Дата документу Справа № 337/3594/13-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження 11-кп/778/571/13 Головуючий в 1 інстанції
ЄУ №337/3594/13-к Ширіна С.А.
Категорія ч.2 ст. 309 КК Доповідач Бочарников С.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2013 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Бочарникова С.О.,
суддів Жечевої Н.І.,
Літвіної В.В.,
при секретарі Вечеренкові Є.М.,
за участі прокурора Шелудько З.Л.,
обвинуваченого ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та заступника прокурора Запорізької області на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця Південо-Казахтанської області, республіки Казахстан, громадянина України, не працюючого, пенсіонера, який має середню освіту, розлученого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
31.10.2012 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.307, ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,
засуджено: за ч.2 ст.309 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю з вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2012 р. шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі, остаточно призначено покарання у вигляді 5(п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахується з моменту його фактичного затримання - з 22 жовтня 2013 року.
ОСОБА_3 взято під варту у залі суду.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно вироку суду, 04 червня 2013 року, ОСОБА_3, знаходячись на березі ставка розташованого біля села Долинське Запорізького району Запорізької області, маючи умисел на незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс (маріхуана), шляхом зриву, незаконно придбав верхівкові частини рослин коноплі, які він зберігаючи в кармані своїх шортів, на попутному транспорті, незаконно перевіз на територію Хортицького району міста Запоріжжя, та приніс в квартиру АДРЕСА_1, де сам проживає. Після чого, ОСОБА_3 шляхом перетирання долонями рук, подрібнив вже сухі, придбані ним раніше верхівкові частини рослини коноплі, тим самим незаконно виготовив придатний до вживання шляхом куріння, наркотичний засіб канабіс (маріхуана), який пересипав в полімерний флакон та став зберігати в холодильнику без мети збуту.
07 червня 2013 року під час проведення санкціонованого обшуку в квартирі АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_3, в холодильнику на кухні було виявлено та вилучено полімерний флакон з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 431 від 13.06.2013 р. являється особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс (маріхуана) масою 9,3878 г. в перерахунку на суху речовину, який ОСОБА_3 незаконно придбав, перевіз, виготовив та зберігав без мети збуту.
В апеляційній скарзі захисник посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить змінити вирок суду першої інстанції, врахувати обставини що пом'якшують покарання и призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу.
Заступник прокурора області в свою чергу, в своїй апеляційній скарзі вказує на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність підчас призначення остаточного покарання, просить скасувати вирок суду першої інстанції і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2012 року та остаточно призначити покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого і захисника, які підтримав доводи апеляційної скарги захисника і заперечували проти апеляційної скарги заступника прокурора області, висновок прокурора, який в свою чергу підтримав доводи апеляційної скарги заступника прокурора області і заперечував проти апеляційної скарги захисника, колегія судців вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню а апеляційна скарга заступника прокурора області підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Колегією суддів апеляційної інстанції, у межах апеляційних скарг, перевірені законність і обґрунтованість вироку, і правильність призначеного покарання. Провадження розглянуто за правилами ч.ч. 3, 4 ст. 349, ст.351 КПК України, обсяг обвинувачення й кваліфікація ніким з учасників процесу не оскаржується.
Доводи захисника на предмет наявності обставин, які пом'якшують покарання і дають підстави для застосування положень ст. 69 КК України є хибними, адже судом першої інстанції усі перелічені в апеляційні скарзі адвоката обставини були враховані, і покарання, з урахування цих обставин і даних, які характеризують особу обвинуваченого, було призначено в мінімальних рамках передбачених ч. 2 ст. 309 КК України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що перелічені у вироку обставини в сукупності, свідчили про можливість виправлення й перевиховання ОСОБА_3 лише в умовах ізоляції від суспільства.
Колегія суддів частково погоджується з доводами заступника прокурора області в частині посилання на неправильне застосування судом першої інстанції Закону про кримінальну відповідальність, проте вважає, що вирок суду першої інстанції в цій частині не підлягає скасуванню, адже із позиції самого прокурора вбачається, що покарання призначене судом за ч.2 ст. 309 КК України він не просить змінити, як і не просить змінити остаточне покарання.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
За перелічених вище обставин, підстав для скасування судового рішення не вбачається, проте вирок підлягає зміні, оскільки вказівка, яка зроблена судом першої інстанції у другому абзаці резолютивної частини вироку про часткове приєднання не відбутої частини покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі є помилковою.
На підставі викладеного та керуючись статями 376, 404, 405, 408, 418 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області, задовольнити частково.
Змінити другий абзац резолютивної частини вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2013 року, відносно ОСОБА_3, виключивши з нього посилання про часткове приєднання не відбутої частини покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі, виклавши вказаний абзац в наступній редакції:
«На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбутий термін покарання за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2012 р. та остаточно призначити ОСОБА_3, за сукупністю вироків, покарання у вигляді 5(п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі».
В іншій частині вирок місцевого суду залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення і вона може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий
Судді