Судове рішення #34523902


Эд. У.н. 763/6372/13-к

1-кп/763/334/13


ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

___________________________________________________________________

ВИРОК

іменем України

23 грудня 2013 року м. Севастополь


Гагарінський районній суд міста Севастополя в складі головуючого судді Хорошева О.С.,

при секретарі Смірнової М.В., Міжуй Є.,

за участю державного обвинувача - прокурора Рикунова Д.П., Ткаченко І.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гагарінського районного суду міста Севастополя розглянув кримінальне провадження відносно,


ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, росіянина, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,



у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, суд


ВСТАНОВИВ:


ОСОБА_3 02.08.2013 року близько 15:30 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля школи № 61, розташованої по вул. Косарева 12 в м. Севастополі, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, умисно, з метою незаконного збагачення в той час, коли ОСОБА_1 йшла по тротуару, підійшовши до неї іззаду, схопивши однією рукою за шию, таким чином де неї було застосовано насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, а другою рукою шляхом ривка відкрито зірвав ланцюжок довжиною 60 см з хрестиком з жовтого металу загальною вартістю 2400,00 грн., який належав ОСОБА_1, після чого з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на свій розсуд, чим заподів ОСОБА_1 матеріальні збитки на загальну суму 2400,00 гривень.

Допитаний в якості обвинуваченого у судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в скоєні злочину, щиро покаявся та пояснив, що дійсно 02.08.2013 близько 15:30 годин, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля школи № 61, розташованої по вул. Косарева 12 в м. Севастополі. Там він побачив жінку, і йому захотілося зірвати з її шиї ланцюжок, щоб в подальшому переплавити золото та зробити яку-небудь річ. Він взяв футболку в руки, шльопанці, щоб бігти було легше, підбіг до потерпілої, яка йшла по тротуару, закинув ліву руку навколо шиї потерпілої, натиснув рукою на шию, придушив і спробував зірвати ланцюжок, але у нього з першого разу не вийшло, тому другий раз він рвонув ланцюжок і зірвав золотий ланцюжок з шиї потерпілої. Не оспорює , що ланцюжок був 60 см і на ньому був хрестик. Хрестик можливо впав, коли він зірвав ланцюжок. Після цього він побіг у бік вул. Маринеско, 21, де сів в автобус № 16, потім він доїхав до пл. 50 річчя, де на зупинці його затримали міліціонери. Під час його затримання він заховав ланцюжок під оцинкованою трубою на ринку 50 років СРСР, але згодом він зізнався де він його заховав та віддав робітникам міліції. Не заперечує, що він застосував насильство до потерпілої.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинувачуваним не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати його дії за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, передбаченою ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, передбаченою ст. 67 КК України, судом визнано вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_2 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується посередньо (позитивно), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, вважається раніше не судимим, враховує обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, думку потерпілої ОСОБА_1 та вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання в вигляді позбавлення волі, а також про можливість перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, зв'язку з чим вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України з покладанням на обвинуваченого обов'язків, що передбачені ст. 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для перевиховання обвинуваченого і засобом запобігання вчиненню нових злочинів обвинуваченим.

Також суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат не має.

Речовий доказ по справі ланцюжок підлягає залишенню у користуванні власника - ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 370, 373, 374 КПК України, суд -


УХВАЛИВ


ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки, а саме: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію

Обрати відносно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу в вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на період до набрання вироком законної сили, на ОСОБА_2 обов'язки передбачені ст. 194 ч. 5 п. 1 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора;

- повідомляти прокурора про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Роз'яснити ОСОБА_2, що в разі невиконання вищевказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення до 2 розмірів заробітної плати.

Контроль за виконанням обвинуваченим ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді - особистого зобов'язання по справі, яка перебуває у провадженні суду, до набрання вироком законної сили, здійснює прокурор, відповідно до ст. 179 ч. 3 КПК України.

Речовий доказ по справі - ланцюжок, залишити у користуванні власника - ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 30 днів через Гагарінський районний суд міста Севастополя.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.


Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя О.С. Хорошев


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація