Справа №705/7562/13-к

1-кп/705/479/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Мельничука Ю.В.

при секретарі Юхименко Г.В.

за участю прокурора Коропа С.В.

за участю захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Умань кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Уманського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід тримання під вартою, кримінальне провадження надійшло до суду та зареєстроване 24.12.2013 року.

У відповідності до ч.3 ст.315 КПК України, суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 01.09.2013 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 01.09.2013 року по 31.10.2013 року.

Згідно ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 28.10.2013 року було відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строків тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Відповідно до ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 31.10.2013 року було відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строків тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Згідно ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 07.11.2013 року було відмовлено в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

У відповідності до ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 06.12.2013 року обрано обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 06.12.2013 року по 05.01.2014 року.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження терміну тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на строк 60 діб, з 05.01.2014 року по 06.03.2014 року, на підставі того, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України та в подальшому може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 просив суд застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та не продовжувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор не надав суду доказів наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні двох малолітніх дітей, має на утриманні матір 78-річного віку, позитивно характеризується, має незадовільний стан здоров'я, тяжкі хвороби серця, в порядку ст.89 КК України не судимий.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисника та додав, що після скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він за першим викликом з'являвся до слідчого, слідчого судді, не переховувався від суду, слідчого, не здійснював тиск на свідків, потерпілу.

Потерпіла ОСОБА_3 та її захисник в підготовче судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час і місце підготовчого судового засідання, надали суду факсограму, згідно якої просили продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється, або обвинувачується у вчиненні злочину за який передбачено позбавлення волі у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до п.„с" ч.1, ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод для обрання або для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою необхідна наявність підстав вважати, що дана особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, буде намагатися, або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інше.

Відповідно до правової позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в листі від 04.04.2013 року №511-550/0/4-13 слідчому судді, суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.

Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК). Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (правова позиція ЄСПЛ у справі "Белевитський проти Росії", пункти 111 - 112 рішення від 1 березня 2007 року; п.85 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши обвинувальний акт з додатками, вислухавши пояснення прокурора, який підтримав клопотання, думку обвинуваченого, який заперечував проти задоволення клопотання, захисника, який просив відмовити в застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, суд вважає, що клопотання не обгрунтоване, не підтверджене доказами, тому не підлягає задоволенню, оскільки у відповідності до ч.2 ст.194 КПК України, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор не довів зазначених вище обставин та не надав суду доказів щодо наявності зазначених в клопотанні ризиків, а саме, що ОСОБА_2 буде впливати на свідків та потерпілих, переховуватися від суду чи вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Судом встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 1 вересня 2013 року до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід тримання під вартою на строк до 31 жовтня 2013 року, після чого, але в зв'язку з відсутністю підстав слідчим суддею Уманського міськрайонного суду двічі відмовлено в продовженні строку тримання під вартою та зазначено на ряд невстановлених фактів, які мають істотне значення у справі, під час досудового слідства. 31 жовтня 2013 року ОСОБА_2 був звільнений з-під варти, на виклик суду з'явився.

Згідно ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 07.11.2013 року було відмовлено в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

У відповідності до ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області від 06.12.2013 року обрано обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 06.12.2013 року по 05.01.2014 року.

Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, те, що застосувати запобіжні заходи як особисте зобов'язання чи особиста порука немає можливості через особу обвинуваченого, який є непрацюючим, обрати відносно нього запобіжний захід як застава обвинувачений немає відповідних коштів, а також те, що прокурор не надав суду доказів наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, те, що обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні двох малолітніх дітей, має на утриманні матір 78-річного віку, позитивно характеризується, має незадовільний стан здоров'я, тяжкі хвороби серця, в порядку ст.89 КК України не судимий, має постійне місце проживання, тому суд приходить до висновку про те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який забезпечить його належну процесуальну поведінку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 183, 314,315,369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 відмовити.

ОСОБА_2 звільнити з-під варти негайно.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умані, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб в період часу з 18 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. включно кожного дня.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 18 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. включно кожного дня, крім випадків, пов'язаних з його викликом до суду;

-прибувати до суду за першою вимогою.

Виконання ухвали доручити Уманському МВ УМВС України в Черкаській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом внутрішніх справ.

Строк домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з 25.12.2013 року по 23.02.2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.В. Мельничук