Справа № 0907/2-5383/2011
Провадження № 22ц/779/3172/2013
Категорія 41
Головуючий у І інстанції Островський Л.Є.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано - Франківської області в складі :
головуючого Меленко О.Є.
суддів Вакарук В.М., Соколовського В.М.
секретаря Бойчука Л.М.
з участю: апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3,
представників УМВС України в Івано-Франківській області - Пенделя О.Я., виконкому Івано-Франківської міської ради - Деренько З.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - УМВС України в Івано-Франківській області, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про виселення без надання іншого житлового приміщення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 13 липня 2012 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 липня 2012 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - УМВС України в Івано-Франківській області, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про виселення без надання іншого житлового приміщення.
Виселено ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що згідно паспортних даних його прізвище ОСОБА_2, в той час як оскаржуваним рішенням вирішено виселити ОСОБА_2
Також апелянт зазначає, що належним чином не повідомлявся про розгляд справи, і про оскаржуване рішення дізнався тільки від працівників гуртожитку, коли державний виконавець прийшов виселяти його із займаної кімнати.
Крім того, ОСОБА_2 вказує на те, що рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 06.07.2010 року №355, яким за УМВС в області закріплено кімнату АДРЕСА_1 гуртожитку не підписано міським головою м. Івано-Франківська.
З цих підстав рішення суду першої інстанції, апелянт просив скасувати, та ухвалити нове рішення яким позов задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги підтримав з тих же мотивів, що зазначені у апеляційній скарзі.
ОСОБА_3, представники УМВС України в Івано-Франківській області, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради доводи апеляційної скарги не визнали, просять її відхилити, рішення суду першої інстанції вважають законним та обгрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апелянта, пояснення позивача представників третіх осіб, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи між сторонами виник спір з приводу користування кімнатою АДРЕСА_1.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області від 06.07.2010 року №355 кімната АДРЕСА_1 житловою площею 14, 0 м. кв. по АДРЕСА_1 закріплена як гуртожиток з правом реєстрації та поселення працівників Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області.
Судом також вірно встановлено, що позивач ОСОБА_3 проходить службу в органах внутрішніх справ УМВС України в Івано-Франківській області.
На підставі протоколу житлово-побутової комісії УМВС в області від 02.09.2010 року №7 спірне житлове приміщення надано ОСОБА_3 як працівнику міліції, а 11.10.2010 року УМВС в області надало позивачу та членам його сім'ї ордер на вселення в гуртожиток.
Відповідно до ст. 127 ЖК і п. 2 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 р. N 208 (далі - Примірне положення), гуртожитки призначаються лише для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період їх роботи або навчання.
Згідно із ч. 2 ст. 128, ст. 129 ЖК, ч. 1 п. 10 Примірного положення єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку є спеціальний ордер, який видає адміністрація підприємства, установи, організації на підставі спільного із профспілковим комітетом рішення про надання жилої площі в гуртожитку.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.
Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.
Жодних доказів які б вказували на правомірні підстави вселення та проживання ОСОБА_2 в спірній кімнаті, в матеріалах справи немає, а сам відповідач виходячи з вимог ст.10, 60 ЦПК України на обґрунтування доводів апеляційної скарги їх також не надав.
Крім цього, в процесі розгляду справи апеляційним судом також встановлено, що ОСОБА_2 у спірній кімнаті зареєстрованим на проживання не був, комунальних послуг та за користування кімнатою гуртожитку не платить. Зазначені обставини стверджуються довідкою адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України та інформацією про заборгованість станом на 20.12.2013 року.
Представник виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради також ствердила суду про те, що при прийнятті гуртожитку по АДРЕСА_2 у комунальну власність міста у 2005 році, попереднім власником ТОВ фірма «Барва» були передані новому балансоутримувачу - і всі документи, які підтверджували право проживання у гуртожитку. Щодо ОСОБА_2( ОСОБА_2) жодних документів не було, кімната АДРЕСА_1 значилася як вільна.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про підставність позовних вимог ОСОБА_3
Що стосується посилання ОСОБА_2 на неправильне зазначення судом його прізвища в рішенні, то такі не заслуговують на увагу. Оскільки сам апелянт не заперечує, що позов було заявлено до нього і саме він є відповідачем по справі,оскільки фактично займає спірну кімнату. Крім цього, згідно даних Ощадбанку про заборгованість, особовий рахунок по кімнаті АДРЕСА_1 було відкрито саме на прізвище ОСОБА_2. Інших даних щодо особи відповідача ні позивач, ні треті особи не мали.
Питання щодо допущеної судом описку в прізвищі може бути вирішено виходячи з вимог ст. 219 ЦПК України.
Наданий суду витяг з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 355 від 6.07.2010 року належним чином завірений і достовірність цього документу сумнівів не викликає.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий О.Є. Меленко
Судді: В.М. Вакарук
В.М. Соколовський