Головуючий суду 1 інстанції - Маньковська О.О.

Доповідач - Туренко С.І.

Справа № 412/8896/13-ц

Провадження № 22ц/782/5166/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року м. Луганськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Туренка С.І.,

суддів - Авалян Н.М., Максюта І.О.,

при секретарі - Арутюнян Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 12 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Сімейкинської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, Сімейкинської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4. Після її смерті залишилось спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1. Спадщину прийняла відповідач ОСОБА_3, яка є рідною дочкою спадкодавця. Позивач вказував, що він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, оскільки був введений в оману відповідачем ОСОБА_3, яка за усною з ним домовленістю зобов'язалась оформити спадщину у рівних частках, тобто по 1/2 частині кожному, а також в зв'язку з тим, що з 26.03.2012 року по 03.04.2012 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні Луганської обласної клінічної лікарні, з 23.04.2012 року по 03.05.2012 року - на стаціонарному лікуванні у відділенні проктології Луганської обласної клінічної лікарні, тобто не мав можливості пересуватись. Причини пропуску ним строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивач вважає поважними. На підставі наведеного, просив суд визначити йому додатковий строк тривалістю до шести місяців для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 12 листопада 2013 року в задоволені позовних вимог було відмовлено за необґрунтованістю.

ОСОБА_2, не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, однак апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Статтею 11 ЦПК передбачено те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності обставин на які посилався позивач, як на підставу визнавати поважними причини пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції оскільки вони відповідають матеріалам справи та нормам матеріального права.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 і, відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги на майно, що залишилось після її смерті.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2012 року, спадкоємицею майна ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1, є її дочка ОСОБА_3

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця па вчинення цих дій.

Доводи апелянта, що він з поважних причин не мав змоги на протязі шести місяців подати заяву про прийняття спадщини в зв'язку із знаходженням на стаціонарному лікуванні з хронічними захворюваннями не заслуговують на увагу.

Так, судовою колегією встановлено, що на стаціонарному лікуванні позивач знаходився у періоди з 26.03.2012 року по 03.04.2012 року та з 23.04.2012 року по 03.05.2012 року і вказані обставини підтверджуються виписками з історії хвороби за № 4039/440 та № 5443. Однак позивач не надав доказів та не довів суду, що в інший період, він мав поважні причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали чи заважали йому звернутись до нотаріальної контори упродовж шестимісячного строку, для прийняття спадщини після її відкриття.

Посилання апелянта на наявність усної домовленості з відповідачем суд також не може взяти до уваги, оскільки усна домовленість звідповідачем по справі про оформлення нею спадщини в рівних частках з подальшим розподілом спадкового майна в натурі шляхом продажу, не є поважною причиною пропущення строку для прийняття спадщини.

За таких обставин, рішення суду у повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі обставини справи, надані суду докази, надав їм належну правову оцінку, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209,303,307,308,313-315 ЦПК України судова колегія ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 12 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: