ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/35693/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчої дирекції Черновецького обласного відділення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчої дирекції Черновецького обласного відділення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання дій в.о. директора виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Кувіли О.І. щодо відмови в задоволенні вимоги викладеної в запиті №268/1499 від 02 жовтня 2011 року та не роз'ясненні порядку оскарження такої відмови. Просив також зобов'язати відповідача задовольнити його вимоги викладені у запиті на інформацію №268/1499 від 02 жовтня 2011 року.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії в.о. директора виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Кувіли О.І. щодо ненадання інформації на запит №268/1499 від 02 жовтня 2011 року. Зобов'язано виконавчу дирекцію Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надати інформацію на запит ОСОБА_2 №268/1499 від 02 жовтня 2011 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2011 року - без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просять скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове про відмову задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 02 жовтня 2011 року на адресу виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивачем надіслано запит за вих.№268/1499, щодо надання інформації про кількість, марку та рік випуску персональних комп'ютерів, які станом на дату отримання запиту, знаходяться на балансі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
10 листопада 2011 року за підписом виконуючого обов'язки директора виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Кувілі О.І. на адресу ОСОБА_2 направлено лист-відмову у наданні вказаної у запиті позивача інформації. У вказаній відповіді відповідач зазначив, що запитувана інформація щодо кількості, марки та року випуску персональних комп'ютерів, які станом на дату отримання запиту знаходяться на балансі виконавчої дирекції Фонду, не є інформацією, яка відповідно до пункту 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», направлена на реалізацію Фондом делегованих повноважень згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про протиправність дій відповідача в частині ненадання інформації на запит позивача №268/1499 від 02 жовтня 2011 року, оскільки зазначені дії останнього порушують права та законні інтереси позивача.
Колегія суддів не може погодитись з даним висновком виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь - якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 5 зазначеного Закону доступ до інформації забезпечується з поміж іншого шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Згідно із частиною частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання
Статтею 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Усі застраховані громадяни є членами відповідних страхових фондів залежно від виду соціального страхування. Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Цільові страхові фонди, якщо інше не передбачено законами України, не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю. Кошти цільових страхових фондів не включаються до складу Державного бюджету України. Страхові фонди діють на підставі статутів, що затверджуються у порядку, визначеному законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Оскільки, відповідач є некомерційною самоврядною організацією, а кошти цільових страхових фондів не включаються до складу Державного бюджету України, то судами зроблено помилковий висновок про неправомірність дій відповідача при наданні відповіді та наявність підстав для часткового задоволення позову.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судом апеляційної інстанції встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА :
Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Черновецького обласного відділення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Виконавчої дирекції Черновецького обласного відділення соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.В. Ліпський
Судді: С.В. Головчук
Ю.Й. Рецебуринський