У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2008 року по справі за позовомОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області про встановлення факту отримання каліцтва на виробництві та зобов”язання призначити страхові виплати, -

в с т а н о в и в:

         В квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області, в якому просив встановити юридичний факт, що він 04.03.1986 року при виконанні трудових обов”язків на Менському заводі цигаркових фільтрів отримав виробничу травму та зобов”язати відповідача призначити страхові виплати.

Рішенням Менського районного суду від 15 вересня 2008 року позовні вимоги задоволені частково. Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні трудових обов”язків на Менському заводі цигаркових фільтрів в АДРЕСА_1, 04 березня 1986 року отримав виробничу травму. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищевказане рішення в частині відмови у зобов”язанні відповідача призначити страхові виплати скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду про відмову у задоволенні його вимог щодо призначення страхових виплат є незаконним, оскільки відповідно до положень Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку застрахований має право одержати виплати та соціальні послуги.

         Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу,  перевіривши матеріали  цивільної справи, дослідивши в оригіналі пенсійну справу  ОСОБА_1№ 107456, оглянувши  копію медичної справи позивача  та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

         По справі встановлено, що 04.03.1986 року при увімкнутому на малій швидкості просічному верстаті ОСОБА_1 виконував очищення валу металевим ножем від клею. При цьому кисть лівої руки позивача  була затягнута приймальними валами та травмована і ОСОБА_1 отримав травму лівої руки та перелом п”ятого пальця.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що знайшов підтвердження факт отримання ОСОБА_1 каліцтва при виконанні трудових обов”язків.

Проте з таким висновком апеляційний суд погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню та обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Апеляційним судом встановлено, що  04 березня 1986 року на Менському заводі сигаретних фільтрів із слюсарем-наладчиком ОСОБА_1 стався нещасний випадок за наслідками якого було складено акт про нещасний випадок на виробництві Н-1. Висновком МСЕК серії ВТЕ-22 № 087560  від 21.07.1989 року позивачеві   встановлена третя група інвалідності безстроково  внаслідок трудового каліцтва.

Апеляційним судом встановлено, що  у  пенсійній  справі  ОСОБА_1№ 107456,  знаходиться належним чином оформлений оригінал акту про нещасний випадок на виробництві від 04.03.1986 року, а тому встановлювати в судовому порядку факт отримання позивачем виробничої травми  не потрібно. Зазначені обставини, які мають значення для справи,  не були встановлені і не досліджувались судом першої інстанції у повній мірі, що призвело до неправильного вирішення спору в частині задоволення вимог позивача.

Враховуючи наведене, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю за  відсутністю  предмету спору.

 Апеляційний суд погоджується з оскаржуваним рішенням в частині відмови   позивачеві у задоволенні  вимоги   зобов”язати відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області, проте мотиви,  які стали підставою для відмови, не відповідають чинному законодавству та обставинам справи,  виходячи з наступного.

 В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначає, що актом розлідування нещасного випадку від 04 березня 1986 року вини організації у нещасному випадку, що стався зОСОБА_1, не встановлено.  Проте з таким висновком оскаржуваного рішення не погоджується апеляційний суд, оскільки  зміст п.15  акту жодним чином достовірно  не доводить відсутність вини роботодавця   у нещасному випадку, який стався з позивачем,  і не дає підстав для висновку про наявність виключно вини позивача,  а отже  висновок суду про відсутність у позивача права на відшкодування  спричиненої внаслідок трудового  каліцтва шкоди є хибним.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про охорону праці”, дія  цього закону  поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на  усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих  підприємствах.  Статтею 11 Закону „Про охорону праці” визначено, що власник  зобов”язаний  відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я, пов”язаним з виконанням трудових обов”язкі, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються. Зазначена норма закону не пов”язує відшкодування шкоди з наявністю чи відсутністю вини працівника в разі отримання ним трудового каліцтва. Проте, зазначені вимоги Закону „Про охорону праці” не були враховані при постановленні оскаржуваного рішення, а отже  помилковим є і висновок суду першої інстанції про те, що на позивача не розповсюджується дія Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. 

Розділом  V1  Закону „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”  визначений порядок розгляду справ про страхові виплати.  Ст. 36 Закону встановлено, що фонд соціального страхування від нещасних випадків  розглядає справу про страхові виплати  на підставі заяви потерпілого за наявності усіх необхідних документів. Проте, як встановлено апеляційним судом, з такою заявою ОСОБА_1 до фонду не звертався і наявний у пенсійній справі оригінал акту про нещасний випадок на виробництві не був предметом розгляду фонду, і згідно до ч.4 ст.35 Закону  страховим експертом Фонду не здійснюваОСОБА_1 жодних дій для    подання  фонду оригіналу цього акту та інших необхідних документів.  Отже, відповідно до ст.36 Закону справа позивача про страхові виплати не розглядалась фондом і відповідно до ст.37 Закону відмови  фонду у страхових виплатах і наданні страхових послуг ОСОБА_1 не отримував.

 Зважаючи на викладене,   позивачеві у задоволенні позову в частині призначення страхових виплат внаслідок трудового каліцтва  слід відмовити не з мотивів відсутності у нього права на такі виплати, як це зазначено в оскаржуваному рішенні,  а з мотивів його передчасного звернення до суду за захистом своїх прав,  оскільки у встановленому порядку до відповідача ОСОБА_1 за призначенням страхових виплат не звертався.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.  209, 218, 303, 310, 313-315,  317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргуОСОБА_1   задовольнити частково.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2008 року в частині задоволених вимог ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні трудових обов”язків на Менському заводі цигаркових фільтрів в АДРЕСА_1, 04 березня 1986 року отримав виробничу травму - скасувати, закривши в цій частині провадження у справі.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею  законної сили.

Головуючий:                                              Судді: