Головуючий суду 1 інстанції - Бондаренко Н. О.
Доповідач - Медведєв А. М.
Справа № 1231/3493/2012
Провадження № 22ц/782/5365/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Медведєва А. М.,
суддів: Заіки В. В., Лозко Ю. П.,
при секретарі - Івасенко І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу Дочірнього підприємства комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-Жилсервіс» на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 18 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-Жилсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - виконуючий обов'язки начальника Дочірнього підприємства комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-Жилсервіс» Ритов Сергій Васильович, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ДП КП «Теплогорець» «Теплогірськ-Жилсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - в. о. начальника ДП КП «Теплогорець» «Теплогірськ-Жилсервіс» Ритов С.В., про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, в якому після уточнення позовних вимог просила суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 серпня 2011 року по 27 вересня 2012 року в розмірі 21 048 грн. 20 коп.; моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн., посилаючись на те, що з 18 лютого 2011 року вона працювала у ДП КП «Теплогорець» «Теплогірськ-Жилсервіс» на посаді секретаря з діло-водства, а 03 серпня 2011 року була звільнена з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. На день звільнення їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата за період роботи на підприємстві в загальній сумі 1 276 грн. 41 коп. Таким чином, при звільненні з підприємства 03 серпня 2011 року відповідач в порушення вимог ст. 116 КЗпП України не здійснив з нею повного розрахунку і наявна заборгованість по заробітній платі була фактично виплачена їй лише 27 вересня 2012 року. У зв'язку з порушенням строків здійснення повного розрахунку при звільненні позивачка просила суд стягнути з підприємства-відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з того, що період затримки розрахунку при звільненні становить 290 днів (з 03 серпня 2011 року по 27 вересня 2012 року), а також моральну шкоду, посилаючись на те, що внаслідок тривалої затримки виплати розрахункових сум вона зазнала моральних страждань, втратила нормальні життєві зв'язки і була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Оскаржуваним рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 18 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково. Суд стягнув з ДП КП «Теплогорець» «Теплогірськ-Жилсервіс» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 серпня 2011 року по 27 вересня 2012 року в розмірі 21 048 грн. 20 коп., моральну шкоду в розмірі 500 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ДП КП «Теплогорець» «Теплогірськ-Жилсервіс» з рішенням суду не згодне, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також на те, що оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 18 лютого 2011 року працювала на посаді секретаря з діловодства у ДП КП «Теплогорець» «Теплогірськ-Жилсервіс» та була звільнена 03 серпня 2011 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
На день звільнення ОСОБА_2 була нарахована сума в розмірі 1 276 грн. 42 коп., яка не була їй виплачена в день звільнення 03 серпня 2011 року, а також не була виплачена і в наступні дні. Лише 27 вересня 2012 року відповідач провів повний розрахунок з позивачкою, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки про день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд виходив з того, що відповідач як у день звільнення, тобто 03 серпня 2011 року, так і в наступні дні до 27 вересня 2012 року не провів остаточного і повного розрахунку з позивачкою ОСОБА_2, а тому на підставі ст. 117 КЗпП України дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 21 048 грн. 20 коп. за період з 03 серпня 2011 року по 27 вересня 2012 року.
З урахуванням викладених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ДП КП «Теплогорець» «Теплогірськ-Жилсервіс» повинно нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні позивачки відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, оскільки саме з вини підприємства відповідача мала місце тривала затримка розрахунку при звільненні ОСОБА_2 При цьому, судова колегія враховує, що підприємство-відповідач не надало суду належних доказів на підтвердження відсутності їх вини у затримці виплати розрахункових сум, а посилання на наявні в матеріалах справи акти від 13 вересня 2011 року, від 31 травня 2012 року та від 26 червня 2012 року про відмову ОСОБА_2 від отримання заборгованості по заробітній платі, як на доказ відсутності їх вини у несвоєчасному розрахунку, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки обов'язок підприємства, установи, організації виплатити всі суми, що належать особі, міг бути виконаний у будь-який інший спосіб. Крім цього, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що в зазначені у актах дні позивачка ОСОБА_2 запрошувалася на підприємство відповідача саме для отримання нарахованих сум.
Погоджується судова колегія і з висновками суду першої інстанції в частині того, що внаслідок порушення прав позивачки на своєчасне отримання заробітної плати, остання зазнала моральних страждань, втратила нормальні життєві зв'язки та була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а тому, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції в повній мірі врахував характер допущеного відповідачем правопорушення, характер негативних наслідків для позивачки ОСОБА_2, а також вимоги розумності і справедливості.
З перелічених підстав судова колегія вважає, що висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства комунального підприємства «Теплогорець» «Теплогірськ-Жилсервіс» відхилити.
Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 18 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: