Кримінальне провадження № 1-кп/763/336/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2013 року м. Севастополь
Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого -судді Хорошева О.С.,
при секретарі Єгорової І.В.,
за участю прокурора Кривов'яз Д.В.
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, росіянина, громадянина України, що має неповну середню освіту, неодруженого, офіційно не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 12.07.2004 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений до випробувального строку на 2 роки; 31.05.2006 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст. 185 ч. 2, 185 ч. З, 70, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; 13.09.2006 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Звільнений 07.03.2011 з Керченської ВК № 126 за відбуттям строку покарання; 31.01.2012 року Ленінським районним судом м. Севастополя за ст. 185 ч. 2, 187 ч. 1, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років,
що обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
14.06.2011 ОСОБА_1, маючи намір на незаконне заволодіння правом власності та в подальшому розпорядження грошовими коштами ПАТ «Перший Інвестиційний Банк «Pinbank», розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, (в невстановлений досудовим розслідуванням час), перебуваючи за вказаною адресою, з метою оформлення кредиту та отримання в подальшому грошових коштів у сумі 4000 гривень, шляхом обману, надав ПАТ «Перший Інвестиційний Банк «Pinbank» в особі керуючого відділенням ПАТ «Перший Інвестиційний Банк «Pinbank» м. Севастополя Західної дирекції з розвитку бізнесу Банку - ОСОБА_3 завідомо неправдивий документ - довідку про працевлаштування та доходи від 14.06.2011, після чого оформив кредитний договір № 34145 та № 34145/1 про відкриття карткового рахунку, видачу платіжних карток та їх обслуговування в рамках продукту «Кредитна картка», після отримання якої, на рахунок кредитної картки "Visa Electron International Instant" ПАТ «Перший Інвестиційний Банк «Pinbank» були перераховані грошові кошти лімітом 4000 гривень.
Далі, ОСОБА_1 маючи кредитну картку "Visa Electron International Instant" за кредитним договором з ПАТ «Перший Інвестиційний Банк «Pinbank» № 34145 та № 34145/1 від 15.06.2011 з лімітом загальною сумою грошових коштів - 4000 гривень, за допомогою банкоматів заволодів грошовими коштами у загальній сумі 3860 гривень (без урахування внутрішніх операцій банку у сумі 140 гривень), якими в подальшому розпорядився на свій розсуд та на свої корисливі потреби.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину визнав в повному обсязі та показав суду, що ОСОБА_4 14.06.2011 року за адресою: АДРЕСА_2 передала за його проханням довідку про те , що він працює в ПП «Севсудносервіс» ремонтником. В довідці були вказані неправдиві відомості щодо його місця роботи та отримання ним заробітної плати. Вказану довідку він надав в « Пінбанк » з метою отримання кредиту, при цьому він розумів, що відомості викладені в довідці не відповідають дійсності, оскільки він ніколи не працював в ПП «Севсудносервіс». У банку за його заявою йому видали картку «Віза електрон Інтернешіонал інстант» з сумою 4000 грн. Потім він за допомогою банкоматів, що перелічені в обвинувальному акті зняв гроші з картки на загальну суму 3860 грн. Вказані гроші він витратив на власні потреби. Обвинувачений шкодує про скоєний ним злочин, щиросерде кається.
За погодженням учасників процесу, не досліджувались докази фактичних обставин по справі, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз'яснено вимоги ст. 349 КПК України й те, що він не зможе в подальшому оскаржити ці обставини по справі в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа, а також кримінального правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), доказана свідченнями обвинуваченого ОСОБА_1 Кваліфікація його дій правильна.
В судовому засіданні були дослідженні характеризуючи обвинуваченого матеріали, відповідно до яких він за місцем відбуття покарання характеризується негативно: за весь час відбування покарання в установі з 26.04.2012 року по 20.07.2012 року, з 20.08.2012 року по теперішній час допустив 6 (шість) порушень встановлених правил відбування покарання, за що 6 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності; на обліку психолога та нарколога не перебуває, раніше судимий: 12.07.2004 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений до випробувального строку на 2 роки; 31.05.2006 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст. 185 ч. 2, 185 ч. З, 70, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; 13.09.2006 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Звільнений 07.03.2011 з Керченської ВК № 126 за відбуттям строку покарання; 31.01.2012 року Ленінським районним судом м. Севастополя за ст. 185 ч. 2, 187 ч. 1, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років,
Позовні вимоги відсутні.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України, злочин, що передбачений ч. 4 ст. 358 КК України класифікується як злочин невеликої тяжкості.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України, злочин, що передбачений ч. 1 ст. 190 КК України класифікується як злочин невеликої тяжкості.
При призначенні покарання, суд також враховує особу обвинуваченого, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховує суспільну небезпеку скоєного злочину.
Враховуючи всі перелічені обставини, думку прокурора, думку обвинуваченого, думку представника потерпілого, а також ту обставину, що ОСОБА_1 скоїв злочини будучи раніше судимим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не встав на шлях виправлення, відповідних висновків для себе не зробив, у зв'язку з чим існує необхідність призначення покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі з урахуванням вироку 31.01.2012 року Ленінського районного суду м. Севастополя за ст. 185 ч. 2, 187 ч. 1, 70 КК України, а також про неможливість перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, оскільки вищевказані обставини є свідченням високої ймовірності скоєння ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для перевиховання обвинуваченого і засобом запобігання вчиненню нових злочинів обвинуваченим.
Відомостей щодо речових доказів суду не надані.
Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.
Судові витрати, пов'язані із залученням експерта, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого у повному обсязі у розмірі 1173,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, що передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за сукупністю злочинів по справжньому вироку і вироку від 31.01.2012 року Ленінського районного суду м. Севастополя за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк покарання обчислювати з 12.12.2013 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк перебування його під вартою з 15.11.2011 року до 12.12.2013 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити попередній у вигляді тримання під вартою.
Цивільний позов не заявлений.
Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.
Речові докази відсутні.
Судові витрати, пов'язані із залученням експерта, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого в дохід держави у повному обсязі у розмірі 1173 гривні 60 копійок.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Гагарінський районний суд м. Севастополя.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя Гагарінського районного
суду міста Севастополя О.С. Хорошев