29.07.2013 1-кп/111/129/2013
Справа № 111/2434/13-к
В И Р О К
Іменем України
29 липня 2013р. с.м.т. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого: Трубнікова Ю.Л.
при секретарі: Севостьяновій Е.А.
за участю прокурора: Якобсон А.В.
обвинувачених: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому судовому зсіданні кримінальне провадження № 12013130310000870 за обвинуваченням:
ОСОБА_4, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1р. у м.Феодосії АРК, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, що проживає: АДРЕСА_1, раніш не судимого,
ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2р. у м.Лозова Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, що проживає: АДРЕСА_2, раніш не судимого,
в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_3р. у м.Теміртау Казахстана, українця, громадянина Росії, освіта середня спеціальна, одруженого, не працюючого, що проживає: АДРЕСА_3, раніш не судимого,
в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Приблизно у середині лютого 2013р. точна дата досудовим слідством не встановлена у денний час ОСОБА_2, маючи на мір на викрадення чужого майна, находячись на території пекарні СПД «ОСОБА_5», розташованою за адресою АДРЕСА_4, шляхом вільного доступу, таємно викрав 2 мішка борошна, чим заподіяв СПД «ОСОБА_5» матеріальний збиток на загальну суму 380грн.
Приблизно на початку березня 2013р. точна дата досудовим слідством не встановлена у денний час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою та в групі між собою, маючи на мір на викрадення чужого майна, находячись на території пекарні СПД «ОСОБА_5», розташованою за адресою АДРЕСА_4, шляхом вільного доступу, таємно викрали 6 мішків борошна, чим заподіяли СПД «ОСОБА_5» матеріальний збиток на загальну суму 1140грн.
Приблизно у кінці березня 2013р. точна дата досудовим слідством не встановлена у денний час ОСОБА_4 за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_3, маючи на мір на викрадення чужого майна, находячись на території пекарні СПД «ОСОБА_5», розташованою за адресою АДРЕСА_4, шляхом вільного доступу, таємно викрали 4 мішка борошна, чим заподіяли СПД «ОСОБА_5» матеріальний збиток на загальну суму 760грн.
Приблизно на початку квітня 2013р. точна дата досудовим слідством не встановлена у денний час ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за попередньою змовою та в групі між собою, маючи на мір на викрадення чужого майна, находячись на території пекарні СПД «ОСОБА_5», розташованою за адресою АДРЕСА_4, шляхом вільного доступу, таємно викрали 4 мішка борошна, чим заподіяли СПД «ОСОБА_5» матеріальний збиток на загальну суму 760грн.
Приблизно у середині квітня 2013р. точна дата досудовим слідством не встановлена у денний час ОСОБА_4, маючи на мір на викрадення чужого майна, находячись на території пекарні СПД «ОСОБА_5», розташованою за адресою АДРЕСА_4, шляхом вільного доступу, таємно викрав 3 мішка борошна, чим заподіяв СПД «ОСОБА_5» матеріальний збиток на загальну суму 570грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав в повному обсязі та пояснив, що у кінці березня 2013р. під час роботи, домовилися з ОСОБА_3 скоїти крадіжку борошна з пекарні, на якої вони працювали. Зателефонували чоловіку за прізвиськом «ОСОБА_6», який працював на автомобілі та по роду роботи приїжджав на територію пекарні. Він приїхав та вони передали йому 4 мішка борошна. Таким же чином вони скоїли крадіжку 4 мішків борошна на початку квітня. Та також он сам у середині квітня викрав 3 мішка борошна, яки також продав водію автомобіля по прізвиську «ОСОБА_6».
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав в повному обсязі та пояснив, що у лютому 2013р. під час роботи він викрав 2 мішка борошна. Зателефонував чоловіку за прізвиськом «ОСОБА_6», який працював на автомобілі та по роду роботи приїжджав на територію пекарні. Він приїхав та він передав йому 2 мішка борошна. Таким же чином він сумісно з ОСОБА_3 на початку березня викрали 6 мішків борошна.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав в повному обсязі та пояснив, що на початку березня 2013р. під час роботи, домовилися з ОСОБА_2 скоїти крадіжку борошна з пекарні, на якої вони працювали. Зателефонували чоловіку за прізвиськом «ОСОБА_6», який працював на автомобілі та по роду роботи приїжджав на територію пекарні. Він приїхав та вони передали йому 6 мішка борошна. Таким же чином він з ОСОБА_4 скоїли крадіжку 4 мішків борошна у кінці березня та 4 мішків на початку квітня.
Оскільки справа розглядалася відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України то матеріали справи були досліджені тільки в обсязі, що характеризують обвинувачених.
Оцінюваючи у сукупності добиті докази суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ) та також дії обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 по ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ) скоєна повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує пом'якшуючи його покарання обставини - визнання своєї вини, каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди, а також відсутність обставини що обтяжує покарання і враховуючи данні його особистості, обставини скоєного злочину, а тому приймаючи до уваги те, що призначене покарання бути не тільки карою, а і ставити мету загальної та спеціальної превенції тобто бути необхідним та достатнім для виправлення особи, яка скоїло злочин попередження нових злочинів, а тому суд вважає необхідним та достатнім для виправлення підсудного обрати покарання у вигляді позбавлення волі, а також суд вважає за можливе призначити покарання з урахуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує пом'якшуючи його покарання обставини - визнання своєї вини, каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди, а також відсутність обставини що обтяжує покарання і враховуючи данні його особистості, обставини скоєного злочину, а тому приймаючи до уваги те, що призначене покарання бути не тільки карою, а і ставити мету загальної та спеціальної превенції тобто бути необхідним та достатнім для виправлення особи, яка скоїло злочин попередження нових злочинів, а тому суд вважає необхідним та достатнім для виправлення підсудного обрати покарання у вигляді позбавлення волі, а також суд вважає за можливе призначити покарання з урахуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує пом'якшуючи його покарання обставини - визнання своєї вини, каяття, повне відшкодування заподіяної шкоди, а також відсутність обставини що обтяжує покарання і враховуючи данні його особистості, обставини скоєного злочину, а тому приймаючи до уваги те, що призначене покарання бути не тільки карою, а і ставити мету загальної та спеціальної превенції тобто бути необхідним та достатнім для виправлення особи, яка скоїло злочин попередження нових злочинів, а тому суд вважає необхідним та достатнім для виправлення підсудного обрати покарання у вигляді позбавлення волі, а також суд вважає за можливе призначити покарання з урахуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
На підставі ст.ст. 366-367 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України суд приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з іспитом строком на 2 ( два ) роки, якщо він протягом встановленого судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчою інспекцію.
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 и ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- по ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 1 ( одного ) року позбавлення волі:
- по ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України суд приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з іспитом строком на 2 ( два ) роки, якщо він протягом встановленого судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчою інспекцію.
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України суд приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з іспитом строком на 2 ( два ) роки, якщо він протягом встановленого судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчою інспекцію.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ленінський районний суд АРК протягом 30 днів з моменту проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку, яку вручити їм та прокурору негайно.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок вступає до законної силу після спливу строку на апеляційне оскарження.
Суддя Трубніков Ю.Л.
Вирок надрукований в одному
Примірнику у нарадчої кімнаті.
Копія вірна:
Суддя Трубніков Ю.Л.