донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.12.2013 р. справа №12/5009/1801/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

При секретарі: Склярук С.І.

за участю представників сторін:

від скаржника: від боржника: за участю прокурора: від ініціюючого кредитора:не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на ухвалу господарського суду Запорізької області

від13.11.2013р.

у справі№ 12/5009/1801/11 /суддя Дьоміна А.В./

за заявою кредиторапублічного акціонерного товариства «Український графіт» м. Запоріжжя

до боржникавідкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» м. Запоріжжя

пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.11.2013р. у справі № 12/5009/1801/11 за заявою кредитора ПАТ «Український графіт» до ВАТ «Вуглецевий композит» про банкрутство.

В апеляційній скарзі УПФУ просить скасувати ухвалу суду від 13.11.2013р. та прийняти нове рішення, яким заяву управління задовольнити і визнати його поточним кредитором з вимогами до боржника у сумі 417 930,87грн.

Доводи апеляційної скарги апелянт обґрунтовує з посиланням на вимоги ст.ст. 1, 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пп. 6.4, пп.6.8., абз. 2 пп. 6.9 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплату страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, які на думку апелянта, передбачають єдину підставу для зупинення нарахування підприємству для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - ліквідацію підприємства без правонаступників.

Оскільки боржника ще не ліквідовано, тому скаржник не має права не нараховувати банкруту суми до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З урахуванням цього, апелянт вважає, що господарським судом не правильно були застосовані вимоги ст. 38, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрута» (далі-Закон)

Апеляційна скарга ухвалою від 12.12.2013р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Від ліквідатора ВАТ «Вуглецевий композит» Іщенка Д.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційний суд апеляційну скаргу УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а ухвалу суду від 13.11.2013р. залишити без змін. В запереченнях на апеляційну скаргу ліквідатор посилається на безпідставність доводів апелянта.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.04.2011р. у справі №12/5009/1801/11 за заявою ПАТ «Український графіт» порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Вуглецевий композит" за загальною процедурою.

Ухвалою від 14.06.2011р. за результатами підготовчого засідання суд визнав грошові вимоги ВАТ «Український графіт»; зобов'язав останнього здійснити публікацію про порушення справи про банкрутство; ввів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядника майна-арбітражного керуючого Багмета С.В. Постановою від 03.08.2011р. Донецький апеляційний господарський суд скасував ухвалу суду від 14.06.2011р. в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Багмета С.В. та призначено нового розпорядника майна арбітражного керуючого Іщенка Д.В.

За результатами попереднього засідання ухвалою від 10.04.2012р. затверджено реєстр вимог кредиторів .

Постановою від 27.02.2013р. господарський суд Запорізької області визнав ВАТ «Український графіт» банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Іщенка Д.В.

При проведенні ліквідаційної процедури ухвалою від 13.11.2013р. господарський суд відмовив у задоволенні заяви УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання поточних кредиторських вимог до боржника на суму 417 930,87грн.

Ухвала суду мотивована тим, що до суду надійшла заява УПФУ з кредиторськими вимогами. Але судом вона не приймається до уваги, оскільки постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури була винесена 27.02.2013р., тобто у ліквідаційній процедурі застосовуються вимоги Закону в редакції від 22.12.2011р. Публікація про визнання ВАТ «Український графіт» банкрутом була здійснена в газеті «Голос України» № 44 від 06.03.2013р. З урахуванням вимог ст. 38 Закону граничний строк для звернення з поточними кредиторськими вимогами становить 06.05.2013р.

Проте, управління звернулось з заявою 30.10.2013р., тобто з порушенням встановленого Законом строку. За цією заявою УПФУ просить визнати 417 930,87грн., з яких 78996,96 грн. - заборгованість єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень-червень 2013 року, 309 223,61грн.- заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 з березня по жовтень 2013 року, 29 710,30грн. - заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 з березня по жовтень 2013 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд зазначив, що по-перше, кредитор звернувся після закінчення встановленого строку, по-друге, вимоги не пов'язані з проведення ліквідаційної процедури.

Проаналізувавши наявні копії матеріалів справи № 12/5009/1801/11, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

- вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

- виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Отже, посилання скаржника на застосування при проведенні ліквідаційної процедури на законодавство про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування стосовно нарахування та виплати єдиних соціальних внесків та відшкодування витрат на виплату пенсій, є безпідставним, оскільки при провадженні у справі про банкрутство суб'єкта господарювання в першу чергу мають застосовуватись правові норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» як спеціальні норми права.

Норми ст. 38 вказаного Закону є імперативними, які після визнання боржника банкрутом встановлюють заборону щодо нарахування обов'язкових платежів.

Як вбачається з заяви про визнання поточним кредитором: 78 996,96грн. - це заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період квітень-червень 2013 року; 309 223,61грн. - додаткова поточна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за березень-жовтень 2013 року, 29 710,30грн. - додаткова поточна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за березень-жовтень 2013 року.

Тобто визначені у заяві суми кредиторських вимог суперечать вимогам ст. 38 Закону в частині нарахування обов'язкових платежів в межах проведення ліквідаційної процедури, тобто не є поточними вимогами, та також кредитором пропущений строк звернення з заявою до боржника як поточного кредитора, який сплинув ще 07.05.2013р.

Колегія суддів звертає увагу на те, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт не навів в скарзі підстав, передбачених ст. 104 ГПК України, для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 13.11.2013р.

Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала господарського суду Запорізької області від 13.11.2013р. винесена з дотриманням норм процесуального та матеріального законодавства. За таких обставин, апеляційна скарга Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду від 13.11.2013р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.11.2013р. у справі №12/5009/1801/11 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.11.2013р. у справі №12/5009/1801/11 про банкрутство залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

Л.В. Ушенко

Надруковано: 21 прим.:

13. кредиторам

1. скаржнику

2. прокурору

1.ліквідатору

1. боржнику

1. ДАГС

1. до справи

1. ГСЗО