У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

   у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Хмельницької області на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 грудня 2007 року, яким засуджені:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, раніше несудимий

за ст. 307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ст. 310 ч.1 КК України на 6 місяців арешту.

         На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів                  ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

         На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянин України, раніше несудимий

за ст. 307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.

         На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.  

         В апеляційному порядку справа не переглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів за таких обставин.

Навесні 2003 р. на своїй присадибній ділянці, яка розташована у                с. Шатерники Славутського району Хмельницької області ОСОБА_1, не маючи відповідного дозволу, з метою послідуючого збуту макової соломи, посіяв та виростив 100 рослин снотворного маку, обробляв його протягом весняно-літнього періоду 2003 року, які зібрав та переніс в приміщення свого будинку АДРЕСА_1.

10.10.2007 р. приблизно о 15 год. 30 хвил. в с. Шатерники Славутського району ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 збули ОСОБА_3 2391,3 г особливо небезпечну наркотичну речовину - макову солому.

У касаційному поданні  заступник прокурора Хмельницької області вказує на те, що, оскільки з дня вчинення злочину, передбаченого ст. 310 ч.1 КК України, минуло більше 2 років і цей злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, ОСОБА_1 підлягав звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальна справа закриттю. Крім цього, на думку прокурора, суд не умотивував належним чином обрання покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст. 75 КК України. Крім цього, суд, як вважає прокурор, при призначенні покарання за ст. 307 ч.2 КК України, санкція якої передбачає безальтернативне додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, не умотивував свого рішення про її незастосування. Також прокурор вважає, що оскільки ОСОБА_2 на момент вчинення злочину був неповнолітнім, то його необхідно було звільнити від покарання не за ст. 75 КК України, як вирішив суд, а на підставі ст. 104 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подання частково, пояснення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які вважали вирок законним, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення частково.

Відповідно о вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, є зокрема, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до ст. 372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості так і суворості.

Як видно із вироку, висновки про доведеність винності            ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, суд зробив на підставі показань самих засуджених, інших доказах.

Проте, вирок щодо засудженого ОСОБА_1 підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочин та особі засудженого, а також через істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд не в повній мірі врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких. Збут особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи у великих розмірах свідчив про підвищену суспільну небезпеку. Крім того, як встановив суд,  ОСОБА_1 вчинив злочин за попередньою змовою з своїм неповнолітнім сином, збувши при цьому 2391,3 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломки.

За таких обставин вирок суду щодо призначення покарання засудженому ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Доводи прокурора про необхідність звільнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 310 КК України від кримінальної відповідальності будуть вирішені судом при новому розгляді справи.

Якщо при новому розгляді суд дійде висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за аналогічних обставин, - призначене  йому покарання слід вважати м'яким.

Оскільки злочинні дії засуджених пов”язані, то підлягає скасуванню і вирок щодо ОСОБА_2

Разом з тим, колегія суддів не вважає, що ОСОБА_2 було призначено м”яке покарання.

         Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

У х в а л и л а :

         Касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області задовольнити частково.

         Вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати в зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.

Вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 грудня 2007 року щодо ОСОБА_2 скасувати в зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу щодо нього направити на новий судовий розгляд в той же суд.

                                                  С У Д Д І :

Філатов В.М.                       Присяжнюк Т.І.                            Школяров В.Ф.