УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2013 р. Справа № 2-627/11

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Баран Е.М.

при секретарі Возьній О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин подання старшого державного виконавця відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції ОСОБА_1 звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання аліментних зобов’язань.

В обґрунтування вимог вказує, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавчий лист про позбавлення батьківських прав та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 20 лютого 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 22.05.2012 року, 25.09.2012 року, 26.04.2013 року, 20.08.2013 року на адресу боржника направлялися попередження (виклики) щодо сплати заборгованості по аліментах на які останній не реагував. Згодом, з метою виявлення за боржником зареєстрованого права власності на майно були направлені запити до різних реєстраційних служб. Боржник на офіційні попередження не реагує та ухиляється від сплати боргу по аліментах. Рішенням суду не виконане і станом на 01 жовтня 2013 року заборгованість по аліментах становить 3896,55 гривень.

З цих підстав та враховуючи, що згідно відповіді Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області від 01.10.2013 року боржник документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії ЕК № 962277, старший державний виконавець просить подання задовольнити.

Суд, розглянувши подання, вислухавши ОСОБА_1, дослідивши наявні докази у справі прийшов до висновку, що подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом, встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Гусятинського районного управління юстиції в Тернопільській області знаходиться виконавчий лист № 2-627/11 від 13.09.2011 року виданий Гусятинським районним судом Тернопільської області про позбавлення батьківських прав та стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки м. Копичинці, вул. Сонячна, 11 Гусятинського району Тернопільської області, в користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 200 гривень щомісячно, починаючи з 08 серпня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до ст.ст. 3,18, 20,24 Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем прийнято виконавчий документ до виконання та 20 лютого 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку надіслано сторонам для відома та виконання. Для забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем 22.05.2012 року, 25.09.2012 року, 26.04.2013 року, 20.08.2013 року на адресу боржника направлялися вимоги щодо виконання рішення суду, з яких вбачається, що вразі невиконання вимоги державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та вразі неявки до відділу ДВС до боржника застосовується привід.

З метою виявлення за боржником зареєстрованого на праві власності рухомого, нерухомого майна державним виконавцем направлені відповідні запити:

- до відділу Держземагенства у Гусятинському районі, згідно відповіді якої, земельні ділянки не зареєстровані;

- до відділення державної автомобільної інспекції Гусятинського району Тернопільській області, згідно відповіді якої, транспортні засоби не числяться;

- до державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, згідно відповіді якої, с/г техніка не зареєстрована.

Згідно розрахунку державного виконавця станом на 01 жовтня 2013 року заборгованість ОСОБА_2 по аліментах становить 3896,55 гривень.

Згідно повідомлення Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області від 01.10.2013 року ОСОБА_2 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії ЕК № 962277.

Відповідно до вимог ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.6 Закону України « Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» неврегульовані аліментні, договірні чи інші на виконанні зобов’язання, а також ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника судовим рішенням є підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду його за кордон до їх виконання.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.20 Закону України « Про Державну прикордонну службу України», органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працвникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов’язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право не допускати через державний кордон України осіб, яким мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України, робити в документах зазначених осіб відповідні відмітки.

Одночасно, суд зауважує, що в ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, наголошено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно із своєю власною, й обмеження може бути встановлено законом в разі крайньої необхідності в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину й захисту здоров’я чи моралі, й якщо це виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Разом з тим, до матеріалів подання та в судовому засіданні державним виконавцем не надано належних доказів на підтвердження можливості чи бажання боржника ОСОБА_2 виїзду за межі України. Крім того із матеріалів подання не вбачається доказів щодо належного повідомлення боржника про необхідність з’явитися в органи ДВС та не здійснено жодного приводу останньої, не надано доказів, що ним здійснено усі заходи по розшуку майна боржника, чи виконані усі виконавчі дії, у зв’язку з чим необхідно вжити таких заходів для забезпечення виконання рішення суду як тимчасове обмеження її виїзду за межі України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.210,293, 377-1 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України – відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя-підпис

З оригінлаом вірно:

Суддя Гусятинського районного суду Е.М.Баран