ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
18.11.08 Справа № 17/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів Т.С. Процик
О.П. Дубник
при секретарі Науменко І.В.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємцяОСОБА_1 б/н від 18.07.08 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 27.06.08 р.
у справі № 17/16
за позовом Фізичної особи -підприємцяОСОБА_1, м. Одеса
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Туристична компанія «Колізей», м. Львів
до відповідача -2: ТзОВ «Парктур», с. Поляниця Яремчанської міської ради
про стягнення моральної та матеріальної шкоди в сумі 12 872,00 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2- довіреність б/н від 01.09.08 р.;
від відповідача-1: ОСОБА_3- довіреність № 7 від 15.11.07 р;
від відповідача-2: не з'явився;
Ухвалою від 06.08.08 р. порушено апеляційне провадження у справі № 17/16 та призначено розгляд апеляційної скарги на 07.10.08 р., витребувано у сторін докази зазначені в ухвалі суду.
Ухвалою голови суду від 01.10.08 р., у зв'язку з недостатністю строку для розгляду апеляційної скарги, продовжено строк розгляду апеляційної скарги на один місяць.
У судовому засіданні 07.10.08 р. задоволено клопотання сторін про розгляд апеляційної скарги поза межами двохмісячного строку, встановленого ст. 102 ГПК України і відкладено розгляд апеляційної скарги на 11.11.08 р.
В судовому засіданні 11.11.08 р. оголошено перерву до 18.11.08 р.
До початку судового засідання представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 20,22 ГПК України, задоволено клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши представників сторін судом встановлено:
Рішенням господарського суду Львівської області від 27.06.08 р. у справі № 17/16 (суддя Ділай У.І.) в позові фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що: позивач як повірений відповідача-1 порушив договір про надання туристичних послуг, ст. 1004 ЦК України; здійснив виплату коштів третій особі чим відступив від змісту наданого йому доручення, і вчинив дані дії всупереч волі довірителя; відповідач-1 безпосередньо повідомив позивача про безпідставність вимог у розмірі вказаних туристом та заборонив здійснення платежу у такій сумі; позивач не надав суду доказів обґрунтування суми виплаченої туристу, доказів наявності моральної шкоди.
Апелянт в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до апеляційної скарги посилається на те, що: судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповним чином з'ясовано обставини справи, зроблені судом висновки абсолютно не відповідають обставинам справи; листами, що містяться в матеріалах справи, відповідач фактично схвалив дії позивача щодо компенсації туристу завданих збитків і тим самим прийняв їх до виконання, а тому, згідно ЦК України зобов'язаний компенсувати позивачу всі понесені збитки;у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів»турист є споживачем і має право на зменшення вартості послуг, оскільки у визначеному договором порядку вони не були надані; судом не вирішено питання щодо оплаченої відповідачем -2 відповівдачу-1 компенсації вартості різниці проживання туриста в сумі 6 086,50 грн.; просить рішення господарського суду Львівської області від 27.06.08 р. по справі № 17/16 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що: позивач здійснюючи повернення коштів третій особі діяв з перевищенням своїх повноважень, порушив умови п. 3.6. та п. 1.4 Агентського договору №57; лист, на який посилається позивач як на доказ згоди на вчинення дій щодо сплати коштів турагенту містив пропозиції відповідача-1 щодо досудового врегулювання спору; позивач сплатив суму коштів третім особам без врахування недотримання третіми особами порядку пред'явлення претензії відповідачу -1.; просить апеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення господарського суду Львівської області від 27.06.08 р. залишити без задоволення, а рішення суду -без змін.
Відповідач-2 не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на апеляційну скаргу суду не надав. У судовому засіданні 11.11.08 р. усно заперечив проти вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Львівської області від 27.06.08 р. у справі № 17/16, виходячи з такого:
Договірні відносини між позивачем та відповідачем -1 виникли на підставі агентського договору №57 від 29.11.06р.
Відповідно до п.1.1 агентського договору №57 турагент(ОСОБА_1) діє від імені, за рахунок і в інтересах та під контролем туроператора (відповідача-1) і здійснює свої обов'язки у відповідності з п.п. 2.2.1.-2.2.8 договору тільки за згодою тур оператора. Згідно умов агентського договору позивач має право на посередництво по продажу туристичного продукту за винагороду.
П. 1.4 Договору встановлено заборону позивача виступати від імені туроператора за межами агентського договору № 57.
Отже, повернення грошових коштів тур агентом туристу можливе лише за згодою туроператора
На підставі Агентської угоди № 57 від 29.11.06 р. між фізичною особою -підприємцемОСОБА_1 та громадянкоюОСОБА_4 укладено договір про надання туристичних послуг № 4/У від 29.11.06 р.
Відповідно до договору про надання туристичних послуг № 4/У від 29.11.06 р. розміщення туриста разом із членами його сім'ї терміном на сім днів турагент зобов'язується забезпечити у двокімнатному люксі з усіма зручностями Туристичного комплексу «Буковель».
Фізична особа ОСОБА_1, п. 2.1.2. до договору про надання туристичних послуг № 4/У від 29.11.06 р. зобов'язується також забезпечити бронювання туристичних послуг. Забезпечення бронювання полягає в направленні заявки турагента до тур оператора, згідно якої туроператор зобов'язується бронювати готельні номери, квитки та інші різноманітні послуги(п. 2.1.5 Агентського договору №57 від 29.11.06 р.)
Відповідно до п. 4.1 Анентського договору №57 від 29.11.06 р., туроператор несе відповідальність перед турагентом за виконання прийнятих на себе зобов'язань по даному договору.
Так на підставі заявки позивача № 1 від 29.11.06 р.(а.с.18), між відповідачами у справі укладено договір № 008/07-у від 01.09.06 р. (а.с. 54), згідно якого відповідач-1 надав заявку відповідачу-2 на бронювання 7 номерів категорії 3-хмісний, 4 номери категорії 2-хмісний і 2 номери категорії люкс на новорічний період з 29.12.06 р. по 05.01.07 р. Підтвердженням бронювання туристичних послуг в ТК «Буковель»є рахунок за послуги ТК «Буковель» № 0047-п. на 103 791,00 грн. Доказами сплати суми 103 791,00 грн. послуги ТК «Буковель»на р/р ТзОВ «Парктур»є копії платіжних доручень від 30.11.06 р. № 149, від 08.09.06 р. №100 (а.с. 94).
Рахунок №107 від 30.11.06 р. на суму 17 369,5 грн. виставлений першим відповідачем позивачем оплачено.
Підставою для заявлених позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди стало розміщення туриста разом з членами його сім'ї з порушенням договору про надання туристичних послуг № 4/У від 29.11.06 р.- туристу для проживання наданий номер готелю «Захід» с. Поляниця що не належить до ТК «Буковель», що завдало туристу матеріальної та моральної шкоди.
Згідно п. 9.1 договору про надання туристичних послуг № 4/У від 29.11.06 р. у випадку неможливості розміщення туриста у готелі/санаторії/ пансіонаті, вказаному в розділі І договору, туристу надається можливість проживання в іншому готелі такої ж або вищої категорії без додаткової оплати.
П. 7.2 договору про надання туристичних послуг № 4/У від 29.11.06 р. сторонами погоджено, що всі претензії туриста з питань обслуговування приймаються до розгляду в письмовій формі протягом семи календарних днів з моменту закінчення подорожі, за наявності складеного на місці акту, підписаного туристом і представником приймаючої сторони готелю, який не надав чи неякісно надав замовлену туристом послугу про ненадання чи неякісне надання послуги.
Такий акт в матеріалах справи відсутній.
Сторони в договорі про надання туристичних послуг № 4/У від 29.11.06 р. також погодили, що у випадку невідповідності умов подорожі умовам договору, турист зобов'язаний повідомити не пізніше 2 днів з моменту їх виявлення представника приймаючої сторони.
У випадку невиконання умов договору з боку турагента, дотримання вимог п. п. 3.6., 7.2 договору туристом, турист має право вимагати повернення оплачених коштів за ненадані послуги.
Основною підставою для заявлених позовних вимог є несправність обладнання в номері готелю «Захід», що потребує доказування туристом.
Права і обов'язки відповідачів регулюються договором № 008/07-у від 01.09.06 р.
Відповідно до Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг затверджених наказом Держтурадміністрації України № 19 від 16.03.04 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.04.04 р. № 413/9012 саме готель забезпечує комплексність і справність обладнання в номері.
Відповідно до Закону України «Про туризм», якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.
Позивач, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів»не враховано , що відповідно до Правил, споживачу на власний розсуд надається можливість вимагати в готелю усунення недоліків у справності обладнання готелю, зменшення ціни за послуги надані готелем, а також право вимоги розірвання договору з готелем та відшкодування збитків.
Однак, в матеріалах справи відсутній доказ неналежного надання послуг готелем «Захід», позивачем не надано суду доказів, які підтверджували звернення туриста до адміністрації готелю, туристом не дотримано вимог договору про надання туристичних послуг -акту щодо неналежного надання послуг суду не надано, позивач посилається на пояснення працівників готелю «Захід», які не можуть бути доказами в порядку господарського процесуального судочинства. Також позивач заявляючи вимогу про стягнення матеріальної шкоди не дає їй документального обґрунтування - не надано на вимогу суду прейскурантної вартості номерів готелю «Захід», ТК «Буковель».
Судом першої інстанції з'ясовано, що ТзОВ «Парк тур»добровільно сплатило відповідачу -1 для повернення клієнтам позивача 6 086,50 грн. В матеріалах справи містяться копії листів, якими відповідач-1 пропонує перерахування даної суми позивачу, проте доказів перерахування суду першої інстанції не надав.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.11.08 р., представником відповідача надано суду платіжне доручення № 156 від 10.11.08 р. про перерахування позивачу коштів на суму 6087,50 грн. за туриста ОСОБА_4. У залі суду 18.11.08 р. представником позивача підтверджено поступлення коштів на р/р ППОСОБА_1
Таким чином ТзОВ «Парктур»не маючи можливості виконати умови договору № 008/07-у від 01.09.06 р. виконано основні вимоги Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг затверджених наказом Держтурадміністрації України № 19 від 16.03.04 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.04.04 р. № 413/9012, а саме розміщення туриста з членами його сім'ї в готелі «Захід»без додаткових затрат з боку туриста, повернення суми коштів в сумі 6087,50 грн. відповідачу -1 за туриста.
Маючи доказ отримання коштів в сумі 6087,50 грн. позивачу, суд апеляційної інстанції вважає, що дана сума є різницею між вартістю номерів ТК «Бутовель»та готелю «Захід»і є сумою, яка повернена позивачу для повернення клієнту, тобто визнана другим відповідачем.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів прийшла до висновку, що порушення з боку відповідачів по виконанню договорів для надання послуг туристу ОСОБА_4документально необгрунтовані, а тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення вимог позивача для відшкодування матеріальної шкоди.
Здійснення ж виплати позивачем туристу в розмірі 9082,00 грн. начебто для збереження репутації позивача, як особи що сумлінно ставиться до своїх зобов'язань та дбає про інтереси споживачів є без згоди довірителя, яким є відповідач-1 згідно Агентського договору № 57 від 29.11.08 р. здійснено за власним розсудом на свій ризик.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди», моральна шкода - це витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Зокрема немайновою шкодою для юридичної особи є витрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Доказів в обґрунтування спичинення моральної шкоди в матеріалах справи немає.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оскільки позивачем не надано апеляційному господарському суду доказів, які обґрунтовували наявність матеріальної та моральної шкоди завданої з вини відповідачів, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2008 р. у справі 17/16.
Керуючись ст.ст. 91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Львівської області від 27.06.08 р. у справі № 17/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Процик Т.С.
Дубник О.П.