АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3949 Головуючий у 1 інстанції
2007 р. КолодінаЛ.В.
Суддя-доповідач: Бондар В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів: Маловічко С. В.
Прокопенка О.Л. При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відділу державної виконавчої служби (далі-ВДВС) Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 вересня 2007 року по справі за скаргою ОСОБА_1 до ВДВ С Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області на дії державного виконавця, -
ВСТАНОВИЛА:
31 травня 2007 року ОСОБА_1 3вернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця. ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 вересня 2007 року скаргу задоволено.
Визнано дії державного виконавця ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Ільєнко А.В. стосовно винесення Постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ОСОБА_1 від 16 серпня 2007 року неправомірними.
Зобов'язано державного виконавця ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Ільєнко А.В. примусово
виконати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області №2-247/06.
Стягнуто з ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 8, 50 грн. на користь ОСОБА_1, що були ним сплачені за оплату держмита.
Стягнуто з ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 7, 50 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду представник ВДВС Мелітопольського
міськрайонного управління юстиції Запорізької області подав апеляційну
скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права,
просив ухвалу суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким відмовити у
задоволені скарги.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Відповідно ч. 8 ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження" у випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 і зобов'язуючи державного виконавця примусово виконати судове рішення, місцевий суд виходив з того, що боржнику по справі на праві спільної сумісної власності належить квартира на яку можливо звернути стягнення.
Проте такий висновок суперечить обставинам справи, оскільки частка квартири, якою володіє боржник не визначена.
Як вбачається з матеріалів справи, боржнику належить частина квартири АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю чотирьох співвласників.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 січня 2007 року відмовлено у задоволенні подання ДВС м. Мелітополя та Мелітопольського району про визнання частки майна в сумісній власності чотирьох співвласників, належну ОСОБА_2, а саме частину квартири АДРЕСА_1.
Таким чином, оскільки не визначено частку в квартирі належну
боржникові та не оцінено її, то й неможливо на зазначене майно звернути
стягнення, тому місцевий суд необгрунтовано визнав неправомірними дії
державного виконавця ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління
юстиції Запорізької області Ільєнко А.В. стосовно винесення Постанови від
16 серпня 2007 року про повернення виконавчого документа стягувачеві
ОСОБА_1 . . .
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки поставлене перед судом питання було вирішено з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області задовольнити.
Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 вересня 2007 року по цій справі скасувати.
ОСОБА_1 у задоволенні скарги про визнання дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про повернення виконавчого документа стяг квачеві від 16 серпня 2007 року неправомірними та зобов'язання примусового виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі № 2-246/06 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.