ГАГАРІНСКІЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Єд.Ун. №763/8432/13-к

1-кп/763/436/13

ВИРОК

Іменем України

30 грудня 2013 року м. Севастополь

Гагарінський районний суд міста Севастополя у складі: головуючого-судді Щербакова В.В., при секретарі Сауть О.В., з участю державного обвинувача старшого прокурора прокуратури Гагаринского району міста Севастополя Рикунова Д.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Гагарінського районного суду міста Севастополя кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201314005007324 від 20 жовтня 2013 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Руставі (Грузія), грузин, громадянин Грузії, маючий середню освіту, одружений, офіційно не працевлаштований, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрований за адресою: ГрузіяАДРЕСА_1, раніше не судимий

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.1 ст. 185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, знаходячись в маршрутному таксі № 95, яке знаходилася в районі запинки громадського транспорту «Студентське містечко» та яке слідувала з зупинки громадського транспорту «Центральний ринок» в місті Севастополі до зупинки громадського транспорту «Казача бухта» в місті Севастополі, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії будуть непоміченими з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу таємно з сумки ОСОБА_5, викрав грошові кошти у розмірі 485 гривень, які належали останній. Однак, ОСОБА_3, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки ОСОБА_5, помітивши пропажу грошових коштів, зажадала спрямувати маршрутне таксі до Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі, на прохання якої водій зазначеного громадського транспорту поїхав за зазначеним ОСОБА_5 напрямком. Далі ОСОБА_3, усвідомлюючи що не в змозі вчинити усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з метою уникнення від кримінальної відповідальності викинув зазначені грошові кошти на підлогу маршрутного таксі в якому знаходився, звідки вони були вилучені співробітниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину в вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що 20.10.2013 року у вечері їхав в маршрутному таксі з площі Поставших. До салону зайшла жінка у якої з кишені виглядали гроші. Він витягнув ці гроші, проте жінка помітила пропажу і стала просити водія їхати в міліцію. Він ці гроші викинув на підлогу в салоні маршрутки. Потім водій приїхав на маршрутці до Гагаринскому РВ УМВС і його затримали. У скоєному розкаюється.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинуваченим ОСОБА_3 не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати його дії за ч.3 ст.15- ч.1 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа с причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Потерпіла ОСОБА_5 згідно телефонного повідомлення просить розглянути справу без її участі, позовних вимог до обвинуваченого не має.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3, передбаченою ст. 66 КК України, під час досудового розслідування може бути визнано щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, передбачених ст. 67 КК України, під час досудового розслідування не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення до скоєного, особу підсудного, який раніш не судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, обставину, що пом'якшує покарання та вважає за необхідне обрати міру покарання у виді штрафу.

Органом досудового розслідування відносно ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.

До суду речові докази не надавалися, а тому питання про них судом не вирішувалося.

Цивільний позов, судові витрати по кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 30 днів через Гагарінський районний суд міста Севастополя.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя Гагарінського районного

суду міста Севастополя В.В.Щербаков