Справа № 102/1854/13-ц
Провадження № 2/102/427/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2013 року
Армянський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретарів Нестереня Н.А., Воробйової Г.В., представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Армянськ АР Крим справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства “ВТБ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
06.11.2013 року ПАТ «ВТБ БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 54336 грн. 02 коп., яка утворилася через порушення відповідачем умов кредитного договору № R53100355950B, укладеного між сторонами 16.11.2012 року на строк три роки (до 16.11.2015 року), відповідно до якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 50000 грн., а відповідач взяла на себе обов`язок повернути позивачу цей кредит з розстрочкою, щомісячно, згідно з графіком, зі сплатою відсоткової винагороди за користування кредитом у розмірі 38% річних. Проте, стверджує у позові позивач, ОСОБА_2 не виконувались взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків, зокрема, починаючи з квітня по вересень 2013 року виникла прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 4582 грн. 14 коп. та за відсотками у розмірі 2662 грн. 26 коп.
Посилаючись на діюче цивільне законодавство та на п. 9.4 кредитного договору № R53100355950B від 16.11.2012 року позивач вирішив вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за кредитним договором, а тому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь прострочену та поточну заборгованість за кредитом, 3% річних за кредитом, прострочену заборгованість по відсоткам та поточну заборгованість по відсоткам, 3% річних по відсоткам, пеню, а всього заборгованість у загальному розмірі 54336 грн. 02 коп. та судові витрати у розмірі 543 грн. 36 коп.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити.
Відповідач та її представник позов не визнали, у письмовому клопотанні, підтриманому і в судовому засіданні, просять позов залишити без розгляду з підстав, передбачених п. 6 ч.1 ст. 207 ЦПК України, посилаючись на те, що відповідно до п. 8.1 кредитного договору № R53100355950B від 16.11.2012 року усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення, розірвання або визнання його недійсним, підлягають вирішенню в постійно діючому Третейському суді при Асоціації Українських банків згідно з регламентом цього Третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди (а.с. 49).
Не погоджуючись з запереченнями відповідача та її представника проти вирішення спору у суді загальної юрисдикції, представник позивача навів свої аргументи, виклавши їх письмово та підтримавши їх у суді, надаючи аналогічні пояснення (а.с. 53-55), які по суті своїй ґрунтуються на тому, що у разі розгляду даної справи третейським судом можуть бути порушені права позивача, як споживача банківських послуг, оскільки вона отримувала саме споживчий кредит. Крім того, у разі розгляду спору третейським судом у подальшому проблемним для банку питанням буде отримання виконавчого листа.
Вислухавши відповідача та представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що клопотання відповідача та її представника слід задовольнити, та позовну заяву залишити без розгляду, враховуючи наступне.
Статтею 17 ЦПК України передбачено, що сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, як це має місце у кредитному договорі № R53100355950B від 16.11.2012 року, або у вигляді окремої письмової угоди.
З матеріалів справи вбачається, що п.п. 8.1. – 8.3. кредитного договору № R53100355950B від 16.11.2012 року - розділ 8 «Порядок вирішення спорів (третейська угода)» - передбачено, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з цим договором, у тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні договору, підлягають остаточному вирішенню в постійно діючому Третейському суді при Асоціації Українських банків згідно з регламентом цього Третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. Місце і дата укладання третейської угоди відповідають місцю та даті укладання цього кредитного договору.
Задовольняючи клопотання ОСОБА_2 та її представника про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з того, що відповідно до п. 14 ч.1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Вказане положення Закону України "Про третейські суди" не розповсюджується на спори про стягнення заборгованості з боржника, до якого ПАТ КБ "ВТБ БАНК" звернувся з позовом про стягнення заборгованості, тобто захищаючи своє порушене право у договірних правовідносинах.
Пунктом 3 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз`яснено, що за наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-IV «Про третейські суди» про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим. Такі заяви підлягають вирішенню і за наявності з цього приводу рішення третейського суду, прийнятого за межами його компетенції. При цьому відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» банк не є споживачем.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника.
Пленум Верховного Суду України в п. п. 1, 6 постанови від 12 квітня 1996 року N 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" роз'яснив, що споживачем, права якого захищаються на підставі закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.
Таким чином, ПАТ КБ «ВТБ БАНК» відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" не є споживачем і спір за його позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором підпадає під юрисдикцію (підвідомчий) постійно діючому Третейському суду при Асоціації Українських банків, оскільки ПАТ КБ «ВТБ БАНК» звернувся до суду не з позовом щодо захисту прав споживача, а з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто за захистом своїх фінансових інтересів.
Керуючись ст.ст. 17, 207 ч.1 п. 6 ЦПК України, на підставі ст.ст. 5, 12, 14 ч.1 п. 6 Закону України "Про третейські суди" , ст. 1 п. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", суд
ВИРІШИВ:
Клопотання позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 - задовольнити.
Позовну заяву Публічного Акціонерного Товариства “ВТБ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитном договором – залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5 - денний строк з дня проголошення ухвали.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя________________