16.12.2013 2/111/1236/2013
Справа №111/4426/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2013 року (повний текст рішення 20.12.2013року) смт. Леніне
Ленінський районний суд АР Крим
у складі головуючої судді – Українець Л.І.
при секретарі – Салієвій Е.А.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Леніне цивільну справу за позовною заявою ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ним та відповідачем 22 травня2008 року був укладений кредитний договір, за яким відповідачу була видана платіжна картка та відкрита кредитна лінія на загальну суму 30000 грн.. На день укладання Договору встановлено ліміт Кредитної лінії на рахунку в сумі 3000,0 грн.. У відповідності до Договору відповідач зобов’язаний щомісяця здійснювати погашення суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердшафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом. Також відповідно до п.2.13 Договору відповідач доручив позивачеві здійснювати списання грошових коштів з Рахунку в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за кредитним Договором. Позивач зазначає, що Відповідач не виконує належним чином зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, про що було повідомлено відповідача. Однак, на даний час кредитна заборгованість відповідачем не погашена. За станом на 21.09.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 11557,24 грн., яку він добровільно не сплатив. н., яка складається з:
3285 грн. 48 коп.- тіло кредиту,
0.00 грн.- прострочене тіло кредиту,
3013 грн. 50 коп.- заборгованість за відсотками
5258 грн. 26 коп.- заборгованість за комісіями
Тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача вище зазначеної суми заборгованості. Просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 11557 грн.24 коп. та судовий збір у розмірі 229,40 грн., а також розглянути справу за відсутності представника. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заперечував проти позову. Просив суд відмовити так як своєчасно повернув кошти по кредитному договору посилаючись на квитанції про оплату за кредит на загальну суму 3530 грн. З моменту припинення ним виконання зобов’язань за кредитним договором у 2009 році і до теперішнього часу будь яких повідомлень про необхідність продовження виконувати зобов’язання за договором він від ТОВ „Комерційний банк „Дельта" або від ПАТ «Дельта Банк» він не отримував. Просив суд відмовити позивачу у позові.
Заслухавши пояснення відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних мотивів.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що 22.05.2008 року між ТОВ „Комерційний банк „Дельта", правонаступником якого з 2012 року є позивач в особі ПАТ «Дельта Банк», та відповідачем в особі ОСОБА_1 був укладений договір №001-11105-220508 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки з лімітом в сумі 3000,0 грн. Так згідно розрахунку ціни позову (а.с.13) відповідачем 26 травня 2008 року знято 500 грн. готівки а 12 червня 2008 року внесено ним на картковий рахунок 80 грн.. Надалі 4 червня 2008 року відповідачем знято 1400 грн. 10 червня 2008року знято 80 грн. і 13 червня 2008 року в рахунок погашення заборгованості відповідачем вніс оплату 400 грн. 1 серпня 2008 року, та того ж дня зняв 200грн. 15 вересня 2008року ОСОБА_1 вніс на картковий рахунок 713 грн., а 23 вересня 2008року зняв кошти на суму 100грн. і 25.09.2008року зняв 100грн. та 1.10.2008року зняв кошти на суму 400грн. 26 грудня 2008року ним внесено на картковий рахунок позивача 970 грн. 13 травня 2009 року відповідачем оплачено ще 295грн. 27.10.2009року внесено 500 грн., 19 квітня 2010 року оплачено 841 грн. 58 коп. , 19 травня 2010 року внесено 1000 грн. 14 червня 2010 року внесено 500 грн. і останній платіж у розмірі 200 грн. здійснений відповідачем 10.11.2011 року.
Тобто в період з 26 травня 2008 року по 1 жовтня 2008 року відповідачем використано з карткового рахунку всього 3530 грн. А повернуто в період з 12.06.2008 року по 10.11.2001 року 5594 грн. що підтверджується квитанціями про сплату за кредит оглянутими в оригіналах у судовому засіданні (а.с.23,24,26). Припинення виконання зобов’язання за договором відповідач мотивує наявністю інформації про банкрутство ТОВ „Комерційний банк „Дельта" і очікуванням на повідомлення від правонаступника про поновлення зобов’язання по виконанню умов договору №001-11105-220508
Дані про банкрутство ТОВ „Комерційний банк „Дельта" і про те, що останнє надсилало ОСОБА_1 попередження про необхідність виконання зобов’язань за договором, позивачем в особі ПАТ «Дельта Банк» суду не надано.
Тобто, зазначена обставина прямо свідчить про те, ТОВ „Комерційний банк „Дельта" не вчинено жодних дії, спрямованої на витребування заборгованості та не надало суду доказів про передачу правонаступнику зобов’язань по витребуванню боргу у відповідача саме по конкретному договору у даному спорі.
З наданої позивачем копії нової редакції статуту ПАТ «Дельта Банк» (п.1.2 статті 1), затвердженої рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ „Дельта Банк" №2 від 30.01.2012, яка погоджена з Національним Банком України 22.06.2012 і пройшла державну реєстрацію 26.06.2012, слідує, що ПАТ «Дельта Банк» дійсно є „...правонаступником ТОВ „Комерційний банк „Дельта", яке набуло статусу юридичної особи з моменту внесення 14 лютого 2006 року запису до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. ТОВ „Комерційний банк „Дельта" було зареєстровано Національним банком України 15 лютого 2006 року за реєстраційним №304 та створене згідно з рішенням Установчих Зборів Учасників (протокол №1 від 21 жовтня 2005 року)".(а.с.15-16).
Стара редакція Статуту АТ „Дельта Банк", що діяла до 30.01.2013 і втратила чинність після державної реєстрації змін до нього, позивачем не надана. Тому суд не має інформації про те, коли саме було утворене АТ „Дельта Банк" і чи було воно первісно з моменту свого утворення правонаступником нібито збанкрутілого ТОВ „Комерційний банк „Дельта".
Також позивачем не надані суду доказів тому, що після утворення АТ „Дельта Банк" відповідачу дійсно надсилалися повідомлення про необхідність погашення кредитної заборгованості.
Враховуючи ті обставини, що позивач не надав доказів тому, що ТОВ „Комерційний банк „Дельта", між яким та відповідачем було укладено договір №001-11105-220508, або ним надсилалися відповідачу повідомлення про необхідність погашення кредитної заборгованості і що державна реєстрація змін до статуту АТ „Дельта Банк" від 30.01.2012 згідно зі ст.17 Закону України „Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 №2121-ІІІ відбулася лише у червні 2012 року, тому суд вважає, що право позивача не є порушеним і тому не підлягає захисту, оскільки за переліченими обставинами позивач не має права вимоги.
Також суд критично оцінює розрахунок заборгованості за кредитом, оскільки прострочене тіла кредиту ОСОБА_1 становить 0,00грн. у розрахунку позовної заяви,. у зв’язку з чим зарахування до сплати тіла кредиту на суму 3285 грн. 48 коп. нічим не підтверджена.
Так в заборгованості за комісії зазначена сума для оплати 5258 грн. 26 коп. однак вона включена в графу під назвою комісія та інші нарахування». Проте розшифрування, в чому полягають «інші нарахування», які увійшли у суму простроченої комісії позивачем не надано.
Також суд вважає необґрунтованою нарахування прострочених відсотків, які в період з 1.07.2010 року по 30.07.2010 року вже становили 0,00 грн. про, що свідчить запис у графі прострочена заборгованість по відсотках на початок періоду, та надалі по розрахунку неможливо встановити на якій підставі станом з липня 2010 року на 21.09.2013року виявились до сплати заборгованість за відсотками на суму 3013 грн. 50 коп.
З оглядом на викладене суд вважає за необхідне відмовити ПАТ „Дельта Банк" у позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв’язку з недоведеністю позовних вимог.
Керуючись ст.ст.526,530,631,1046-1056 ЦК України, ст.ст.10, 60, 298-210, 212-215, 294 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» відмовити у позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 11557 грн. 24 коп.
Судовий збір на суму 229 грн. 40 коп. оплачений позивачем про подачі позову звернути в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Ленінський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2013року.
Суддя Л.І. Українець