Справа № 2 - 457
2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2008 року Замостянський районний суд м.Вiнницi
в складі: головуючого суддi Батрин О.В.
при секретарі Кононенко О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в м. Вiнницi цивільну справу за позовом ВАТ «Автобусний парк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном, мотивуючи тим, що ВАТ «Автобусний парк» є власником гуртожитку для одиноких, що розташований у АДРЕСА_1. Відповідач проживає в кімнаті № 23 даного гуртожитку. 23 березня 2007 року правлінням ВАТ «Автобусний парк» прийнято рішення про переселення ОСОБА_1 з кімнати № 23 в кімнату № 32 даного гуртожитку, а 26 березня 2007 року профспілковим органом ВАТ «Автобусний парк» було надано згоду на його переселення. На підставі даних рішень на ім'я ОСОБА_1 було виписано ордер на вселення в кімнату № 23. 29 березня 2007 року відповідно до п. 19 «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208, відповідач був повідомлений про те, що до 4 квітня 2007 року він повинен звільнити кімнату № 23 і переселитись в кімнату № 32, також відповідача було повідомлено про необхідність з'явитися до коменданта для отримання ордеру на вселення в кімнату № 32. Однак, од цього часу відповідач не звільнив кімнату № 23 та не переселився до кімнати № 32, чим грубо порушує права позивача. Тому, позивач просив суд винести рішення, яким переселити ОСОБА_1 з кімнати № 23 в кімнату № 32 гуртожитку по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги та просила суд винести рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звільнити кімнату № 32 у гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, переселивши їх у кімнату № 31 гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та переселити ОСОБА_1 з кімнати № 23 у кімнату № 32 гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, мотивуючи обставинами, викладеними в позові, а також тим, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були притягнуті судом в якості співвідповідачів по даній справі, оскільки вони безпідставно проживають в кімнатах 31, 32 даного гуртожитку і ніхто з них не зареєстровані в цих кімнатах. Відповідно до договору від 5 вересня 1994 року кімната 32 надана ОСОБА_5 для тимчасового проживання і він відповідно до умов договору був попереджений і проінформований, що йому забороняється поселення родичів, але ним дана умова проігнорована і він безпідставно поселив разом з собою дружину та дітей. Відповідно до даного договору ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання в разі звільнення з підприємства звільнити займану житлову площу протягом 10 днів, яка була ними грубо порушена. Позивач неодноразово попереджав його про звільнення займаного житла, однак на даний час ці попередження залишилася без відповідного реагування.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що кімната № 32 гуртожитку по АДРЕСА_1 є меншою, ніж кімната № 23. Крім того, ОСОБА_4 суду зазначив, що в кімнаті № 23 даного гуртожитку він постійно проживає разом зі своєю сім'єю - дружиною та двома неповнолітніми дітьми.
Відповідач ОСОБА_2, який є і представником ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що позивачем прийнято рішення разом з профспілковим комітетом про переселення ОСОБА_1 в кімнату № 32 даного гуртожитку, яку займає його сім'я, що не допускається законом, оскільки відповідно од закону ордер може бути видано лише на вільну кімнату. Крім того, ОСОБА_2 суду зазначив, що він був поселений в кімнату № 32 даного гуртожитку відповідно до договору від 5 вересня 1994 року і з того часу він в ній проживає разом зі своєю сім'єю, а кімнату № 31 вони зайняли за усною згодою керівника ВАТ «Автобусний парк».
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
ВАТ «Автобусний парк» є власником гуртожитку для одиноких, що розташований у АДРЕСА_1 відповідно до реєстраційного посвідчення, підтвердження від 21 липня 2006 року та паспорту гуртожитку (а.с. 4-6).
Відповідач ОСОБА_4 проживає в кімнаті № 23 гуртожитку по АДРЕСА_1.
23 березня 2007 року правлінням ВАТ «Автобусний парк» прийнято рішення про переселення ОСОБА_1 з кімнати № 23 в кімнату № 32 даного гуртожитку, а 26 березня 2007 року профспілковим органом ВАТ «Автобусний парк» надано згоду на його переселення (а.с. 7-8).
На підставі даних рішень на ім'я ОСОБА_1 було виписано ордер № 32 від 27 березня 2007 року на вселення в кімнату № 23 (а.с. 10).
29 березня 2007 року відповідач був повідомлений про те, що до 4 квітня 2007 року він повинен звільнити кімнату № 23 і переселитись в кімнату № 32 та про необхідність з'явитися до коменданта для отримання ордеру на вселення в кімнату № 32 (а.с. 9).
Відповідно до договору від 5 вересня 1994 року АТП-10529 надано ОСОБА_5 кімнату № 32 для тимчасового проживання без права його прописки та вселення родичів (а.с. 19).
Відповідно до протоколу № 8 від 14 лютого 2008 року та витягу з протоколу № 02 від 18 лютого 2008 року вирішено ВАТ «Автобусний парк» зобов'язати ОСОБА_2 звільнити кімнату № 32 даного гуртожитку (а.с. 65, 66).
На ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було направлено повідомлення від 25 березня 2008 року про зобов'язання звільнити кімнату № 32 до 1 квітня 2008 року і переселитись в кімнату № 31 (а.с. 67).
Відповідно од даних Стрижавської дошкільної установи «Казка» від 17 квітня 2008 року, ЗОШ І-ІІІ ступенів Стрижавського ліцею від 9 квітня 2008 року діти ОСОБА_1 з вересня 1999 року відвідували дитячий садочок, а на даний час постійно відвідують школу (а.с. 75, 81). Відповідно до довідки КП «ВОО БТІ» за дружиною відповідача ОСОБА_6 зареєстровано право власності на 1/3 частину квартири по АДРЕСА_2(а.с. 77).
Відповідно до ордеру № 31 від 4 червня 2008 року ОСОБА_5 надано право на зайняття житлової кімнати № 31, розміром 17,6 кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 відповідно до ордеру № 32 надано право на зайняття кімнати № 32 розміром 11 кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_1.
Виходячи з вище наведеного суд вважає, що позов ВАТ «Автобусний парк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном слід задоволити повністю, зобов'язавши ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звільнити кімнату № 32 у гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, переселивши їх у кімнату № 31 гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та переселивши ОСОБА_1 з кімнати № 23 у кімнату № 32 гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, оскільки відповідно до п. 19 Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 переселення в разі необхідності з одного жилого приміщення в інше в даному гуртожитку провадиться за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профспілкового комітету з видачею ордеру.
Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2, маючи лише право на право проживання в кімнаті № 32 даного гуртожитку без права прописки та заселення родичів, самочинно зайняв кімнату № 31 без належних на те документів, вселивши в ці кімнати членів своєї сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а тому ОСОБА_2 разом з членами своєї сім'ї підлягає переселенню в кімнату № 31, оскільки це є право власника гуртожитку щодо вселення та переселення осіб.
Що стосується позовних вимог ВАТ «Автобусний парк» до ОСОБА_1, то в цій частині позов також підлягає задоволенню, і його слід переселити з кімнати № 23 у кімнату № 32 гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. І доводи ОСОБА_1 про те, що він проживає зі своєю сім'єю в кімнаті № 23 даного гуртожитку спростовуються довідками, наданими Стрижавською ЗОШ та дошкільного закладу «Казка», згідно яких діти ОСОБА_1 постійно проживають на території смт Стрижавка з 1999 року, а у його дружини є у власності частина квартири по АДРЕСА_2.
Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позову, то відповідно од ст. 88 ЦПК судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст. 4 ЖК України, п. 19 Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4 ЖК України, п. 19 Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 та ст.ст. 10, 60, 84, 86, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов задоволити.
Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звільнити кімнату № 32 у гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, переселивши їх у кімнату № 31 гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Переселити ОСОБА_1 з кімнати № 23 у кімнату № 32 гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ВАТ «Автобусний парк» сплачені 8 грн. 50 коп. судового збору та 7 грн. 50 коп. збору на інформаційно-технічне забезпечення суду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя