Справа №2-1229/11 19.12.2013 19.12.2013 19.12.2013

Провадження № 22ц/784/4120/13; 22ц/784/4121/13 Суддя першої інстанції Подзігун Г.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Романенко Ю.О.,

за участю:

представника боржника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 на ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 листопада 2013 року за заявами ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

26 липня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявами про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Своє звернення мотивував тим, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва з нього стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 1604528.80 грн. та 1820 грн. судових витрат. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 30 травня 2013 року вищезазначене рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру заборгованості, а саме стягнуто з нього на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в загальній сумі 1473877 грн. 65 коп., в іншій частині залишено без змін.

17 червня 2013 року Центральним районним судом м. Миколаєва на виконання вищевказаного рішення суду було видано виконавчі листи, окремо про стягнення з ОСОБА_3 відповідно судових витрат та кредитної заборгованості.

2 липня 2013 року постановами державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відкрито відповідно два виконавчі провадження.

При цьому, відповідач вважає, що вищезазначені виконавчі листи є такими, що не підлягають виконанню. Виконавчий лист про стягненням з відповідача судових витрат через те, що в ньому невірно вказано місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи стягувача, а виконавчий лист про стягнення кредитної заборгованості через те, що в ньому також невірно вказано місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи стягувача, вказано, що виконавчий лист видано на підставі рішення районного суду м. Миколаєва від 1 березня 2013 року, хоча воно було змінено рішенням апеляційного суду. Крім того, в резолютивній частині рішення апеляційного суду вказано «на виконання солідарного зобов'язання, тоді як у виконавчому листі зазначено «на використання солідарного зобов'язання».

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 листопада 2013 року заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Виправлено описки та внесено зміни у виконавчий лист № 2-1229/11, що виданий Центральним районним судом м. Миколаєва від 17 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судових витрат в розмірі 1820 грн., щодо місцезнаходження стягувача як « 54030 м. Миколаїв вул. Артилерійська 19-А» замість належного «01011 м. Київ вул. Лєскова 9», а також коду ЄДРПОУ « 24779442» замість належного « 14305909»

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 листопада 2013 року заяву ОСОБА_3 щодо виконавчого листа про стягнення заборгованості задоволено частково. Виправлено описки та внесено зміни у виконавчий лист № 2-1229/11, що виданий Центральним районним судом м. Миколаєва від 17 червня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в загальній сумі 1473877 грн. 65 коп., також щодо місцезнаходження стягувача як « 54030 м. Миколаїв вул. Артилерійська 19-А» замість належного « 01011 м. Київ вул. Лєскова 9», коду ЄДРПОУ « 24779442» замість належного « 14305909» та «на використання солідарного зобов'язання» замість належного «на виконання солідарного зобов'язання.

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 просив скасувати ухвали суду та постановити нові ухвали, якими задовольнити його вимоги та визнати виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника боржника, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в 2009 році ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 кредитної заборгованості. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва з ОСОБА_3 стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 1604528.80 грн. та 1820 грн. судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 30 травня 2013 року рішення суду першої інстанції частково змінено, а саме: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в загальній сумі 1473877 грн. 65 коп., з яких: 732 466 грн. 24 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 538742 грн. 46 коп. - заборгованість за процентами, 202688 грн. 95 коп. - пеня, на виконання солідарного зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Славич», що виникло за договором овердрафту з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів №015/01-02/08-037, укладеним 27 березня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «Славич».

17 червня 2013 року Центральним районним судом м. Миколаєва на виконання вищевказаного рішення суду було видано два виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_3 судових витрат та відповідно кредитної заборгованості.

2 липня 2013 року відповідними постановами державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавчі провадження окремо за кожним виконавчим листом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) визначені вимоги до виконавчого документу, зокрема у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону) та резолютивна частина рішення (п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону) та інш.

Відповідно до положень ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом України «Про виконавче провадження» ( ч. 1 цієї статті ).

Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визначити виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом (ч. 2 зазначеної статті).

Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Враховуючи наведені норми закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані боржником недоліки виконавчих листів не є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Проте зазначені недоліки є описками, допущеними при оформленні виконавчих листів, а відтак суд підставно своїми ухвалами виправив ці описки.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції зазначені ухвали постановлені з додержанням вимог закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення скарг і залишення ухвал без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 відхилити, а ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 листопада 2013 року, постановлені за результатами розгляду заяв про визнання виконавчих листів № 2-1229/11, виданих Центральним районним судом м. Миколаєва 17 червня 2013 року, такими, що не підлягають виконанню у виконавчому провадження № 38630629 та у виконавчому провадженні № 38630465, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: