У Х В А Л А
Іменем України
25 жовтня 2013 м. Донецьк
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Свіягіної І.М.,
суддів апеляційного суду Демяносова О.В., Мішина М.І.,
при секретарі Косоногові С.С.,
за участю прокурора Красної К.О.,
за участю потерпілого ОСОБА_1,
за участю обвинуваченого ОСОБА_2,
за участю захисника ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на вирок Калінінського районного суду м. Донецька Донецької області від 19 липня 2013р. у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12012050110000321, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Володимира РФ, росіянина, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним за ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.
На підставі ст.75,76 КК України ОСОБА_2 від призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі звільнений з випробуванням строком на три роки, з покладенням на обвинуваченого обов'язків:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про місце проживання та роботи.
На підставі ст.122 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 стягнути витрати на залучення експерта в сумі 1471,20гривень на користь держави.
Потерпілому ОСОБА_1 у задоволенні цивільного позову про відшкодування шкоди в загальному розмірі 110750,82 гривен до обвинуваченого ОСОБА_2 відмовлено
В с т а н о в и л а :
вироком Калінінського районного суду м. Донецька Донецької області від 19 липня 2013р. ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 11 грудня 2012 р. керував технічно справним автомобілем «HYNDAI GETZ», держномер НОМЕР_1. Проїжджаючи нерегульований пішохідний перехід на ділянці дороги по пр. Ілліча поблизу буд. №17 «б», рухаючись збоку ТЦ «Амстор» в напрямку площі Леніна в Калінінському районі м. Донецька, ОСОБА_2 порушив вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху (ПДР) України, який визначає, що наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, водій транспортного засобу зобов'язаний зменшити швидкість руху, а при необхідності зупинитися, щоб звільнити дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода або небезпека. Внаслідок цього порушення зробив наїзд на пішохода ОСОБА_1, що спричинило заподіяння тому середньої тяжкості тілесних ушкоджень за наступних обставин.
Так, у зазначений день приблизно о 16 год. 35 хв. ОСОБА_2 , керуючи вказаним автомобілем у зазначеному напрямку, перевищив максимально дозволену швидкість руху в населеному пункті, рухаючись зі швидкістю не менше, ніж 72-76 км/год. Наближаючись в напрямку площі Леніна до нерегульованого пішохідного переходу на вказаній ділянці дороги по пр. Ілліча, позначеному горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» і дорожніми знаками 5.35.1; 5.35.2, ОСОБА_2, маючи об'єктивну можливість спостерігати пішохода ОСОБА_1 на пішохідному переході, діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, на порушення вимог п.18.1 ПДР України, не прийняв заходів до зменшення швидкості або до зупинки свого автомобіля й продовжив рух. Тобто не переконався у відсутності пішоходів, для яких може бути створена перешкода або небезпека. Діючи з необережності, ОСОБА_2 виїхав на пішохідний перехід, розташований поблизу буд. №17 «б» на пр. Ілліча, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, який перетинав проїжджу частину пр. Ілліча по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво відносно руху його автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_1 були заподіяні: відкритий внутрішньо суглобний оскольчатий перелом верхньої третини великогомілкової кістки, подвійний перелом верхньої третини й середньої третини малогомілкової кістки з розвитком між м'язової гематоми та гемартрозом лівого колінного суглоба, гематома, садна обличчя, садно правого колінного суглоба, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
Допущені ОСОБА_2 порушення вимог п.18.1 ПДР України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, що потягла суспільно-небезпечні наслідки.
На вищевказане судове рішення потерпілим ОСОБА_1 була надана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати вирок Калінінського районного суду міста Донецька від 19 липня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2 в частині застосування ст.75,76 КК України, а також в частині відмови у задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.286 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки, задовольнити цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму - 10 750,82 гривень, моральну шкоду на суму 100 000 гривень.
В обґрунтуванні доводів своєї апеляційної скарги, вважає, що при призначенні покарання суд першої інстанції не врахував наслідки, які настали для потерпілого, а саме внаслідок події він став інвалідом 2 групи, та не може самостійно пересуватись.
Крім того, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не вирішив питання щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, стягнення яких передбачено положеннями ст.23 ЦК України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.
