.11).
Як встановлено з домової книги, відмітки у паспорті, ОСОБА_2 була прописана в спірному будинку 16.03.2000 року, як член сім'ї (а.с. 12-15, 37).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.10).
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 28.04.2012 р., 18.05.2013 року, посвідчених державним нотаріусом Хмільницької міської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, зареєстрованих в реєстрі №№ 418, 196 спадкоємцями майна ОСОБА_6, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_5, ОСОБА_4 по ? частці кожен (а.с.30, 33). Право власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№ 3626995 від 18.05.2013 року, № 5540317 від 02.07.2013 року (а.с.31, 34).
Відповідно до ст. 170, ч.2-4 ст. 168 ЖК України при переході права власності на жилий будинок, (частину будинку, квартиру), в якому знаходиться здане в найом жиле приміщення, до іншої особи договір найму зберігає силу до закінчення зазначеного в ньому строку.
Якщо договір найму укладено без зазначення строку, новий власник будинку (квартири) вправі вимагати його розірвання у випадках і в порядку, передбачених ст. 168 ЖК України.
Дострокове розірвання договору найму жилого приміщення з ініціативи наймодавця можливе лише за згодою наймача.
Договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.
Договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а також у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за комунальні послуги.
Згідно зі ст. 169 ЖК України у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Як встановлено судом будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі свідоцтв про право власності на спадщину після смерті їх матері - ОСОБА_6
ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 та з 16.03.2000 року постійно проживала у цьому будинку і зареєстрована в ньому за згоди попереднього власника, як член її сім'ї.
З огляду на викладене, ОСОБА_2 при вселенні до спірного житлового будинку набула прав, передбачених ст. 156 ЖК України.
Розірвання з ОСОБА_2 договору найму може мати місце у випадках, визначених ст. 168 ЖК України.
Позивачами не додержано вимог ст. 168 ЖК України щодо умов розірвання договору найму будинку.
Враховуючи викладене відсутні підстави для задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскільки спірне домоволодіння перейшло до позивачів за правилами спадкування, а тому до них перейшли усі житлові права та обов'язки, які були у померлої - ОСОБА_6 стосовно ОСОБА_2
Доводи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про те, що підставою для виселення ОСОБА_2 із спірного житла є те, що вона припинила сімейні відносини з ОСОБА_4 також не є підставою для виселення останньої, без дотримання вимог ст. 168 ЖК України. Так, відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 ЖК України, відповідно до якої до членів сім'ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
З показів допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які пояснили, що ОСОБА_2 вселилась в буд. АДРЕСА_1 після одруження з ОСОБА_4 Після того як ОСОБА_2 в листопаді 2011 році потрапила до лікарні, її колишній чоловік ОСОБА_4 та донька ОСОБА_7 перешкоджають ОСОБА_2 у користуванні вказаним будинком, а саме змінили замки вхідних дверей. Однак в будинку залишаються особисті речі ОСОБА_2 З 2011 року по даний час ОСОБА_2 вимушена проживати у родичів, а якийсь період проживала в літній кухні на території будинковолодіння АДРЕСА_1.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 з 2000 року по 2011 рік постійно проживала в спірному будинку як дружина ОСОБА_4, який є сином ОСОБА_6, вела спільне господарство, доглядала ОСОБА_6, а тому саме по собі розірвання шлюбу з ОСОБА_4 не позбавляє ОСОБА_2 права користування займаним приміщенням.
Також судом встановлено, що внаслідок неприязних відносин, які склались між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 після розірвання шлюбу, остання з 2011 року не може проживати в спірному будинку внаслідок дій ОСОБА_4 та ОСОБА_13, хоча такі дії порушують права ОСОБА_2 на користування житловим приміщенням, що також було встановлено рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 18.05.2013 року.
Окрім цього наявність перешкод ОСОБА_2 у проживанні в будинку АДРЕСА_1 підтверджується також показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12, актами державного виконавця від 17.07.2013 року, 01.08.2013 року, а також довідками голови вуличного комітету № 1228 від 22.11.2012 року, № 752 від 31.07.2013 року (а.с. 69,70).
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що порушене право ОСОБА_2 на користування житловим приміщенням в будинковолодінні АДРЕСА_1 підлягає захисту шляхом вселення останньої до даного будинку.
При цьому позовна вимога про визнання за ОСОБА_2 права на проживання у вищевказаному будинку задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_2 має право користування вказаним будинком на умовах найму.
Судові витрати залишити за сторонами.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213-215, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстраційного обліку, - відмовити повністю.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права на проживання в житловому будинку та вселення в житловий будинок, - задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_2 в житловий будинок АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Судові витрати залишити за сторонами.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Олійник І. В.