Справа  № 2 - 626   

2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 червня 2008 року                    Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді Батрин О.В.

                   при секретарі Кононенко О.Б.

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири недійсним, визнання права власності на квартиру,  -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири недійсним, визнання права власності на квартиру, мотивуючи тим, що їй на праві власності належала однокімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15 липня 1992 року. 26 листопада 2004 року між сторонами було укладено договір дарування даної квартири, при цьому вартість квартири відповідно до довідки КП «ВОО БТІ» № 12067 від 15.11.2004 року оцінена в 5890 грн. відповідно до її балансової вартості. Однак, позивач просить суд визнати договір дарування квартири недійсним з тих підстав, що даний договір укладений внаслідок помилки, так як позивач вважала, що в зв'язку з передачею права власності на дану квартиру відповідачу, відповідач буде її матеріально забезпечувати, надавати їй допомогу. Зміст даного договору дарування позивач не читала, оскільки їй на очах зробили операцію. Лише перед подачею позову до суду позивач дізналася про те, що нею був вчинений договір дарування квартири, а тому вона вважає, що нею строк позовної давності не пропущено. Позивач просить визнати даний договір дарування недійсним та визнати право власності на квартиру, оскільки спірна квартира є єдиним житлом для позивача, а подарувавши дану квартиру відповідачу, вона позбавлена можливості користуватися квартирою, в ній проживати. Також позивач зазначила, що відповідач також не вчинив ніяких дій з приводу прийняття спірної квартири в дар, оскільки договір дарування ним не зареєстрований в органах БТІ, як того вимагає закон.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені вище

Відповідач до судового засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про час, день та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Позивач не заперечила щодо розгляду справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження. Тому, суд розглянув вказану справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження відповідно до ст. 226 ЦПК України, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов од висновку про задоволення позову, оскільки відповідно до закону за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно з ст. 724 ЦК України дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

Відповідно од ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Як встановлено в ході судового розгляду позивач дійсно вчинила договір дарування своєї квартири, яка є для неї єдиним житлом, під впливом помилки, вважаючи, що з нею відповідачем був укладений договір довічного утримання, а  тому такий договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 26 листопада 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід визнати недійсним та визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України в один рік, оскільки позивач дізналася про те, що нею укладений договір дарування квартири відповідачу безпосередньо перед подачею до суду позову зі слів відповідача по телефону.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст. 202,203, 215, 216, 229 ЦК України.

Крім того На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 6, 8, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 202,203, 215, 216, 229 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 26 листопада 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем переглянуте Замостянським районним судом м.Вінниці в цей же строк з дня отримання копії рішення суду.

Суддя