Справа №639/11102/13-к

Провадження №1-кп/639/506/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Машурі Г.І.,

з участю: прокурора - Нестєрова Д.І.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12013220500002118 від 13.08.2013 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2012 року, близько 23 год. 15 хвилин, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ-2109, держ. номер НОМЕР_1 білого кольору, який належить ОСОБА_2, під'їхали на вул.Тімірязєва до будинку №26 в м.Харкові, де зупинились біля припаркованого поблизу під'їзду будинку автомобіля ВАЗ-2107 держ. номер НОМЕР_2 синього кольору. Після цього, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: викрадення з бензобака автомобіля бензину, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, почали реалізовувати свій злочинний умисел, відкрили люк бензобака автомобіля і далі дістали з автомобіля, що належить ОСОБА_2, гумовий шланг для зливу бензину, однак їхні дії були помічені та як наслідок присічені власником автомобіля ОСОБА_4 і ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з причин, що не залежних від їх волі не виконали всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, у зв'язку з чим могли спричинити потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 217 гривень, що є вартістю 20 літрів бензину марки А-92, що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №2689 від 29.08.2013 року.

Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому їм злочині визнали повністю, підтвердили суду, що вказаний злочин ними було вчинено при вищезазначених обставинах, надали пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так як вони встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що в травні 2012 року близько 23 години, він разом з ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ-2109 приїхали на вул.Тімірязєва до будинку №26 в м.Харкові, де, попередньо домовившись між собою, вирішили таємно викрасти з бензобака автомобіля ВАЗ-2107 бензин. Задля цього вони, діючи спільно, відкрили люк бензобака автомобіля, після чого дістали гумовий шланг для зливу бензину та занурили його до бензобаку, однак не змогли довести свій умисел до кінця, оскільки їх дії були помічені та присічені власником автомобіля та іншими особами, після чого вони з місця події зникли.

Аналогічні показання щодо обставин вчинення злочину були надані обвинуваченим ОСОБА_1 під час допиту у судовому засіданні, який пояснив, що в травні 2012 року близько 23 години, він разом зі знайомим ОСОБА_2 на автомобілі останнього приїхали на вул.Тімірязєва до будинку №26 в м.Харкові, де вирішили таємно викрасти з бензобака автомобіля ВАЗ-2107 бензин, про що попередньо домовились між собою. З його показань ОСОБА_2 підійшов до автомобіля та відкрив люк бензобаку, після чого вони за допомогою гумового шлангу намагались злити бензин з баку, однак їх дії були помічені сторонніми особами, у зв'язку з чим вони з місця події зникли.

Показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позицій.

Потерпілий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на адресу суду надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Потерпілий зазначив, що претензій матеріального характеру до обвинувачених не має, просив суд призначити обвинуваченим покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Враховуючи повне визнання обвинуваченими ОСОБА_2. і ОСОБА_1 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_2 і ОСОБА_1 скоїли злочин передбачений ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України (незакінчений замах на крадіжку), тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, хронічних захворювань не має, не одружений, має постійне місце проживання за яким характеризується посередньо, в силу ст.89 КК України раніше не судимий (к/п, т.1 а.с.70-81, 102-112).

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, хронічних захворювань не має, не одружений, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно, раніше не судимий (к/п, т.1 а.с.70-81, 102-112).

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненому злочині. Згідно ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченим, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд виходить з положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особи обвинувачених, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити покарання за вчинення злочину за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у вигляді обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк та поклавши обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинувачених можливо без ізоляції від суспільства.

Згідно п.9 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, запобіжний захід щодо обвинувачених до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинувачених по справі в порядку ст.124 КПК України.

Речових доказів по кримінальному провадженню не має, цивільний позов заявлено не було.

Керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_2. та ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведену товарознавчу експертизу на загальну суму 391,20 грн. (триста дев'яносто одна гривень 20 коп.), по 195,60 грн. (сто дев'яносто п'ять гривень 60 коп.) з кожного із обвинувачених, перерахувавши їх на користь держави на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова), з призначенням виду платежу - "за експертні послуги" (к/п т.1 а.с.115).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило