АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3809/07 Головуючий у 1-й інстанції: Громова І.Б.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2007 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Бабак A.M.
Полякова О.З.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Січ» - в особі представника ОСОБА_1 на заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 червня 2007 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Січ» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумівське Агро», третя особа: Запорізька регіональна філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах», про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Січ» (далі ТОВ «Агро-Січ») звернулося до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Агро-Січ» зазначало, що 20, січня 2003 року між ТОВ «Агро-Січ» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної частки (паю) строком на 5 років, тобто до 2008 року. Згідно рішення сесії Розумівської сільської ради від 21.04.2003 року, ТОВ «Агро-Січ» виділено земельну площу єдиним масивом для проведення сільськогосподарських робіт. Після отримання ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку, 03.02.2006 року нею було укладено договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Розумівське-Агро», який зареєстровано Запорізькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».
У зв'язку з тим, що договір оренди земельної частки (паю) до теперішнього часу не розірвано, з боку ТОВ «Агро-Січ» виконуються взяті на себе зобов'язання, передбачені зазначеним договором. Підстав для розірвання договору у ОСОБА_2- немає. Позивач в свою чергу вважає себе належним орендарем.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ТОВ «Розумівське-Агро», укладений на підставі державного акту на право власності на землю, недійсним.
Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 27 червня 2007 року позовні вимоги ТОВ «Агро-Січ» залишено без задоволення.
Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ «Розумівське-Агро» проводити будь-які дії на спірній земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2на підставі державного акту.
В апеляційній скарзі ТОВ «Агро-Січ» - в особі представника ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення як таке, що не відповідає дійсним обставинам справи, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального "Права, та ухвалити нове рішення но суті позовних вимог.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія судців апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агро-Січ» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Розумівське-Агро» районний суд виходив з того, що договір оренди земельної частки (паю), укладений між ТОВ «Агро-Січ» та ОСОБА_2 слід вважати припиненим, а договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «Розумівське-Агро» та ОСОБА_2 таким, що відповідає чинному законодавству та волевиявленню сторін.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2003 року між ТОВ «Агро-Січ» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної частки (паю) строком на п'ять років, яка належала ОСОБА_2на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0071913.
Розпорядженням Запорізької райдержадміністрації за № 2/169 від 06.10.2004 року ОСОБА_2видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 032119.
На підставі виданого державного акту ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Розумівське-Агро» договір оренди земельної ділянки (кадастровий № 2322188400020020067), який 03.02.2005 року було зареєстровано в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах».
Відповідно до ч. 2 п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу Україні сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів.
Згідно п. 2.З. Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженої наказом
Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 після
одержання державного акта на право приватної власності на землю й виділення земельної ділянки в натурі зобов'язання сторін за укладеним договором припиняються відповідно до чинного законодавства.
Так, матеріали справи свідчать про те, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Агро-Січ» був укладений договір оренди земельної частки (паю). У подальшому ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, внаслідок чого змінився предмет зобов'язання за договором оренди, а відтак - і суттєві умови виконання зобов'язань, у зв'язку з чим сторони повинні були привести договірні відносини у належний стан відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі», чого ними не було зроблено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що подальше виконання договору оренди земельної частки (паю) ТОВ «Агро-Січ» неможливе, оскільки зазначений договір не має під собою правової підстави.
Судом встановлено, і дані обставини підтверджуються матеріалами справи, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Розумівське-Агро» зареєстровано відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» та Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень» та відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі». Підстав для визнання недійсним даного правочину ТОВ «Агро-Січ» не навело.
Крім того, слід зазначити, що позивач не є стороною в оспорюваному договорі, тому його позовні вимоги взагалі не можуть бути задоволені, а сторона договору - ОСОБА_2 не подавала до суду позовну заяву про визнання договору, укладеного між нею та ТОВ „Розумівське-Агро".
Доводи апеляційної скарги, щодо невірного застосування районним судом норм матеріального закону є необгрунтованими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Січ» в особі представника ОСОБА_1 - відхилити.
Заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 червня 2007 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.