УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 123/7260/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Діденко Д.О.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.

"19" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБілоусової В.В.,

СуддівДралла І.Г., Філатової Є.В.

При секретаріКраснощоковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Третя Сімферопольська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів Апеляційного суду АР Крим від 15 липня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Третя Сімферопольська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування - відмовлено.

У липні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 березня 2013 року, яка мотивована тим, що підставою для відмови в позові послугувало рішення суду від 02.09.2011 року, яким встановлено юридичний факт того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_11 з 2001 року проживали однією сім'єю, тобто більш ніж п'ять років до смерті останнього. Проте ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 05 червня 2013 року вказане рішення суду скасовано, заява про встановлення юридичного факту залишена без розгляду, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, і є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 вересня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглядом справи встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 березня 2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 23 травня 2012 року, ОСОБА_8 відмовлено у позові до ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_11 /а.с. 24, 25-26/.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2011 року задоволено заяву ОСОБА_7 і встановлено юридичний факт про те, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, з 2001 року проживали однією сім'єю, тобто більш ніж п'ять років до смерті спадкодавця /а.с. 59/. Саме на зазначений юридичний факт, встановлений вказаним рішенням суду, посилався суд першої інстанції відмовляючи у позові ОСОБА_6 як спадкоємиці п'ятої черги після смерті ОСОБА_11

Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, ОСОБА_6 посилалася на те, що ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 05 червня 2013 року задоволено її апеляційну скаргу та скасовано рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 вересня 2011 року. Заяву ОСОБА_7 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_11 залишено без розгляду /а.с. 110/.

Постановляючи ухвалу про відмову в перегляді рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі.

У пункті 9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу. Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів Апеляційного суду АР Крим від 15 липня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Третя Сімферопольська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування - відмовлено. Зокрема, зазначеним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_7 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_12 та своїм вітчимом ОСОБА_11 проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 з 17 листопада 2007 року. ОСОБА_6 - онука спадкодавця ОСОБА_11 є його спадкоємицею п'ятої черги як родичка другого ступеня споріднення, але вона не одержує за законом право на спадкування за наявності спадкоємиці попередньої четвертої черги - ОСОБА_7 Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що після скасування рішення суду від 02 вересня 2011 року про встановлення факту проживання ОСОБА_7 зі спадкодавцем, ОСОБА_6 не звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого дідуся як спадкоємиця п'ятої черги та не отримала відмови нотаріуса у вчиненні зазначеної нотаріальної дії, що підтверджено у судовому засіданні представником позивачки.

При розгляді заяви ОСОБА_6 про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що скасування рішення суду про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_7 зі спадкодавцем ОСОБА_11 не може бути визнано нововиявленою обставиною та підставою для скасування рішення суду від 25 березня 2013 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.

Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції постановлена ухвала з додержанням вимог закону, колегія суддів, відповідно до ст. 312 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши ухвалу суду без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, ст. 312, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді