ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В., Кобилянського М.Г., Гуріна М.І.
секретар: Пороценко О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Київської області від 21 березня 2005 року по справі за їх скаргою на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України ( далі УПФУ ) у м.Переяслав-Хмельницькому Київської області щодо перерахунку пенсії державного службовця,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ( далі позивачі ) звернулись до суду зі скаргою про визнання дій УПФУ у м.Переяслав-Хмельницькому Київської області ( далі відповідач ) щодо відмови у перерахунки їм пенсії неправомірними та просили зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії державного службовця з 1 вересня 2003 року з врахуванням 100% надбавки, встановленої Указом Президента України від 20 червня 2002 року №575 « Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби».
Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 березня 2005 року скасовано рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 29 грудня 2004 року, яким позов задоволено, та ухвалене нове рішення яким в задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивачі подали касаційну скаргу до Верховного суду України, який своїм листом від 15 вересня 2005 року на підставі п.п.7,10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі позивачі просять скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 21 березня 2005 року , а рішення суду першої інстанції залишити в силі , оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме : порушив принцип верховенства права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційних скарг за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг та скасування постановленого по справі судового рішення.
Судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивачам відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» як державним службовцям призначена пенсія : ОСОБА_1 з 19 листопада 2002 року, ОСОБА_2 з 3 квітня 2001 року, ОСОБА_4 з 18 квітня 2001 року, ОСОБА_3 з 6 червня 1992 року, ОСОБА_5 з 30 липня 1997 року з заробітної плати за штатним розкладом, враховуючи стаж роботи на державній службі з визначенням відповідного відсотка з заробітної плати, та встановлений розмір пенсії.
Відповідно до Указу Президента України «Про посилення соціального захисту працівників органів державної податкової служби» посадовим особам та іншим державним службовцям органів державної податкової служби встановлено надбавку за особливі умови роботи, кваліфікацію та інтенсивність праці у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця і надбавки за вислугу років. Крім цього даним Указом визначений термін з якого він набирає чинності, а саме з 1 січня 2003 року.
Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З наведених обставин слідує, що вказана позивачами надбавка відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби і звільнені у зв'язку з виходом на пенсію після їх запровадження. Під час проходження служби позивачі вказаних надбавок не отримували, оскільки звільнені до їх запровадження, а тому дія вищевказаних нормативних актів на них не поширюється.
Враховуючи наведене , судом апеляційної інстанції правильно відмовлено в задоволені позовних вимог про перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії з урахування вищезазначених надбавок, оскільки позивачі були звільнені до запровадження вказаних надбавок.
Зазначені висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з законодавчими актами, які врегульовують пенсійне забезпечення державного службовця.
Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно застосовано матеріальний закон при вирішенні позову, рішення суду апеляційної інстанції належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального закону.
За таких обставин, коли суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судового рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230 , ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Київської області від 21 березня 2005 року - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський
СУДДІ : С.Є. Амєлін
В.В. Юрченко
М.Г. Кобилянський
М.І. Гурін