АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/8402/13
Справа № 641/9659/13-ц Головуючий 1 інст. - Колодяжна І.М.
Категорія : трудові Доповідач - Пономаренко Ю.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого : Пономаренко Ю.А.,
суддів : Черкасова В.В., Кукліної Н.О.,
при секретарі Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
в с т а н о в и л а:
В вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ДП «Завод ім.Малишева» заборгованості по заробітній платі у розмірі 9176,37грн. та середньомісячної заробітної плати за період з 18.05.2013 року по 18.09.2013 року у розмірі 9358, 72 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він працював на підприємстві з 01 листопада 2006 року по 18 травня 2013 року на посаді оператора котельної та був звільнений у зв'язку з скороченням численності штату. На час звільнення ДП «Завод ім. Малишева» не виплатило позивачу заборгованість по заробітній платі в зазначеній сумі, тому просив стягнути заборгованість та середній заробіток за час затримки, у зв'язку з невиплатою йому як звільненому працівникові всіх належних сум у день звільнення з вини власника.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ДП «Завод ім. Малишева» на користь ОСОБА_2 кінцевий розрахунок у розмірі 9174,12 грн., середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку у розмірі 9375,12, всього на суму 18531,24 грн. Стягнуто з ДП «Завод ім.Малишева» на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Не погодившись з рішенням суду 1 інстанції ДП «Завод ім.Малишева» звернулося з апеляційною скаргою, в якій вказало, що не згідно з рішенням суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 9357,12 грн., вважає, що під час прийняття рішення суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не дав належної оцінки доказам. Просить рішення суду 1 інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 9357,12 грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити в цій частині в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги обґрунтовано виходив з того, що було порушено право позивача на своєчасне отримання заробітної плати при кінцевому розрахунку, а тому є правові підстави для задоволення позовних вимог.
Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Матеріали справи містять дані про те, що позивач працював на ДП «Завод імені Малишева» на посаді оператора котельної з 01.11.2006 по 18.05.2013 року.
Наказом АЗ/219-к про припинення трудового договору від 18.05.2013 року, ОСОБА_2 було звільнено по скороченню штатів за ст.40 п.1 КЗпТ України, у зв'язку з чим йому повинно було у той же день виплачено кінцевий розрахунок. Однак кінцевий розрахунок йому виплачено не було.
Згідно з довідками наданими ДП «Завод ім.Малишева» від 30.09.2013 року за №2368 та №2369 заборгованість по заробітній платі ОСОБА_2 складає 9174,12 грн. та середньомісячна заробітна плата складає 2339,28 грн.
З довідки Державного центру зайнятості від 09.07.2013 року за №5671 ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітний в Харківському МЦЗ з 19 червня 2013 року , його дохід за червень 2013 року склав 90,66 грн.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України відповідач повинен виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Згідно до п.20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільнені, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Виходячи зі змісту ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України „Про оплату праці" роботодавець зобов'язаний здійснювати виплату заробітної плати найманим працівникам регулярно в робочі дні і строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Крім того, якщо виплата заробітної плати затримується на один чи більше календарних місяців, роботодавець зобов'язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати (ст.34 Закону України „Про оплату праці та ст.1 Закону України „Про компенсацію").
Судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що за правилами ст.117 КЗпПУ стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку як спосіб відповідальності підприємства виникає при наявності вини у недотриманні положень ст.116 КЗпПУ про остаточний розрахунок при звільненні працівника, і тому вважає безпідставним твердження відповідача про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ДП «Завод імені Малишева» на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку з наступного.
В апеляційній скарзі апелянт ДП «Завод імені Малишева», обґрунтовуючи відсутність своєї вини по виплаті кінцевого розрахунку посилається на постанову державного виконавця, яким накладено арешт на всі рахунки підприємства в банківських установах.
Між тим, як вбачається з наданої постанови державного виконавця Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від 26.04.2013 року державним виконавцем було звільнено з під арешту грошові кошти в сумі 1027036,6грн та накладено арешт на кошти в сумі 662429,5грн. Таким чином, твердження відповідача про накладення арешту на всі грошові рахунки підприємства є необґрунтованими.
Крім того, апелянт посилається на те, що позивачу заборгованість була зарахована на депонент, і тому відсутні підстави для стягнення сум за затримку розрахунку.
Разом з тим, матеріали справи містять дані про те, що сума кінцевого розрахунку була зарахована на депонент 8.11.2013 року, між тим, як суд стягнув заборгованість за затримку розрахунку лише за 4 місяця, тобто до листопада 2013 року, коли було перераховано гроші.
З підстав наведеного, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними і не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують. В зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: