П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 21.08.2007 р.                                                                                                     № 5/2 

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді Кочана В.М.,

секретаря судового засідання Стріхи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в якому просить визнати акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 19/07/02 від 19.07.2007р. недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Заявив про уточнення позовних вимог, оскільки просить також скасувати оскаржуваний акт. Пояснив, що 19.07.2007р. державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_4та ОСОБА_5проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на акваторії річки Дніпро (95-96 км) біля півострова Безіменний. За наслідками проведення перевірки державними інспекторами складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 19/07/02 від 19.07.2007 р., яким приписано привести засипану ділянку акваторії річки Дніпро до первинного стану, а саме здійснити розмивання частини земельної ділянки що сполучає півострів Безіменний із суходолом.

ОСОБА_1 є власником трьох земельних ділянок, розташованих на півострові Безименному, про що свідчать копії державних актів на право власності на земельні ділянки. Здійснення заходів по розмиванню частини земельної ділянки, що слугує єдиним з'єднанням, а також під'їздом до його земельних ділянок позбавить позивача права повноцінно та вільно користуватися своєю власністю, оскільки він не зможе дістатися до них. На переконання представника позивача,  Безіменний є саме півостровом, з'єднання його з суходолом утворилося природнім шляхом. Якби Безименний був островом, то земля на ньому відносилась би до земель водного фонду, відповідно до ст. 59, 59, 83, 84 Земельного Кодексу не могла би бути громадянами приватизована чи придбана. Як вбачається з держаних актів на право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_1, вони відносяться до земель сільськогосподарського призначення та земель житлової та громадської забудови, які в жодному випадку на островах не можуть бути розташовані. 

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Вважає, що оскаржуваний акт перевірки вимог природоохоронного законодавства винесено правомірно. При обстеженні акваторії річки Дніпро інспекторами було виявлено, що піском засипано частину річки, чим перегороджено потік води. Ким було вчинене засипання, встановити не вдалось. Як вбачається з копії аерофотозйомки, яка проводилась приблизно у 2004 році, Безіменний є островом. Це ж підтверджується листом начальника відділу земельних ресурсів Обухівського району.

Треті особи у судове засідання не з'явились.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 являється власником земельних ділянок, що розташовані в житловому масиві “Краєвид - 2” на півострові Безіменний Обухівського району Київської області в смт. Козин. Право власності на вказані земельні ділянки підтверджується державними актами серії ЯД № 659655; ЯД 659656; ЯД 659657.

Загалом на території житлового масиву "Краєвид-2" знаходяться 26 земельних ділянок, які перебувають у власності громадян.

Як вбачається з копій держаних актів, земельні ділянки, які знаходяться у власності позивача, відносяться до земель сільськогосподарського призначення та земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до збірного плану земельних ділянок в межах смт. Козин Обухівського району Київської, що виданий Обухівським районним відділом земельних ресурсів, півострів Безіменний з'єднаний із суходо

лом частиною земельної ділянки, яка межує із земельними ділянками громадянОСОБА_2 таОСОБА_3 Дане з'єднання відображено на топографічній карті Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, яка завірена підписом начальника Обухівського районного відділу земельних ресурсів.

19.07.2007р. державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_4та ОСОБА_5проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на акваторії річки Дніпро     (95-96 км). В акті зазначено, що за межами земельних ділянок громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_6піском засипано частину р.Дніпро, внаслідок чого перегороджено потік води по стариці р.Дніпро, чим порушено гідрологічний режим річки та зв'язано земельні ділянки вказаних осіб з територією острова Безіменного. За наслідками проведення перевірки вчинено припис про приведення засипаної ділянки акваторії р. Дніпро до первинного стану шляхом здійснення розмивання частини земельної ділянки, що сполучає півострів Безіменний із суходолом.

Яким чином відбулось засипання, коли і яким способом, в ході перевірки встановлено не було. Припис передано до виконання прорабу ОСОБА_7, особа якого незрозуміло яким чином встановлена і який виконував роботи на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2, розташованій на території товариства "Дніпровська хвиля".  

Хоча  представником відповідача надані суду докази, які вказують на те, що Безіменний був колись островом, ніким не представлено доказів, які б переконливо стверджували, що засипання акваторії річки сталося не природнім способом, а внаслідок втручання людини.

Суд вважає, що якби Безименний був островом, то земля на ньому відносилась би до земель водного фонду, а отже Козинська селищна рада Обухівського району не мала би права та підстав відповідно до вимог ст.ст 59, 83 Земельного кодексу України передавати землі водного фонду у приватну власність громадян, оскільки землі сільськогосподарського призначення та землі житлової та громадської забудови відповідно до ст.ст. 58, 59 Земельного кодексу України на островах не можуть бути розташовані. 

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували протиправність володіння позивачем земельними ділянками на півострові Безіменний. Також суду не надано жодних відомостей, які б вказували на протиправність дій Козинської селищної ради чи Обухівського районного відділу земельних ресурсів при здійсненні відведення земельних ділянок на півострові Безіменний, оформленні державних актів та їхню видачу.

Суд вважає, що у випадку  виконання припису Державної екологічної інспекції про розмивання частини земельної ділянки півострів Безіменний набуде статусу острова і землі, розташовані на ньому  відповідно до ст.ст. 19, 58 Земельного кодексу України набудуть статусу земель водного фонду. Така обставина суттєво вплине на права позивача, який на законних підставах володіє земельними ділянками, які  відносяться до земель сільськогосподарського призначення та земель житлової та громадської забудови. Всупереч ст. 41 Конституції України, ст.ст. 22, 40 Земельного кодексу України, позивач буде позбавлений права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 152 ЗК УКраїни власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. 

На підставі ст. 41 Конституції України,, ст.ст. 18, 22, 40, 58, 59, 78-84, 90 Земельного кодексу України,  керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати нечинним та скасувати акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 19/07/02 від 19.07.2007р. Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.         

3. Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                          Кочан В.М.