12.12.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/2979/2013р. Головуючий у першій
інстанції Завгородня Л.М.
Категорія 55 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Андрейченко А.А., Моцного М.В.,
при секретарі: Сидорук М.А.,
за участю: представника відповідача ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 24 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3, у якому просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 392 755 грн. 31 коп.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідачем на замовлення позивача у січні 2011 року були виготовлені та встановленні меблі, на яких у грудні 2011 року стали проявлятися дефекти. Позивач неодноразово зверталась до відповідача з вимогами про усуненні недоліків, декілька раз дефекти були усунуті, а в останній раз відповідач відмовилась усувати дефекти меблів без додаткової оплати.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 24 жовтня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено у повному обсязі.
Позивач з рішенням суду не погодилась, подала апеляційну скаргу, у якій ставить питання про її скасування з підстав порушення норма матеріального і процесуального права та ухвалення нового про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
З матеріалів справ видно, що ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, у якому посилається на те, що у січні 2011 року між нею та ФОП ОСОБА_3 у усній формі був укладений договір на виготовлення та установку меблів під індивідуальне замовлення у квартиру АДРЕСА_1, за яким у названу квартиру відповідачем протягом періоду з січня 2011 року по вересень 2011 року були виготовлені та встановлені меблі, а позивачем сплачені відповідачу 38 795 доларів США за виготовлення меблів та 82 666 грн. 88 коп. за фурнітуру, доставку, монтаж та інше.
У грудні 2011 року на меблі почали проявлятися дефекти (тріщини, розклеювання), з приводу усунення яких ОСОБА_5 неодноразово зверталась до ФОП ОСОБА_3 Частина дефектів останньою була усунена, але у подальшому відповідач відмовилась усувати залишок дефектів без додаткової оплати.
У обґрунтування названих вище обставин, позивачем представлені Висновок експертного товарознавчого дослідження № 1071 від 07 вересня 2012 року, лист ОСОБА_5 на ім'я ФОП ОСОБА_3 від 02 березня 2012 року із вимогами про усунення недоліків меблів, повідомлення ОСОБА_5 на ім'я ФОП ОСОБА_3 від 08 жовтня 2012 року із вимогами про повернення коштів, сплачених за меблі, квитанція за відправку цього повідомлення поштовою кореспонденцією, лист Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Севастополі № 2054/0615/08 від 27 квітня 2012 року, рахунок-фактура № ЧП-0012241 від 18 березня 2011 року, ескізи меблів та розрахунку їх вартості (т.1 а.с.8, 9-13, 14-17, 18-30, 31, 32, 34, 35, 36-38).
Крім того, за клопотання позивача у суді першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Представлені позивачем докази, суд оцінив належно, та дійшов правильного висновку про те, що вони не можуть бути покладені у основу рішення, оскільки у відповідності п.2 ч.1 ст.208 ЦК України, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів передбачених ч.1 ст.206 цього кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.
У такому випадку, виходячи із положень ч.1 ст.218 ЦК України, укладення між сторонами по справі договору на виготовлення та установку меблів під індивідуальне замовлення у квартиру АДРЕСА_1, має бути доведено доказами, визначеними у ст.57 ЦПК України, окрім пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних у якості свідків, показань свідків, оскільки у відповідності до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таких доказів позивачем суду представлено не було, враховуючи те, що положення ч.1 ст.206 ЦК України виключають можливість укладення названого вище договору у усній формі, оскільки цей договір не передбачав його повного виконання сторонами у момент його вчинення.
У зв'язку із наведеним, не можуть бути прийняти до уваги доводи апеляційної скарги про те, що факт наявності договірних відносин між сторонами по справі підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_5, оскільки остання не довела належними доказами факт виникнення між нею та ОСОБА_3 у якості фізичної-особи підприємця договірних відносин з приводу виготовлення та встановлення меблів у квартирі АДРЕСА_1.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновки суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова
Судді: /підпис/ А.А.Андрейченко
/підпис/ М.В.Моцний
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду м.Севастополя В.О.Єфімова