У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
Справа № 116/6480/13-ц
Провадження № 2/116/2960/13
07.11.2013 року м. Сімферополь
Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Хіневич А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 Елміри Серверівни до ОСОБА_1 про визнання будівельних матеріалів та конструктивних елементів об’єктом права спільної сумісної власності подружжя з визнанням права власності на 1\2 частку
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 (далі відповідач) про визнання будівельних матеріалів та конструктивних елементів, які були використані при будівництві житлового будинку, розташованого на земельній ділянці №14, 16 по вул.Дагли в п.Строганівка Сімферопольського району АР Крим - об’єктом права спільної сумісної власності подружжя; визнання за позивачем право власності на 1\2 частку будівельних матеріалів та конструктивних елементів, використаних при будівництві житлового будинку, розташованого на земельній ділянці №14, 16 по вул.Дагли в п.Строганівка Сімферопольського району АР Крим.
Позовна заява була передана судді, відповідно до ст.11-1 ЦПК України 21.10.2013 року.
Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 22.10.2013 року пред’явлена позовна заява була залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ст.119 ЦПК України, а саме: не зазначена ціна позову, у зв’язку з чим неможливо визначити розмір судового збору, який встановлено Законом України «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011 р. (далі – Закон); не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину; до позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що відповідачу належить земельна ділянка №14, 16 по вул.Дагли в п.Строганівка Сімферопольського району АР Крим; матеріалами позовної заяви не підтверджений факт наявності на зазначеній земельній ділянці будь – якого домоволодіння, а отже не має посилань на докази в обґрунтування позовних вимог.
Позивачу запропоновано усунути недоліки в строк, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначена ухвала суду була направлена позивачу ОСОБА_2 за адресою, зазначеною нею у позовній заяві, а саме: АР Крим, м.Сімферополь, вул.Л.Чайкіної, 1 к.202. 04.11.2013 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання», який міститься в матеріалах справи.
29.10.2013 року представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 25.06.2013 року, яка засвідчена ФОП ОСОБА_4, отримав копію ухвали Сімферопольського районного суду АР Крим від 22.10.2013 року, про що свідчить відповідна розписка, що міститься в матеріалах справи.
За вхідним номером 2\34262\13 від 04.11.2013 року на адресу суду від позивача ОСОБА_2 надійшла уточнена позовна заява від 01.11.2013 року та письмова заява, в якій вона зазначила про направлення до суду уточнених позовних вимог із зазначенням ціни позову в розмірі 22941 грн., що підтверджує оплату судового збору, а саме 1% від ціни позову, тобто 229,40 грн. Всі інші недоліки, зазначені в ухвалі суду, позивачем усунути не вбачається можливим, оскільки правовстановлюючі документи на майно у відповідності до Закону України «Про інформацію» не надають навіть на адвокатський запит. За даним фактом позивачем на попередньому засіданні буде заявлено клопотання про витребування доказів та призначення експертизи. На підставі викладеного, позивач просив прийняти справу до провадження та призначити до розгляду у судовому засіданні.
Зі змісту позовної заяви, з урахуванням уточнень від 01.11.2013 року, вбачається, що в період знаходження позивача з відповідачем у шлюбі було почато будівництво жилого будинку на земельній ділянці, що належить відповідачу за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, п.Строганівка, вул.Дагли, 14, 16. На теперішній час, відповідач з питання будівництва та відшкодування витрат уникає розмов з позивачем. Крім того, від сусідів позивач дізналась, що спірна земельна ділянка продається. У зв’язку з цим, позивач ОСОБА_2 просить у якості забезпечення позовних вимог накласти арешт на земельну ділянку, що розташована за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, п.Строганівка, вул.Дагли, 14, 16; призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу; визнати будівельні матеріали та конструктивні елементи, затрачені при будівництві жилого будинку, розташованого на земельній ділянці №14, 16 по вул.Дагли в п.Строганівка Сімферопольського району АР Крим, об’єктом права спільної сумісної власності подружжя; визнати за позивачем право власності на 1\2 частку будівельних матеріалів та конструктивних елементів, затрачених при будівництві жилого будинку, розташованого на земельній ділянці №14, 16 по вул.Дагли в п.Строганівка Сімферопольського району АР Крим.
Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст..119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
На підтвердження змісту позовної заяви позивачем не зазначено того, якими доказами підтверджується той факт, що відповідачу належить земельна ділянка №14, 16 по вул. Дагли в п.Строганівка Сімферопольського району АР Крим, і які позивач позбавлена можливості отримати, а також в матеріалах позовної заяви не зазначені докази, що підтверджують факт наявності на зазначеній земельній ділянці будь – якого домоволодіння, побудови, не вказано, які докази позивач не має можливості отримати та є необхідність про їх витребування судом, не зазначено, в якій саме час і які конкретно будівельні матеріали придбалися і ким, а отже позивачем так і не зазначено посилань на докази в обґрунтування позовних вимог.
Отже, позивачем ОСОБА_2 у поданій позовній заяві про визнання будівельних матеріалів та конструктивних елементів об’єктом права спільної сумісної власності подружжя з визнанням права власності на 1\2 частку, не вказані ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто позивачем не були усунені всі недоліки, зазначені в ухвалі суду від 22.10.2013 р., що є порушенням ст.119 ЦПК України, а тому на підставі ст.121 ЦПК України позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що в зазначений термін вказані в ухвалі суду недоліки позивачем не усунені.
Згідно зі ст.121 ЦПК України у разі невиконання у встановлений строк відповідно до ухвали суду вимог, визначених у ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст.235, 121, 210 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 Елміри Серверівни до ОСОБА_1 про визнання будівельних матеріалів та конструктивних елементів об’єктом права спільної сумісної власності подружжя з визнанням права власності на 1\2 частку, вважати неподаною та повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: А.М. Хіневич