25.12.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Провадження № 11кп/797/134/13 Головуючий у першій інстанції : Курнякова Т.А.
Категорія: ст. 122 ч.1 КК України Доповідач в апеляційній інстанції : Юненко М.О.
Копія
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2013 року колегія судів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Юненка М.О.,
суддів - Кабаля І.І., Косенка А.М.,
за участю секретаря - Івченка М.О.,
прокурора - Панкратова А.П.,
потерпілої - ОСОБА_4,
представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6,
захисника - адвоката ОСОБА_7,
обвинуваченого - ОСОБА_8,
перекладача - ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на вирок Балаклавського районного суду міста Севастополя від 27 вересня 2013 року, яким
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Севастополя, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання:
- за ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу в сумі 850 гривень;
- за ч.1 ст. 342 КК України у виді штрафу в сумі 1700 гривень;
- за ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі, строком на два роки.
Відповідно до ст. 70 КК України, ОСОБА_8 призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим, у виді позбавлення волі, строком на два роки.
Згідно із ст. 75 КК України, засуджений ОСОБА_8 звільнений від відбуття призначеного покарання, з іспитовим строком на два роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, на засудженого ОСОБА_8 покладені наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію, про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_8 на користь Комунального закладу Міська лікарня № 1 ім. Пирогова міста Севастополя в рахунок відшкодування матеріальних збитків суму 3600 гр. 60 коп. Вирішено питання про речові докази.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку районного суду ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за кримінальні правопорушення, яке здійснив при наступних обставинах.
ОСОБА_8, в період часу з 01 години 10 хвилин 15 грудня 2012 року до приблизно 10 години 17 грудня 2012 року, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою нанесення тілесних ушкоджень, умисно завдав кулаками, ногами без взуття, металевими ключами в кількості 8-ми штук, удари в область обличчя, голови, тіла, рук і ніг ОСОБА_5, від чого вона втратила свідомість і через деякий час прийшла до тями, в результаті чого ОСОБА_8 заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді тупої травми лицьового скелета-перелом нижньої стінки лівої орбіти зі зміщенням уламків в просвіт верхньощелепної пазухи; переломів зовнішньої і внутрішньої стінок лівої верхньощелепної пазухи; перелому лівої орбітальної пластини ґратчастої кістки з порушенням цілісності осередків ліворуч; в просвіт лівої верхньощелепної пазухи горизонтальний рівень вмісту геморогічної щільності і дрібні скупчення повітря; гематом м'яких тканин голови і лицьової області; закритої черепно-мозкової травми у формі забиття головного мозку середньої тяжкості з об'єктивною неврологічною симптоматикою; множинних синців всій поверхні обличчя, лівої вушної раковини, лівої завушної області, правої завушної області, на шиї праворуч; саден губ рота; відколу внутрішніх половин верхніх двох перших зубів з втратою до половини коронки, перелому зовнішньої половини другого правого верхнього зуба; множинних синців лівої кисті, лівого передпліччя, лівого ліктя, лівого плеча, правої кисті, правого передпліччя, правого ліктя і плеча, синців на грудях; множинних синців всій поверхні спини, обох сідниць, на животі справа і на рівні таза праворуч, на стегнах, на гомілках; забитої рани на долонній поверхні лівої кисті (всього близько сімдесяти синців); забиття грудної клітини.
Ці тілесні ушкодження заподіяні твердим тупим предметом, у тому числі, можливо, кулаком, взутою (або невзутою) ногою. Забита рана лівої кисті могла бути заподіяна при падінні і ударі в тупий предмет. Множинні переломи кісток лицьового скелета ліворуч також заподіяні тупим твердим предметом, в тому числі, можливо, кулаком, взутою (або невзутою) ногою, мінімум одним ударом. Данні тілесні ушкодження відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 день (понад 3-х тижні, необхідних для зрощення кісткових уламків).
Він же, приблизно о 01 годині 10 хвилин 15 грудня 2012 року, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, навмисно наніс рукою удари в шию, кулаком в область обличчя ОСОБА_4, в результаті чого спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забитої рани слизової оболонки, садно червоної облямівки верхньої губи рота, синця на шиї праворуч, що за ознакою тривалості розладу здоров'я відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Також, в період часу з 01 години 10 хвилин до 03 години 00 хвилин 15 грудня 2012 року ОСОБА_8, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, навмисно наніс кулаками та долонями рук, ногами, без взуття, в область обличчя, голови, тіла, рук та ніг неповнолітньому ОСОБА_10, в результаті чого ОСОБА_8 спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку з об'єктивною неврологічною симптоматикою, множинних синців і саден на всій поверхні обличчя, множинних синців на плечах, передпліччях, правої кисті, на грудях праворуч, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, 17 грудня 2012 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_8, знаходячись біля хвіртки надворі будинку АДРЕСА_2, вчинив опір працівнику правоохоронного органу - дільничному інспектору СДІМ Балаклавського PB УМВС України в місті Севастополі ОСОБА_11, що виразився в активних діях ОСОБА_8, тобто перешкоджанню виконанню ОСОБА_11 своїх службових функцій та реалізації повноважень під час виконання працівником правоохоронного органу таких повноважень, а саме - в нанесенні ОСОБА_8 кулаком руки удару в праву частину обличчя ОСОБА_11, від чого він отримав тілесне ушкодження у вигляді синця на обличчі праворуч, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
В апеляції адвокат ОСОБА_6 не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_8 просить вирок районного суду скасувати, як невідповідний тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого та постановити новий вирок, яким визначити ОСОБА_8 максимальну міру покарання у виді позбавлення волі на максимальний термін.
Апеляція мотивована тим, що при призначенні покарання ОСОБА_8, суд першої інстанції не взяв до уваги тяжкість скоєних злочинів, а саме побиття дружини і дітей, непокора працівнику міліції, а також дані про особу ОСОБА_8, який характеризується негативно, переховувався від правосуддя, у зв'язку з чим був оголошений в розшук.
Апелянт вказує, що місцевий суд при призначенні покарання не враховуючи того, що останній ніде не працює, матеріальні збитки потерпілій не відшкодував. У скоєному ОСОБА_8 не розкаявся, свою поведінку щодо членів сім'ї не змінив, у зв'язку з чим його дружина - потерпіла ОСОБА_5 змушена залишити місце постійного проживання та виїхати за межі Севастополя.
Апелянт посилається на те, що вирок районного суду не мотивований в частині застосування до ОСОБА_8 ст.ст. 75, 76 КК Україні.
Заслухавши доповідача, думку адвоката ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_4, котрі просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який частково підтримав апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 які заперечував проти апеляції, вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 7 № «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд повинен виходити з кваліфікації злочину, а також з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину при зазначених у вироку обставин в апеляції не заперечується. Дії ОСОБА_8 дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, що не небезпечне для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але спричинило тривалий розлад здоров'я; за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження; за ч. 1 ст. 342 КК України, як опір представникові влади при виконанні ним службових обов'язків, - правильно.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, і обставин пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність .
Згідно вимог ст.75 КК України, суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, обмеження волі а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від покарання з випробуванням.
Ці вимоги Закону в супереч твердженню в апеляції судом першої інстанції виконані.
Так, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_8 районний суд відповідно до ст. 65 КК України врахував тяжкість скоєних ним злочинів, а також особу винного, який характеризуються незадовільно, підтримує стосунки з особами, які ведуть анти суспільний спосіб життя, дружніх і доброзичливих стосунків с сусідами не підтримує, у житті міста та району участі не приймає, перебуває на профілактичному обліку в Балаклавському РВ УМВС України в місті Севастополі, як особа, що вчиняє дії, передбачені Законом України «Про насильство в сім'ї», не приймає належної участі у вихованні дітей, схильний до вчинення злочинів та правопорушень, крім того, неодноразово чинив непокору законним вимогам працівників міліції, у зв'язку із чим притягувався до адміністративної відповідальності. Однак при цьому суд врахував те, що визнав вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, щиро розкаявся.
Доводи апеляції про те, що ОСОБА_8 після постанови вироку суду першої інстанції продовжує протиправні дії, щодо потерпілої ОСОБА_5 об'єктивно не підтверджені матеріалами справи та будь - якими іншими доказами.
Доводи апеляції про те, що ОСОБА_8, що не відшкодовує завдані збитки, колегія суддів теж не бере до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутній цивільний позов, і вироком місцевого суду рішення про стягнення шкоди на користь потерпілої не ухвалювалося.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку районного суду в частині призначеного засудженому ОСОБА_8 покарання.
Керуючись ст. ст. 404, 407, КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Балаклавського районного суду міста Севастополя від 27 вересня 2013 року відносно ОСОБА_8 - залишити без зміни.
СУДДІ: (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду міста Севастополя М.О. ЮНЕНКО