Справа №591/7961/13 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клімашевська І.В.

Номер провадження 22-ц/788/2518/13 Суддя-доповідач - Попруга С. В.

Категорія - 57

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Ільченко О. Ю., Рибалки В. Г.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Сумського національного аграрного університету

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 жовтня 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Сумського національного аграрного університету, третя особа: Управління соціального захисту населення Сумської міської ради,

про зобов'язання оплатити за санаторно-курортне лікування та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 жовтня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Зобов'язано Сумський національний аграрний університет перерахувати на розрахунковий рахунок ДП «СКРЦ «Слов'янський курорт» ЗАТ «Укрпрофздоровниця» кошти в сумі 18980 грн. для оплати путівки на санаторно-курортне лікування ОСОБА_3

Відмовлено в позові ОСОБА_3 до Сумського національного аграрного університету про стягнення моральної шкоди.

Стягнуто з Сумського національного аграрного університету на користь держави судовий збір в сумі 114,70 грн.

В апеляційній скарзі Сумський національний аграрний університет посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, та ухвалити нове про відмову в позові.

По суті доводить, що право на забезпечення інвалідів щорічним санаторно-курортним лікуванням, відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положення про Міністерство соціальної політики, затвердженого указом Президента України від 06 квітня 2011 № 389/2011 та постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року №150 забезпечується державою через Міністерство соціальної політики України, яке виділяє на зазначені цілі відповідні грошові кошти з Державного бюджету України.

У судовому засіданні представник Сумського національного аграрного університету Зібарєв Д.О. підтримав доводи апеляційної скарги, а представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заперечувала проти них, вважала рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції в оскаржуваній частині рішення встановлено, що 28 червня 1981 року водій Сумського філіалу Харківського сільськогосподарського інституту ОСОБА_6 на автомобілі ГАЗ, який належав інституту, із своєю сім'єю та сім'єю потерпілої ОСОБА_3 виїхали до Краснопільського району. 28 червня 1981 року близько 23-00 год. ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скоїв наїзд на автомобіль КАМАЗ, чим порушив правила дорожнього руху, але у зв'язку із смертю винного кримінальна справа відносно нього закрита. Внаслідок ДТП позивачці були заподіяні тілесні ушкодження і за висновком МСЕК їй встановлено І групу інвалідності безстроково.

Обов'язок з відшкодування шкоди, завданої здоров'ю ОСОБА_3, покладено на відповідача, що підтверджується рішеннями судів, які набрали законної сили, зокрема рішеннями Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 лютого 1984 року, від 17 квітня 1990 року, від 24 лютого 1994 року; рішеннями Зарічного районного суду м.Суми від 06 грудня 2005 року, 22 жовтня 2008 року, від 03 серпня 2010 року, 11 січня 2012 року.

Як убачається з довідки МСЕК, ОСОБА_3 є інвалідом І групи (підгрупи Б), причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена безстроково. Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда №771 ОСОБА_3 потребує щорічного санаторно-курортного лікування в санаторії спинального профілю.

ОСОБА_3 раніше перебувала на лікуванні у спинальному санаторії, але їй рекомендовано щорічний курс санаторно-курортного лікування в умовах спинального санаторію.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 06 грудня 2005 року, яке набрало законної сили та виконано відповідачем, відповідача зобов'язано оплатити вартість путівки на санаторно-курортне лікування ОСОБА_3

За довідкою від 22 квітня 2013 року та інформації від 19 червня 2013 року, наданими ДП «СКРЦ «Слов'янський курорт» ЗАТ «Укрпрофздоровниця», вартість путівки для спинального хворого становить 18980 грн. (строком на 45 днів, по 422 грн. за 1 койко/день).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Так, згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування. Обставини, якими мотивовано рішення підтверджуються належними й допустимими доказами, яким суд дав оцінку з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України, тому підстав для їх переоцінки колегія суддів не вбачає. Названі обставини доведено ОСОБА_3, тоді як Сумський національний аграрний університет на порушення положень ст. 60 ЦПК України, не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень.

Висновки суду по суті спору відповідають встановленим фактам. Суд дійшов цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на які послався в рішенні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно з ч. 2 ст.1202 ЦК України стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Статтею 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема передбачено, що інваліди і діти-інваліди за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Порядок та умови забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів лікарськими, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, санаторно-курортними путівками, автомобілями, а також переліки технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №187 від 22 лютого 2006 року затверджено Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення.

Пунктом 2 Порядку, зокрема, передбачено, що органи праці та соціального захисту населення забезпечують за рахунок коштів державного бюджету безплатними путівками до санаторно-курортних закладів інвалідів усіх категорій за рахунок коштів, передбачених Мінсоцполітики.

Відповідно до п. 10 вказаного Порядку інваліди із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) забезпечуються путівками:

I та II групи - до санаторіїв спінального профілю з лікуванням строком на 45 днів (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості в міру надходження путівок.

Відповідачем не доведено, що в 2013 році позивачка ОСОБА_3 забезпечувалась безплатно путівкою за рахунок коштів державного бюджету, а також те, що такі кошти передбачені Мінсоцполітики, надійшла черга позивачки та надійшла путівка для неї.

Інші доводи апеляційної скарги не мають юридичного значення, а тому не впливають на висновки суду по суті спору.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 291, 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Сумського національного аграрного університету відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 жовтня 2013 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -