ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 червня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Ліпського Д.В.,
суддів: Юрченка В.В., Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.,
при секретарі - Проценко О.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Лановецького відділення Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області за касаційною скаргою Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 1 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 в лютому 2004 року звернулася до суду із скаргою на бездіяльність Лановецького відділення Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції. Просила визнати неправомірною бездіяльність Лановецького відділення Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області ліквідувати присвоєний їй ідентифікаційний номер та проставити в її паспорті відмітку про наявність у неї права на здійснення будь-яких платежів без зазначення ідентифікаційного номера.
Свої вимоги мотивувала релігійними переконаннями та ст. 1 Закону України “Про державний реєстр фізичних осіб - платників податку та інших обов”язкових платежів”.
Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 1 березня 2004 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Лановецького відділення Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області було задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2004 року апеляційна скарга Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції було відхилено, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 1 березня 2004 року залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Збаразька міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області звернулась з касаційною скаргою на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 1 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2004 року, у якій просить скасувати судові рішення у зв”язку з порушенням при розгляді справи норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції правильно виходив з положень ст. 1 Закону України “Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов”язкових платежів”, відповідно до яких Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов”язкових платежів (далі - Державний реєстр) створюється для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, зобов”язаних сплачувати податки, збори, інші обов”язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 1 цього Закону, передбачена можливість ведення обліку платників податку, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття податків та інших обов”язкових платежів.
Доводи касаційної скарги на увагу не заслуговують, оскільки обрання альтернативної форми обліку платником податку - це право, надане громадянину Законом. Посилання суб”єкта оскарження на відсутність механізму внесення відміток в паспорти громадян не може бути перешкодою до реалізації прав платниками податків, закріплених в Законі, та підставою для невиконання його вимог посадовими особами Державної податкової інспекції.
Крім того, п. 6 Положення “Про паспорт громадянина України” передбачає можливість внесення записів до паспорта, передбачених цим Положенням або законодавчими актами України.
Статтею 1 Закону України “Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов”язкових платежів” передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов”язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Крім того, будь-яких застережень щодо застосування норм закону по відношенню до осіб, яким цей номер був присвоєний раніше, Закон не містить.
Враховуючи наведене, колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували норми матеріального і процесуального права та дали належну правову оцінку обставинам у справі.
Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 1 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 20 травня 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: Ліпський Д.В.
Судді: Юрченко В.В.
Амєлін С. Є.
Гурін М.І.
Кобилянський М.Г.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.