УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/1699/13Головуючий суду першої інстанції:Хожаінова О.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

"18" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

оловуючого - суддіПритуленко О.В.,

суддів:Ломанової Л.О., Кустової І.В.,

при секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за заявою Виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 лютого 2012 року, ухваленого за позовом ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_6 до Виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим про визнання права користування жилим приміщенням, з прийняттям відповідного рішення, за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 14 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2008 року ОСОБА_9, в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим про визнання права користування жилим приміщенням, яке звільнилося у квартирі та зобов'язання прийняти рішення.

У позові зазначила, що вона є наймачем кімнати площею 14,2 кв. м в квартирі АДРЕСА_1, в який проживає разом з дочкою ОСОБА_7 та матерю ОСОБА_6

Після смерті ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_1) в квартирі звільнилось дві кімнати: площею 9,7 кв. м та 7, 1 кв. м.

Посилаючись на те, що вона та члени її сім'ї потребують поліпшення житлових умов, а відповідач відмовився надати їй приміщення, які звільнилися, на підставі ч.2 ст.54 ЖК Української РСР просила визнати за нею право користування звільненим житлом, зобов'язати відповідача ухвалити з цього приводу відповідне рішення і видати ордер на вселення.

У березні 2009 року був поданий додатковий позов, в якому, крім ОСОБА_9 позивачем також була зазначена і ОСОБА_6

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 лютого 2012 року позов ОСОБА_9, в її інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, та ОСОБА_6 задоволений частково. Суд визнав за ОСОБА_9, неповнолітньою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 право користування звільненим жилим приміщенням - двома кімнатами площею 9,7 кв. м та 7, 1 кв.м у квартирі АДРЕСА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2012 року відмовлено ОСОБА_13 у відкритті апеляційного провадження на підставі ст.ст. 292, 297 ЦПК України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2013 року ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2012 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 04 червня 2013 року рішення Феодосійського міського суду АР Крим 06 лютого 2012 року залишено без змін.

У вересні 2013 року виконавчий комітет Феодосійської міської ради АР Крим звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 лютого 2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У заяві зазначено, що рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 16 травня 2013 року, яке набуло законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 серпня 2013 року, встановлена незаконність отримання ОСОБА_9 права на жилу кімнату площею 14,2 кв. м в квартирі АДРЕСА_1 на підставі п. 8 рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради АРК №127 від 15 лютого 2008 року щодо визнання ОСОБА_9 відповідальним наймачем вказаної кімнати.

Посилаючись на те, що вказані істотні для справи обставини не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, просили скасувати ухвалене у справі рішення та ухвалити рішення про відмову у позові

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 14 листопада 2013 року заява виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим залишена без задоволення.

Виконавчий комітет Феодосійської міської ради АР Крим подав апеляційну скаргу на ухвалу від 14 листопада 2013 року, в який посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення суду від 06 лютого 2012 року скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при вирішенні питання про наявність підстав для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд не врахував роз'яснення, надані у Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» і дійшов помилкового висновку про те, що факти, встановлені рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 16 травня 2013 року стосовно незаконності п. 8 рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 15 лютого 2008 року № 127 і незаконного вселення позивачів у кімнату площею 14, 2 кв. м вказаної квартири, є новими , а не нововиявленими обставинами.

Представник ОСОБА_9 - ОСОБА_11 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить скаргу відхилити, ухвалу від 14 листопада 2013 року - залишити без змін.

Згідно ч. 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 361 Цивільного процесуального кодексу України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У заяві про перегляд рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 лютого 2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами виконавчий комітет Феодосійської міської ради АР Крим посилається на те, що істотна для справи обставина, що не була і не могла бути відома, те, що ОСОБА_9 незаконно стала основним наймачем кімнати площею 14,2 кв.м квартири АДРЕСА_1, в яку вселила в якості членів своєї сім'ї мати ОСОБА_6 та дочку ОСОБА_7

Незважаючи на те, що вказані обставини існували на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, але могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення щодо визнання за позивачами права на поліпшення житлових умов.

Залишаючи без задоволення заяву виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим, суд першої інстанції виходив із того, що про обставини вселення ОСОБА_9 та членів її сім'ї виконавчому комітету було відомо при розгляді цієї справи. Відтак, вони не можуть бути визнані нововиявленими обставинами у розумінні ст.361 ЦПК України.

З таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами " обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Так, рішенням Феодосійського міського суду АРК від 16 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, встановлено, що на момент реєстрації ОСОБА_9 у спірну квартиру - 07.09.2005 року, її батько ОСОБА_12 у вказаному приміщенні не проживав (помер ІНФОРМАЦІЯ_2), а тому відсутні підстави вважати, що вона вселилася як неповнолітня дитина до свого батька. Ії вселення у квартиру було самоправним, отже і рішення виконавчого комітету щодо визнання її відповідальним наймачем кімнати площею 14,2 кв.м у вказаній квартирі є незаконним.

Враховуючи, що вказані обставини існували на час розгляду справи, не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, але впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні при розгляді питання про права позивачів на користування приміщенням, яке звільнилося у квартирі, суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У п.20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що за змістом частини другої статті 307 ЦПК апеляційний суд відповідно до наданих йому повноважень має право постановити ухвалу про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами без задоволення, постановленої з порушенням норм процесуального права, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання. Нормами ЦПК не передбачено права апеляційного суду постановляти ухвалу про задоволення такої заяви і скасування ухваленого судом першої інстанції судового рішення.

На підставі викладеного оскаржена ухвала підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.2 ст.307 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга в частині вимог про задоволення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами і скасування ухваленого судом першої інстанції судового рішення - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.303, п.4 ч.2 ст.307, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим задовольнити частково.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 14 листопада 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Судді:

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.