ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А     

      2 червня 2006 року                                        м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В., розглянувши  матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення місцевого Вознесенського районного суду Миколаївської області від 15 грудня 2003 року та на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 9 березня 2004 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення загальних зборів співвласників майна колишніх членів КСП ім. Докучаєва Вознесенського району, перевіривши дотримання  ст.ст.17, 20, 210, 211, 212  КАС України  та її  відповідність вимогам ст. 213 КАС України  КАС України,

                                           В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 9 березня 2004 року залишено без змін рішення Вознесенського районного суду Миколаївської області від 15 грудня 2003 року, яким в задоволені скарги відмовлено.

Не погоджуючись  з  зазначеними судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду України, який своїм листом від 22 вересня 2005 року направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду України  для вирішення в порядку касаційного провадження.

Зі змісту скарги видно, що спір між  сторонами виник через ухвалення загальними зборами співвласників майна членів колишнього КСП ім. Докучаєва Вознесенського району Миколаївської області від 18 травня 2001 року рішення щодо цього майна, зазначеного у протоколі НОМЕР_1.

Зазначена цивільна справа була розглянута судом загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства, а не як справа, що виникла з адміністративно-правових відносин, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України 1963 року.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства до Вищого адміністративного суду України підлягають передачі не розглянуті касаційні скарги за заявами і скаргами у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин.

Рішення зборів співвласників майна про долю цього майна не є публічно-правовим спором за своєю природою. Загальні збори співвласників майна колишнього КСП не наділені правом здійснення владних управлінських функцій, а тому не можуть бути визнані суб'єктом владних повноважень.

Даний спір підвідомчий судам загальної юрисдикції і повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства, оскільки вирішуються питання володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності.

Відповідно до ст.323 ЦПК України  судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд України. За таких обставин, касаційна скарга Лавицького М.П.  підлягає передачі до Верховному Суду  України  як  суду касаційної   інстанції у цивільних справах.

Керуючись ч.7 ст.9, ст.109, ст.17, 20 КАС України, ст.323 ЦПК України,  -

                                                      У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України за його касаційною скаргою на рішення місцевого Вознесенського районного суду Миколаївської області від 15 грудня 2003 року та на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 9 березня 2004 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення загальних зборів співвласників майна колишніх членів КСП ім. Докучаєва Вознесенського району , а касаційну скаргу разом зі справою передати до Верховного Суду України.

             С У Д Д Я :                                            Д.В. Ліпський