20.12.2013

Справа № 406/9792/13-к

Провадження № 1-кп/406/529/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

20 грудня 2013 року. Алчевський міський суд Луганської області у складі:

головуючого- судді Карпенка С.Ф.

при секретарі Харченко Ю.В., Тутової О.В.

за участю прокурора Ларіної Є.В.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Алчевська Луганської області справу за кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Брянка Луганської області, гр-на України, українця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого 19 листопада 2007 року Дебальцевським міським судом Донецької області за ч.1 ст.187 КК України до 3-х років позбавлення волі,звільнений 12 червня 2009 року з Перевальської виправної колонії умовно достроково на не відбутий термін 10 місяців 10 днів, зареєстрованого: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

16 жовтня 2013 року, приблизно о 23 год. 40 хв., обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись біля першого під'їзду будинку № 59 по вул.Чапаєва м.Алчевська Луганської області, проходячи повз залишеного без догляду автомобіля марки ВАЗ 21072, держ.номер НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_1, звернувши увагу, що праві передні дверцята автомобіля не зачинені, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, шляхом вільного доступу проник в салон вказаного автомобіля, та таємно викрав звідти светр жіночий, автомобільну сигналізацію «Sherif», вартість яких згідно з висновком товарознавчої експертизи від 12.11.2013 року № 552/152 складає відповідно 83 грн. 30 коп. та 136 грн. 26 коп., всього вартість складає 219 грн. 65 коп.

У цей час у двір вийшов власник автомобілю потерпілий ОСОБА_1 та побачив, що у салоні його автомобіля знаходиться раніше не знайомий чоловік. ОСОБА_1 рушив до свого автомобіля, і в цей же час побачив двох співробітників міліції у форменому одязі, які знаходились неподалік. Потерпілий звернувся до них та повідомив, що у його автомобілі знаходиться невідомий чоловік. Після цього ОСОБА_1, разом з міліціонерами підійшли до його автомобіля. Обвинувачений ОСОБА_2, побачивши їх, розуміючи, що він може бути затриманим, в нього можуть вилучити вкрадені речі, з метою утримання цих речей, схопивши їх, почав втікати у бік будинку № 170 по вул.Чапаєва м. Алчевська. Добігаючи до вказаного будинку, обвинувачений розуміючи, що працівники міліції його наздоганяють, вкрадені речі викинув з рук на землю, проте після цього біля будинку № 170А по вул. Чапаєва м. Алчевська був затриманий працівниками міліції.

Викрадені речі повернуті потерпілому, цивільний позов не заявлений.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачуваний ОСОБА_2 визнав себе винним за ч.2 ст.186 КК України повністю, підтвердив всі обставини фабули звинувачення. Пояснив, що він дійсно 16 жовтня 2013 року вкрав з автомобіля потерпілого ОСОБА_1 автомобільну сигналізацію та жіночий светр, але після цього вимушений був втікати від працівників міліції, що підходили до нього, вкрадені речі зумів викинути, розуміючи, що не вдаєсться втекти, після цього був затриманий.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 16 жовтня 2013 року, протягом доби його автомобіль стояв біля будинку № 59 по вул..Чапаєва в м.Алчевську. Приблизно о 23 год. 40 хв. він вийшов на вулицю і побачив, що якийсь чоловік знаходиться в його автомобілі. Неподалік проходили двоє працівників міліції, він звернувся з цього приводу до них. Ті стали переслідувати незнайомого чоловіка, який втікав з автомобіля. Його затримали біля будинку № 170А по вул.Чапаєва, з'ясувалося, що затриманим був незнайомий йому обвинувачений. Вкрадені з автомобіля жіночий светр та сигналізацію потерпілому повернуто, цивільний позов не заявляв. Підтвердив, що вподальшому обвинувачений вибачився, з ним досягнуте повне примирення, ніяких претензій до нього він немає і з урахуванням в тому числі сімейного стану обвинуваченого він просив не позбавляти його волі при визначенні покарання.

В судовому засіданні обвинувачений просив застосувати при розгляді справи ч.3 ст. 349 КПК України, тобто не досліджувати докази по справі, які він не заперечує, підтверджуючи визнання своєї вини, та добровільність своєї позиції. Ніхто з учасників процесу не заперечував проти розгляду справи відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, підтверджуючи розуміння змісту обставин, добровільність позиції.

На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинувачуваним не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати його дії за ч.2 ст.186 КК України, так як він здійснив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинувачуваного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

У відповідності зі ст.12 КК України вчинене обвинувачуваним кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України належить до тяжких злочинів.

Обвинувачуваний за місцем проживання характеризується позитивно.

Пом'якшуючими покарання обвинувачуваного обставинами суд визнає повне визнання ним своєї провини, щире каяття в скоєному, на утриманні у обвинуваченого малолітня дитина, його дружина вагітна, знаходиться на відповідному обліку в медичному закладі, що підтверджено документально, матеріальна шкода відшкодована, цивільний позов не заявлений, потерпілий просив не призначати суворе покарання і застосувати покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі.

Обтяжуючих покарання обвинувачуваного обставин суд не визначає.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинувачуваному не може бути призначене у вигляді реального позбавлення волі, можливо застосувати ст.75 КК України, тобто можливе застосування умовного покарання, з випробувальним терміном. Застосування іншого покарання недоцільно.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого звільнити від відбування покарання, з випробувальним терміном на 2 (два) роки.

На підставі п.п.2-4 ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати:

за проведення товарознавчої експертизи №552/152 від 12.11.2013р.- 342 грн. 30 коп.,

за проведення криміналістичної експертизи №628/1 від 27.11.2013р.-244 грн. 50 коп.,

загалом стягнути 586 грн. 80 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно обвинуваченому, прокурору.

Суддя: