Справа 22- 2848                               Головуючий в суді 1 інстанції Захарчук В.В.

Категорія 5                                        Доповідач Орловська Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

2007 р, грудня місяця 11 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Ну зонової Л.В.

Суддів             Орловської Н.В.

Фурман Т.Г

При секретарі Крестніковій О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 24 жовтня 2007 р.

у цивільній справі за позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю.

Встановила :

05 вересня 2007. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 прд захист права власності. Позивач зазначив, що є власником жилого будинку АДРЕСА_1, де зареєстрована відповідачка. Оскільки остання протягом двох років за місцем своєї реєстрації не проживає, а її реєстрація створює необхідність сплати зайвих коштів за водопостачання, просив визнати відповідачку такою, що втратила право користування будинком. Зобов 'язати відділення у справах громадян реєстрації та еміграції фізичних осіб зняти її з реєстрації.

В судовому засіданні позивач змінив підстави заявленого позову та зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню з тих підстав, що на даний час шлюб з відповідачкою розірваний, проте вона в добровільному порядку виселитись з його будинку не бажає.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 24 жовтня 2007 р. позов задоволено. Постановлено визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим будинком АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуального законодавства.

Письмових заперечень на доводи апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надходшо.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення в межах визначених cm. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, та визнаючи відповідачку такою, що втратила право користування жилим будинком, суд першої інстанції,   виходив з наявності у позивача, ОСОБА_2, права вимагати усунення порушень та перешкод у користуванні та розпорядженні жилим будинком, належним йому на праві власності.

Проте такого висновку суд дійшов внаслідок порушення норм процесуального законодавства та неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Право ч.1ена сім "і власника жилого будинку, який не є співвласником останнього, відповідно cm. 156  ЗК України , обумовлене наявністю сімейних відносин і спільним із ним проживанням у даному будинку. Виходячи з цього особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням у належному власникові жилому будинку, якщо вона вийшла зі складу сім "і останнього і перейшла проживати в інше місце.

У відповідності до ч. 2 cm. 405 ЦК України ч.1ен сім "і власника житла втрачає право користування ним у разі відсутності ч.1ена сім "і без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між: власником житла і ним або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником жилого будинку АДРЕСА_1.

Відповідачка, ОСОБА_1, як ч.1ен сім'ї власника, та за його згодою вселилась у зазначений будинок і зареєстрована за постійним місцем проживання. Рішенням Бериславського районного суду від 11.08.2005 р. шлюб сторін розірвано, проте у встановленому законом порядку реєстрація розірвання цього шлюбу не відбулась.

В судовому засіданні сторони не заперечували того факту, що   на даний час  не підтримують сімейних відносин.

За змістом позовної заяви підставою заявлених позивачем вимог зазначено те, що відповідачка протягом двох років у належному йому будинку не проживає, однак в судовому засіданні позивач змінив підстави позову та зазначив, що ОСОБА_1 із зазначеного будинку не виселялась, залишалась там проживати і в період часу, коли він сам протягом двох років проживав за іншою адресою. При цьому жодних доводів відносно створення нею перешкод у користуванні ним будинком не наводив і на такі обставини не посилався.

Задовольняючи позовні вимоги , суд, керуючись нормами Закону України «Про власність», визнав порушеним право позивача на здійснення прав власності, хоча факту порушення його прав , які б підлягали захисту в судовому порядку згідно вимог cm. 391 ЦК України, при розгляді даної справи встановлено не було. Крім того, Закон, яким керувався суд, втратив чинність згідно Закону України від 27.04.2007 р. №977, з часу оприлюднення 20. Об. 2007р.

На наведені обставини справи суд уваги не звернув, норми права, які б підлягали застосуванню у спірних правовідносинах не застосував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, колегія суддів не може визнати законним і обгрунтованим постановлене рішення, тому вважає за необхідне його скасувати і постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, cm. 391, 405 ЦК України, ст. 156 ЖК України, керуючись cm. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 24 жовтня 2007 р. скасувати. Постановити нове.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні жилим будинком АДРЕСА_1 шляхом    визнання її такою, що втратила право користування.

 Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене в кас акційному порядку протягом двох місяців шляхом, подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.