На вищевказану апеляційну скаргу, захисником ОСОБА_3, діючим в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 подані заперечення, в яких він відсовує законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, потерпілого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги просив вирок суду скасувати, постановити новий вирок, призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.286 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки, задовольнити цивільний позов, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в сумі 10750,82 гривень, моральну шкоду в сумі 100000 гривень;
думку прокурора, яка частково підтримала апеляційну скаргу потерпілого, просила вирок суду скасувати в частині цивільного позову, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 моральну шкоду, цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 10750,82 гривень залишити без розгляду, в іншій частині вирок суду залишити без змін;
думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які відстоювали законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, просили вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення; перевіривши матеріали справи у межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Фактичні обставини вчинення злочину, доведеність вини ОСОБА_2 та кваліфікація його дій в апеляції не оспорюються і відповідно до вимог діючого законодавства вирок суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Суд першої інстанції при винесенні вироку відносно ОСОБА_2 дійшов до правильного висновку, що оскільки останній порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, його дій слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України.
При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК України, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, за своїм внутрішнім переконанням, призначив обвинуваченому ОСОБА_2 справедливе покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, а саме, що ОСОБА_2 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем проживання характеризувався позитивно, на обліку в наркологічному чи у психоневрологічному диспансерах не перебуває, та обставин, що пом'якшують покарання.
Так, вирішуючи питання про призначення покарання, суд першої інстанції обґрунтовано визнав обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст.66 КК України, як щире каяття у скоєному, а також врахував часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому у розмірі 5900 грн.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.67 КК України, суд не убачав.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням того, що ОСОБА_2 не судимий, має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, частково відшкодував заподіяну шкоду та прийняв участь в лікуванні потерпілого матеріально, то його виправлення, перевиховання та запобігання скоєнню нових злочин можливо досягнути шляхом покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком і таке покарання є необхідним і достатнім.
Тому, доводи потерпілого в апеляції про м'якість призначеного покарання із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України колегія суддів вважає безпідставними
Разом з тим, матеріалами справи було безспірно встановлено, що потерпілому ОСОБА_1 була заподіяна як матеріальна, так і моральна шкода.
Суд першої інстанції, відмовляючи потерпілому ОСОБА_1 у задоволені цивільного позову про відшкодування шкоди з загальному розмірі 110750,82 гривень до ОСОБА_2, позбавив його права звернення з тими ж вимоги безпосередньо до суду в порядку цивільного судочинства у майбутньому. Безпідставно не вирішив питання щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, стягнення яких передбачено положеннями ст.23 ЦК України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.
З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_2 перед третіми особами на випадок заподіяння шкоди внаслідок експлуатації належного йому автомобіля була застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, суду при новому розгляді необхідно вирішити питання про притягнення до участі у справі страхової компанії, якою була застрахована така відповідальність.
Відповідно до діючого законодавства страховиком відшкодується потерпілому, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, у зв'язку з чим суд прийшов до передчасного висновку про те, що загальний розмір заявлених потерпілим вимог (110750,82 грн.) цілком покривається страховим лімітом цивільної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_2 за договором страхування (150000 грн.), оскільки за договором обов'язкового страхування була застрахована цивільна відповідальність обвинуваченого за лімітом на одного потерпілого у розмірах: 100000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю; 50000 грн. за шкоду, заподіяну майну.
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою вирок суду підлягає скасуванню в частині цивільного позову з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного провадження, оскільки обставини, пов'язані із страхуванням ОСОБА_2 не були предметом дослідження у суді першої інстанції, то вирішення цивільного спору по суті без направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції є неможливим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Калінінського районного суду м. Донецька Донецької області від 19 липня 2013р. у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12012050110000321, щодо ОСОБА_2 в частині цивільного позову скасувати, матеріали направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі судів в порядку цивільного провадження.
В решті вирок Калінінського районного суду м. Донецька Донецької області від 19 липня 2013р. щодо ОСОБА_2 залишити без змін
Повний текст ухвали буде оголошений 30 жовтня 2013р. о 10-00 годині в приміщенні апеляційного суду Донецької області.
Судді Апеляційного суду
Донецької області: