Справа №22-ц-1608/2007р.                                     Головуючий 1-ї інстанції:  Шуліка Ю.В.

Категорія: стягнення шкоди                                     Доповідач: Пшенічна Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2007р.     Судова колегія судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Борової С А.

суддів колегії      - Пшенічної Л.В.,  Даниленка В.М.

при секретарі     - Гребенщиковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Харкові

апеляційні   скарги   ОСОБА_1,    ОСОБА_2   -   представника  третьої  особи  ОСОБА_1,  державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "ЕСХАР" на рішення Червонозаводського районного суду м.  Харкова від 04 грудня 2006 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ДП ТЕЦ-2 "ЕСХАР",  3-тя особа ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

встановила:

У березні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою ДП ТЕЦ-2 "ЕСХАР",  3-тя особа ОСОБА_1 про відшкодування шкоди

В позові ОСОБА_3 посилався на те,  що в наслідок ДТП з вини водія ОСОБА_1,  який керував автомобілем ВАЗ-2107,  що належить на праві власності відповідачу,  його автомобілю "БМВ - 520і" д.н. НОМЕР_1 були заподіяні технічні ушкодження,  а йому матеріальна шкода в розмірі 8524 грн.03 коп.,  яку він просив стягнути з відповідача.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив,  що ДТП мало місце з вини позивача,  з цих це підстав позов не визнала і третя особа ОСОБА_1

Рішенням Червонозаводського районного суду м Харкова від 04 грудня 2006 року позов задоволено.

Стягнуто з ДП ТЕЦ-2 "ЕСХАР" на користь ОСОБА_3 8524 грн. 03 коп.

В апеляційних скаргах відповідач,  третя особа і її представник,  посилаючись на те,  що судом порушено норми матеріального і процесуального права,  просить рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду на новий розгляд.

В обґрунтування апеляційних скарг ДП ТЕЦ-2 "Есхар",  ОСОБА_1 та його представник,  вказують на те,  що суд не дав належної оцінки доказам по справі,  а саме висновку авто-технічної експертизи,  з якої вбачається,  що водій ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху (далі Правил),  суд посилався на те,  що автомобіль БМВ" під час зіткнення не рухався,  але цей факт позивачем не доведено. Судом першої інстанції була призначена транспортно-трасологічна експертиза,  але не була проведена,  суд безпідставно послався на те,  що в цьому є вина позивача,  так як він відмовився оплатити проведення експертизи,  у той час коли ні позивачу,  ні 3-ії особі про це не було відомо.

Судова колегія,  заслухавши доповідь судді,  осіб які з'явилися у судове засідання,  перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,  вважає,  що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того,  що причиною ДТП стало не виконання водієм ОСОБА_1 вимог п 12.3 Правил дорожнього руху,  а в діях водія ОСОБА_3 не вбачається не відповідностей вимогам Правил,  що знаходилось би з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням події.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції,  оскільки вони не відповідають обставинам справи,  обставини,  що мають значення для справи,  які суд вважав встановленими,  не доведені,  а тому на підставі п. 2 і З ч. 1  ст.  309 ЦПК України судова колегія скасовує рішення районного суду і ухвалює нове з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено такі факти і відповідні ім правовідносини.

06 січня 2005 року на перехресті Червоношкільної набережної та Московському проспекті в м.  Харкові сталася дорожньо - транспортна подія,  в ході якої автомобіль ВАЗ 2107,  яким керував ОСОБА_1 рухався по Московському проспекту в сторону центра зіткнувся з автомобілем "БМВ-520І" під керуванням ОСОБА_3 який рухався в бік Красношкільної набережної,  робив лівий поворот.

Суд першої інстанції дійшов висновку,  про те,  що винним у ДТП є водій ОСОБА_1,  посилаючись тільки на показання свідка ОСОБА_4

Водій ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності,  але

Постанова Червонозаводського районного суду м.  Харкова від 20. 01. 2005 року (а.с.  6 ) скасована головою апеляційного суду Харківської області,  матеріали направлені на новий розгляд (а.с. 46).

Матеріали справи не містять даних про подальший розгляд адміністративного матеріалу. На запит апеляційного суду отримано відповідь з Червонозаводського районного суду м.  Харкова,  що адміністративний матеріал до архіву суду не поступав,  обліково-статистична картка містить дані лише про постанову від 20. 01. 2005 року.

Згідно з висновком авто-технічної експертизи № 11574 від 27 січня 2006 року,  яка проводилася на виконання ухвали суду першої інстанції і з якої

вбачається,  що водій ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання вимог п.11. 10.1,  10.: З Правил,  для чого у нього не було перешкод технічного характеру і його дії не відповідають вказаних пунктів Правил,  а водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткненню автомобілів. Водій ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил. Суд першої інстанції дав оцінки вказаному доказу по справі,  взявши до уваги тільки 2 варіант висновку,  який зроблено по показанням позивача.

Висновок експерта № 40 від 01. 11. 2007року,  зроблений на виконання ухвали судової колегії про призначення судової комплексної транспортно-трасологічної експертизи,  вказує на те,  що показання позивача ОСОБА_3 відносно того,  що автомобіль БМВ -520і під його керуванням під час ДТП знаходився у стані покою є неспроможними з технічної точки зору. В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_5 повинен був діяти в відповідності до вимог п.11. 10.1,  10.3 Правил і він мав технічну можливість запобігти зіткненню,  виконуючи вказані вимоги Правил і його дії знаходять у причинному зв'язку з ДТП.

Водій ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил.

Водій ОСОБА_3 повинен був при зміні руху на ліву смугу уступити дорогу автомобілю ВАЗ-2107,  який рухався по цій смузі і мав переважне право проїзду.

Наведе свідчить про те,  що обоє водії порушили Правила дорожнього руху.

Пункт 3 ч. 1  ст.  1188 ЦК України передбачає,  що за наявності вини всіх осіб,  діяльністю яких було завдано шкоди,  розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин,  що мають істотне значення.

Враховуючи,  що з боку обох водіїв порушено вимоги Правил дорожнього руху,  але переважне право проїзду мав водій ОСОБА_1,  а водій ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню автомобілів,  то судова колегія приходить до висновку,  що розмір відшкодування повинен бути з боку відповідача 20 % ,  а з боку позивача 80 %.

Розмір матеріальної шкоди,  заподіяний водію автомобіля "БМВ-520І",  визначений згідно висновку спеціаліста авто-товарознавця № 638 в сумі 8524 грн. 03 коп. і ніким з осіб,  що беруть участь у розгляді справи не оспорюється.

Позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 1704 грн. 81 коп. (8524,  03 х 20%).

Керуючись 303,  304,  п. 2 ч. 1  ст.  307,  п. 2 і 3  ст.  309,   ст.   ст.  313,  314,  316,  317,  319 ЦПК України судова колегія судової палати, -

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1,  ОСОБА_2 - представника третьої особи ОСОБА_1,  державного підприємства "Теплоелектроцентраль - 2 "ЕСХАР" задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м.  Харкова від 04 грудня 2006 року змінити.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства ТЕЦ-2 "Есхар" на користь ОСОБА_3 1704 грн. 81 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення,  однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.