КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Справа№ 5011-33/6565-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства ,,Державний експортно - імпортний банк України"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.11.2013р. (т.3, а.с. 131-133)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро" (т.3, а.с. 56-58)

про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва № 5011-33/6565-2012 від 02.07.2012р.

у справі № 5011-33/6565-2012 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Державний експортно - імпортний банк України"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мерсес плюс"

3. Публічного акціонерного товариства ,,Електроприлад"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зіон"

про стягнення 188 706 866,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 5011-33/6565-2012 від 02.07.2012р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р., позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зіон", Публічного акціонерного товариства ,,Електроприлад", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мерсес плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро" на користь Публічного акціонерного товариства ,,Державний експортно - імпортний банк України" станом на 01.06.2012р. прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 95 874 005,46 грн., прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 98 465 874,77 грн., прострочену комісію за управління кредитом в розмірі 2 233 300,30 грн., пеню за прострочення погашення кредиту в сумі 1 792 467,93 грн., пеню за прострочення погашення відсотків в сумі 3 883 262,59 грн., пеню за прострочення погашення комісії за управління кредитом в сумі 81 202,46 грн., 3% річних в сумі 1 416 126,13 грн., індекс інфляції в сумі 3 257 595,64 грн. та судовий збір в розмірі 64 380,00 грн.

20.07.2012р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2012р. видано наказ про примусове виконання рішення у справі № 5011-33/6565-2012.

05.11.13р. Товариство з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро" звернулось до господарського суду м. Києва з клопотанням про відстрочку виконання судового рішення, відповідно до якого просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду м. Києва від 02.07.12р. у справі № 5011-33/6565-2012 на шість місяців з дати завершення розгляду даних клопотань про відстрочку виконання рішення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.11.2013р. у справі № 5011-33/6565-2012 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро" про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 02.07.2012р. на шість місяців задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду м. Києва від 02.07.2012р. у справі № 5011-33/6565-2012 до 19.05.2014р. Зазначену ухвалу мотивовано тим, що заявником надано докази на підтвердження наявності обставин, а саме, протиправна бездіяльність Черкаської митниці щодо затримання обладнання замовленого ТОВ ,,КоронАгро", що ускладнюють виконання рішення або унеможливлюють його виконання, тяжкий фінансовий стан товариства.

Не погодившись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 19.11.2013р. у справі № 5011-33/6565-2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ ,,КоронАгро" про відстрочку виконання рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 24.12.2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу суду 24.12.2013р. відповідач просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 24.12.2013р. представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, представник відповідачів заперечив проти задоволення скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 02.07.2012р. на шість місяців, боржник посилається на наступні обставини. Так, заявник вказує, на те, що зі змісту кредитного договору № 151110К12 від 18.03.10р., за невиконання умов якого з відповідача стягнуто грошові кошти, вбачається, що цільове призначення кредитних коштів спрямоване на фінансування будівництва біоетанолового заводу в м. Золотоноша Черкаської області. Залучаючи кредитні кошти, ТОВ ,,КоронАгро", як позичальник, розраховувало на будівництво певного виробничого комплексу, діяльність котрого забезпечувала б надходження коштів та можливість виконання боржником своїх зобов'язань перед ПАТ ,,Державний експортно - імпортний банк України".

Для запуску виробництва на вищевказаному заводі було замовлено імпортне обладнання, яке неправомірно затримано на Черкаській митниці наприкінці 2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.07.11р. у справі № 2а/2370/3354/2011 визнано протиправною бездіяльність службових осіб Черкаської митниці при проведенні розмитнення частини обладнання, що імпортується ТОВ ,,КоронАгро", визнано нечинними та скасовано картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Зобов'язано службових осіб Черкаської митниці вчинити дії щодо митного оформлення обладнання, що імпортується ТОВ ,,КоронАгро".

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.11р. та Вищого адміністративного суду України від 10.04.12р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.07.11р. у справі № 2а/2370/3354/2011 залишено в силі, однак, як стверджує заявник ТОВ ,,КоронАгро", на даний час вона фактично ще не виконана та обладнання ними не отримано.

Крім того, заявник зазначає, що стягнення суми боргу за рішенням суду призведе до банкрутства ТОВ ,,КоронАгро".

Суд першої інстанції задовольнив заяву та відстрочив виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.07.12р. строком на шість місяців до 19.05.2014р., обґрунтувавши це тим, що заявником надано докази на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або унеможливлюють його виконання.

Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду, оскільки неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та надав їм невірну оцінку з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, рішення господарського суду м. Києва від 02.07.2012р. у справі № 5011-33/6565-2012 на даний час боржниками (відповідачами) не виконано.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.1.1 та п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, зокрема, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Як визначено у зазначеній постанові Пленуму, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Чинні норми ГПК України не визначають відповідного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим господарський суд на підставі ст. 43 ГПК України повинен оцінювати надані стороною в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України належні і допустимі докази, що підтверджують відповідні обставини.

Таким чином, заявник має довести викладені у заяві обставини щодо неможливості чи утруднення виконання рішення саме належними і допустимими доказами, надавши такі докази суду.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами (боржниками) своїх договірних зобов'язань. Доказів, які б свідчили про поважність причин непогашення заборгованості, яка виникла на підставі договору №151110К12 від 18.03.2010р., а також перебування заявника ТОВ ,,КоронАгро" на межі банкрутства, матеріали справи не містять і боржником суду не надано.

Посилання заявника ТОВ ,,КоронАгро" на ту обставину, що Черкаською митницею не виконано рішення адміністративного суду щодо митного оформлення обладнання, яке імпортується останнім та було замовлено для будівництва виробничого комплексу для фінансування якого й залучались кредитні кошти, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказані обставини вже існували на момент прийняття рішення і не можуть бути підставою для звільнення боржника від відповідальності. Ці обставини не є у даному випадку виключними обставинами, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки заявником ТОВ ,,КоронАгро" не доведено причинно - наслідкового зв'язку, що саме затримка митного оформлення частини обладнання для будівництва виробничого комплексу ускладнює виконання рішення суду або робить його неможливим.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що заявником не надано документально підтвердженого обґрунтування доцільності надання відстрочки виконання рішення саме на вказаний строк - 6 місяців.

На думку колегії суддів, наведене не є винятковими обставинами, в розумінні ст. 121 ГПК України.

Крім того, вирішуючи питання про застосування відстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін. Однак, незважаючи на значну суму заборгованості, суд першої інстанції врахував інтереси лише боржника та не врахував обставину тривалого невиконання рішення, яка негативно впливає на матеріальні інтереси стягувача.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відстрочення виконання рішення господарського суду м. Києва від 02.07.2012р. у справі №5011-33/6565-2012 є необґрунтованим, а заява Товариства з обмеженою відповідальність ,,КоронАгро" про відстрочку виконання рішення суду є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 104 ГПК України, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали господарського суду м. Києва від 19.11.2013р. у справі №5011-33/6565-2012 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальність ,,КоронАгро" про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 02.07.2012р. у справі № 5011-33/6565-2012.

У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

Керуючись ст.ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 106, 121 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Державний експортно - імпортний банк України" на ухвалу господарського суду м. Києва від 19.11.2013р. у справі № 5011-33/6565-2012 - задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 19.11.2013р. у справі № 5011-33/6565-2012 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальність ,,КоронАгро" про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 02.07.2012р. у справі № 5011-33/6565-2012.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність ,,КоронАгро" (код 33582131) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Державний експортно - імпортний банк України" (код 00032112) судові витрати в розмірі 573,50 грн. по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз

Повний текст складено та підписано 26.12.2013р.