ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2006 року                                                                              м. Київ

Колегія  суддів  Вищого адміністративного суду України в складі:

    Головуючого   Харченка В.В.

   суддів               Берднік І.С.

                            Васильченко Н.В.

                            Кравченко О.О.

Ліпського Д.В.

при секретарі:    Кулеша А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за  касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської  області  від 23 грудня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Волинського обласного військового комісаріату,- 

                                        в с т а н о в и л а :

У жовтні 2004 року ОСОБА_1звернувся до суду із скаргою на бездіяльність Волинського обласного військового комісаріату.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Волинської  області  від 23 грудня 2004 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені судові рішення  у зв'язку  з порушенням судами норм матеріального права.

 Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши  матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник у 1998 році звільнений з військової служби і йому призначена пенсія за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року.

Відповідно до ст. 43 ч. 3 Закону пенсії військовослужбовцям обчислюються з їх грошового забезпечення з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчений ступінь, кваліфікації і умов служби у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пенсії, які призначаються військовослужбовцям, обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується цим військовослужбовцям на день звільнення зі служби, що передбачено п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей».

Щомісячні надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) встановлені військовослужбовцям Указом Президента України від 23 лютого 2002 року    № 173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», а надбавки за безперервну військову службу - Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», тобто після того, як заявник звільнений зі служби і йому призначена пенсія.

Отже, суди  першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що щомісячні надбавки, встановлені для військовослужбовців зазначеними Указами Президента України, є додатковими видами грошового забезпечення і включаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які їх отримували під час проходження служби і звільнені зі служби після їх запровадження, а тому обґрунтовано відмовив заявнику в задоволенні скарги про перерахунок пенсії.

До того ж колишнім військовослужбовцям, які до звільнення з військової служби не отримували надбавок, встановлених зазначеними Указами Президента

України, не передбачений перерахунок пенсій цими Указами. Такі особи мають право на перерахунок пенсії на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 року № 1576 «Про заходи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», від 27 серпня 2003 року № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Заявникові перерахунок пенсії на підставі цих постанов проведений.

Крім того, відповідно до ст. 63 Закону призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються лише з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, але не з введенням нових видів грошового забезпечення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без  задоволення, а  рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Волинської  області  від 23 грудня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Волинського обласного військового комісаріату - без  змін.

Ухвала  остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                                           Харченко В.В.