Справа № 369/1905/13-к

Провадження № 1-кп/369/79/13

В И Р О К

іменем України

18.12.2013 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурбели Ю.С.,

за участю секретарів Солдатенко В.С., Шереметьєвої Т.В.,

прокурорів Литвиненка Р.С., Юркової Ю.В., Боровикова Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Калинівка Народницького району Житомирської області, який має вищу освіту, не одружений, працює ПАТ «КБ «Надра», старший радник управління методології розвитку продуктів МСБ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3, за наступних обставин.

ОСОБА_3 20.09.2010 о 07 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись на 25 км + 90 м. автодороги Київ-Чоп у Києво-Святошинському районі Київської області, під час виконання маневру розвороту зі смуги руху в напрямку м. Чоп на смугу руху в напрямку м. Києва, діючи необережно в порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме: п.п. 2.3., згідно якого - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»; п.10.1., згідно якого - «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 10.4, згідно якого - «водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестями з відповідного крайнього положення на проїзній частині напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам», невірно оцінив дорожню обстановку, проявив неуважність та безпечність, не надав перевагу зустрічному транспорту, допустив зіткнення з автобусом «Neoplan SC 457», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, що рухався в напрямку м. Києва.

В результаті ДТП пасажир автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Допущенні порушення п. 2.3 «б», «д»; п. 10.1; п. 10.4 - Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться в прямому причинному зв'язку з даною ДТП та призвели до настання вказаних тяжких наслідків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав суду, що дійсно 20.09.2010 під час виконання розвороту зі смуги руху в напрямку м. Чоп на смугу руху в напрямку м. Києва, невірно оцінив дорожню обстановку, проявив неуважність, не надав перевагу зустрічному транспорту, який не побачив вчасно та допустив зіткнення з автобусом «Neoplan SC 457», що рухався в напрямку м. Києва. Він залишався на місці пригоди до приїзду працівників міліції Вважає себе винуватим у скоєнні даної ДТП. Надавав матеріальну допомогу потерпілій, яка є його сестрою. Фактично оплатив всі витрати на її лікування, що склало більше 15 тис. грн. У вчиненому кається заявлений до нього цивільний позов у відшкодування витрат медичного закладу на лікування потерпілої визнає частково.

Винність обвинуваченого у вчиненні даного злочину підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_4 показав суду, що працює водієм в ПП «ОСОБА_8», здійснює перевезення пасажирів по території України та Білорусії на автобусі «Neoplan SC 457» разом зі ОСОБА_5. 20.09.2010 вони поверталися з м. Брест в напрямку м. Миколаєва. В автомобілі перебувало 25 чоловік. Шлях пролягав через автодорогу Київ-Чоп За кермом він перебував оскільки в м. Житомирі н замінив ОСОБА_6 О 07 год. 30 хв. він рухався за на 25 км + 90 м. автодороги Київ-Чоп в напрямку м. Києва. Була світла пора доби, погода була похмура та йшов дощ. Дорога має дві смуги для руху в кожному напрямку, що розділені металевим колесо відбійником. Дорога була завантаженою транспортними засобами. Він рухався в правій смузі для руху в напрямку м. Київ зі швидкістю приблизно 60 км/год. Перед місцем розвороту помітив, що для виконання розвороту виїздить легковий автомобіль «Мазда», чорного кольору. Він знизив швидкість, даючи можливість водієві автомобіля «Мазда» закінчити маневр розвороту. На місці розвороту за «Маздою» знаходився автомобіль марки «Мітсубісі» чорного кольору який чекав на розвороті. Побачив, що автомобіль «Мазда» закінчує розворот. На той момент до розвороту залишалося приблизно 10 метрів. Він, продовжував рух не змінюючи напрямку. Коли він знаходився на місці перехрещення смуги для руху зі смугою для розвороту то помітив, що ліворуч від нього рухається автомобіль «Мітсубісі» чорного кольору, що знаходився на розвороті. Початку руху цього автомобіля не бачив, помітив його коли той опинився перед самим його автобусом. Натиснув на гальма. Але уникнути зіткнення не вдалося, відбувся удар передньою частиною його автомобіля в правий бік автомобіля «Мітсубісі» на його смузі для руху. Від удару автомобіль «Мітсубісі» відкинуло в «кишеню». Він зупинився в «кишені», що праворуч від проїзної частини в напрямку м. Києва. Запитав, чи всі пасажири в порядку, допомога його пасажирам потрібна не була. Він підійшов до автомобіля «Мітсубісі» в салоні якого знаходилося троє чоловік, дві дівчини та хлопець, який перебував за кермом. На задньому пасажирському сидінні знаходилася дівчина, яка перебувала без свідомості. Він підняв їй голову та тримав. На місце пригоди прибули працівники міліції та швидка. В результаті ДТП він тілесних ушкоджень не отримав, за медичною допомогою не звертався. Вважає, що в даній ДТП винний водій автомобіля «Мітсубісі» - обвинувачений, який не впевнившись в безпечності виконання маневру та не надав йому перевагу в русі, розпочав рух, що і спричинило такі наслідки.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав показання, які за своїм змістом аналогічні показанням свідка ОСОБА_4

Експерт ОСОБА_7 в судовому засіданні повністю підтвердив свій висновок авто-технічної експертизи.

Винність обвинуваченого у вчиненні даного злочину також підтверджується іншими доказами дослідженими в процесі судового слідства.

- даними з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.09.2010, згідно якого оглянуто місце ДТП, зафіксовано розташування транспортних засобів на місці події (а.с.12-14);

- даними з протоколів огляду транспортних засобів, постанов про огляд та приєднання до справи речових доказів, згідно яких оглянуті автобус «Neoplan SC 457», д/н НОМЕР_2, автомобіль «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_1, зафіксований їх стан після події, визначено місце їх зберігання (а.с. 15-30);

- даними з протоколів відтворення обстановки та обставин події від 13.04.2011 за участю свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_3, згідно яких учасники відтворили на місці події обставини ДТП (а.с.112-115);

- даними з висновку судово-медичної експертизи № 64/Д від 29.03.2011, згідно якого у потерпілої ОСОБА_3 виявлені: відкрита черепно-мозкова травма: садна та забійні рани обличчя, перелом правої скроневої кістки з переходом на основу черепа, забій головного мозку, внутрішньо мозкові гематоми в ділянці базальних ядер зліва, правої висково-базальної ділянки, забій лівої висково-потиличної ділянка, субаранхшоідальний та шлуночків крововиливи; закрита травма грудної клітки: забій легень, правобічний пневмоторакс, двобічна після травматична пневмонія; описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо в термін та за обставин, вказаних в постанові слідчого; діагностована черепно-мозкова травма відноситься до ТЯЖКИХ тілесних пошкоджень за критерієм небезпеки для життя (а.с.60-61)

- даними з висновку автотехнічної експертизи № 865/А від 24.11.2010 згідно якого система робочого гальма автобуса «Neoplan SC 457», д/н НОМЕР_2, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено; рульове керування автобуса «Neoplan SC 457», д/н НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено; елементи підвіски автобуса «Neoplan SC 457», д/н НОМЕР_2, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено (а.с. 77-85)

- даними з висновку автотехнічної експертизи №879/А від 24.11.2010 згідно якого система робочого гальма автомобіля «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_1, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією, не виявлено; рульове керування автомобіля «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_1 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено; елементи підвіски автомобіля «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_1, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено (а.с. 91-94);

- даними з висновку автотехнічної експертизи №43/А від 21.01.2011 згідно якого. відповідно до своїх показів, водій автобуса «Neoplan SC 457» повинен був діяти згідно вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху, тобто з моменту виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів по зменшенню швидкості руху аж до зупинки. Відповідно до показів водія автомобіля «Mitsubishi Lancer», водій автобуса «Neoplan SC 457» повинен був діяти згідно вимог пунктів 1.10. та 12.3. Правил дорожнього руху, тобто узбіччя не призначене для руху транспортних засобів та з моменту виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів по зменшенню швидкості руху аж до зупинки. В заданій дорожній ситуації водій автобуса «Neoplan SC 457» згідно своїх показів, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer» шляхом застосування екстреного гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху. В заданій дорожній ситуації згідно показів водія автомобіля «Mitsubishi Lancer», (при сповільнені автобуса «Neoplan SC 457» 3,9 м/с2 та часі руху перешкоди (автомобіля «Mitsubishi Lancer») з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту зіткнення 3,5 с водій автобуса «Neoplan SC 457»), не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer» шляхом застосування екстреного гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху. Згідно показів водія автомобіля «Mitsubishi Lancer», (при сповільнені автобуса «Neoplan SC 457» 3,9 м/с2 та часі руху перешкоди (автомобіля «Mitsubishi Lancer») з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту зіткнення 4,0 с, та при сповільненні автобуса «Neoplan SC 457» 5,7 м/с2 та часі руху перешкоди (автомобіля «Mitsubishi Lancer») з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту зіткнення 3,5 … 4,0с.), водій автобуса «Neoplan SC 457», мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer» шляхом застосування екстреного гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху. В заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Mitsubishi Lancer» відповідно до своїх показів та показів водія автобуса «Neoplan SC 457» повинен був діяти згідно вимог пунктів 10.1. та 10.4. Правил дорожнього руху. В заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Mitsubishi Lancer» мав технічну можливість уникнути зіткнення з автобусом «Neoplan SC 457», яка полягала у виконанні ним вимог пунктів 10.1. та 10.4. Правил дорожнього руху, на що в нього не було перешкод технічного характеру. (а.с. 126-129)

- даними з висновку комплексної судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №6364/11505/11-52 від 03.11.2011 згідно якого в початковій фазі зіткнення контактували передня частина автобуса «Neoplan SC 457» та задньо-права бічна частина автомобіля «Mitsubishi Lancer», при тому в момент первинного контакту повздовжні геометричні осі транспортних засобів могли бути розташованими приблизно перпендикулярно, тобто під кутом, близько 900. По наданим на дослідження матеріалам неможливо визначити експертним шляхом розташування місця зіткнення (первинного контакту) відносно елементів проїзної частини як у повздовжньому, так і у поперечному напрямку. Швидкість руху автобуса «Neoplan SC 457» перед гальмуванням могла знаходитись в межах 18…101 км/год, що дозволяє вважати покази водія ОСОБА_4 про рух цього автобуса перед ДТП зі швидкістю близько 60 км/год технічно спроможними. В постанові про призначення даної експертизи в розділі вихідних даних визначено, що моментом виникнення небезпеки для руху водієві автобуса «Neoplan SC 457» ОСОБА_4 є момент початку руху автомобіля «Mitsubishi Lancer», а тому питання не може бути вирішене в рамках експертного дослідження, оскільки визначення моменту виникнення небезпеки для руху є виключно прерогативою слідства. В матеріалах справи міститься дві версії механізму даної ДТП, що виключають одна одну, а перевірити технічну спроможність або неспроможність жодної з версій по наданим на дослідження матеріалам не виявляється можливим, тому дослідження даних питань було проведено для двох варіантів механізму даної ДТП.При варіанті розвитку подій згідно показів водія. ОСОБА_4 водій автомобіля «Mitsubishi Lancer» ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами п. 10.4 ПДР, а водій автобуса «Neoplan SC 457» ОСОБА_4 вимогами п.12.3 ПДР. При даному варіанті розвитку ДТП для водія ОСОБА_3 не було перешкод технічного характеру для виконання вимог п. 10.4 ПДР, тому з технічної точки зору він мав можливість для їх виконання,а отже і попередження зіткнення. При даному варіанті розвитку ДТП водій автобуса «Neoplan SC 457». ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути даної ДТП. При варіанті розвитку подій згідно показів водія ОСОБА_3 цей водій повинен був керуватися вимогами п. 10.4 ПДР, а водій автобуса «Neoplan SC 457» ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами п. 1.10 ПДР. При даному варіанті механізму ДТП, водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути даної ДТП, а підстав технічного характеру вважати, що дії водія ОСОБА_3 суперечили вимогам ПДР, у експертів відсутні. Дати відповідь на питання «В кого з водіїв маються в діях невідповідності ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням даної пригоди?», по наданим на дослідження матеріалам відповісти на дане питання не виявляється можливим з причин, наведених в дослідницькій частині по даному питанню (а.с.154-162);

- даними з висновку повторної комплексної судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №8399 від 05.09.2012 згідно якого По причині, вказаній в дослідницькій частині вирішити питання: «Де відносно елементів дорожньої розмітки відбулося зіткнення автомобіля марки Mitsubishi Lancer реєстраційний номер НОМЕР_1 з автобусом Neoplan SC 457 реєстраційний номер НОМЕР_2?», - експертним шляхом не уявляється можливим. По причині, вказаній у дослідницькій частині, вирішити питання: «Чи спроможні з технічної точки зору покази водія автомобіля Mitsubishi Lancer реєстраційний номер НОМЕР_1 з приводу того, що в момент зіткнення автобус Neoplan SC 457 реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався по асфальтованому узбіччі, що примикає до правого краю проїзної частини в напрямку м. Києва?», «Чи спроможні з технічної точки зору покази водія автобусу Neoplan SC 457 реєстраційний номер НОМЕР_2 з приводу того, що в момент зіткнення автобус Neoplan SC 457 реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався по правій смузі для руху в напрямку м. Києва?», - експертним шляхом не уявляється можливим. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Міцубісі ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автобусу Неоплан ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Якщо водій автобусу Неоплан рухався по правому узбіччю, згідно пояснень водія автомобіля Міцубісі ОСОБА_3, то в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Неоплан ОСОБА_4 повинен був рухатися по проїжджій частині, а саме діяти у відповідності п. 1.10 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення зі сторони водія автомобіля Міцубісі ОСОБА_3 визначалась виконанням ним вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Міцубісі ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. І варіант - згідно показів водія автобусу Неоплан ОСОБА_4 В даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автобусу Неоплан ОСОБА_4 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем Міцубісі шляхом виконання п. 12.3 Правил дорожнього руху України.В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автобусу Неоплан ОСОБА_4 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається. ІІ варіант - згідно показів водія автомобіля Міцубісі ОСОБА_3 В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автобусу Неоплан ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити дорожньо-транспортну пригоду шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автобуса Неоплан ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Якщо на момент дорожньо-транспортної пригоди водій автобусу Неоплан ОСОБА_4 рухався по узбіччю, то його дії не відповідали вимогам п. 1.10 Правил дорожнього руху України, але з технічної точки зору, не знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.167-174).

Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази по справі, суд визнає, що обвинувачений та свідки давали правдиві показання суду, які відповідають фактичним обставинам справи, а також, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної злочином шкоди, оскільки цей факт підтверджений представником потерпілої в судовому засіданні та дослідженими в судовому засіданні документами про сплату обвинуваченим витрат на придбання ліків та медичного обстеження потерпілої на загальну суму 15230 гривень.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином, вчиненим з необережності; враховуючи особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, роботи, вчинив злочин уперше, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, відшкодував заподіяну шкоду потерпілій та продовжує вживати заходів щодо її лікування, суд вважає необхідним призначити йому основне покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки інших видів покарання цим законом не передбачено. Суд також дійшов до висновку про недоцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки останній продовжує вживати заходів щодо лікування потерпілої, яка є його рідною сестрою, і в противному випадку будуть ускладнені умови її лікування, про що повідомила представник потерпілої.

Враховуючи особу обвинуваченого та встановлені обставини справи, враховуючи позицію представника потерпілої, яка є матір'ю обвинуваченого, оскільки потерпіла є його рідною сестрою, суд дійшов до висновку про можливість звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Цивільний позов прокуратури Києво-Святошинського району Київської області про відшкодування витрат на лікування потерпілої Центральній районній лікарні Києво-Святошинського району в сумі 3651,84 грн. та Комунальному закладу Київської обласної Ради «Київська обласна клінічна лікарня» в сумі 10131,38 грн. у відшкодування витрат на лікування потерпілої, заявлений до ОСОБА_3, підлягає задоволенню частково в сумі 1200,00 грн. та 3120,00 грн., відповідно, зважаючи на визнання обвинуваченим позову в цій частині та відсутність належних доказів та розрахунків на підтвердження заявленого позову.

Судові витрати на залучення експерта не підлягають стягненню, зважаючи на положення ч.4 ст. 122 КПК України.

Доля речових доказів вирішується у відповідності зі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокуратури Києво-Святошинського району Київської області про відшкодування витрат на лікування потерпілої, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального закладу Київської обласної Ради «Київська обласна клінічна лікарня» 3120,00 (три тисячі сто двадцять) грн. у відшкодування витрат на лікування потерпілої (а.с. 38).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району 1200,00 (одна тисяча двісті) грн. у відшкодування витрат на лікування потерпілої (а.с. 36).

Речові докази: автобус «Neoplan SC 457», д/н НОМЕР_2,, який переданий на зберігання власнику, залишити у користуванні власника (а.с. 19, 22); автомобіль «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні на території майданчика тимчасового утримання транспорту Макарівського РВ в с. Копилів, вул.. Леніна, 4-Б Макарівського району Київської області, передати власнику ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Суддя Ю.С. Бурбела