Судове рішення #34473946

16.12.2013

Справа № 1-кп-406/9839/13

Провадження № 1-кп-406/537/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.


16 грудня 2013 року. Алчевський міський суд Луганської області у складі:

головуючого- судді Карпенка С.Ф.

при секретарі Харченко Ю.В.

за участю прокурора Шаталової О.М.

законного представника малолітнього потерпілого- Василенкова С.О.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Алчевська справу за кримінальним провадженням за звинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Білорусь, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, вдови, раніше не судимої, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,


у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України,


в с т а н о в и в:


Обвинувачувана ОСОБА_1, будучи, згідно свідоцтва про народження 1-ЕД № 154830 від 06.10.2009р., законною матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, маючи намір на злісне невиконання обов'язків по догляду за своєю малолітньою дитиною, і реалізуючи свій злочинний умисел у формі бездіяльності та ухилення від виконання, обов’язків передбачених ст. 150 Сімейного кодексу, офіційно ніде не працюючи, не приділяла належної уваги по догляду за малолітньою дитиною ОСОБА_2, який згідно довідки №2130-н від 21.11.2013р., знаходиться на диспансерному обліку в Алчевській обласній психіатричній лікарні з приводу раннього дитячого аутизму, з вираженим синдромом гіперактивності, енурез, енкопрез неорганічної природи, часті випадки, системне недорозвинення мови, важкого ступеню, аграфія, алексія, і таким чином потребує постійного стороннього догляду.

Незважаючи на такий стан здоров’я ОСОБА_2, 10 травня 2013 року обвинувачувана ОСОБА_1 залишила в квартирі за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Толстого 83/4 на свого старшого сина ОСОБА_3, молодшого сина інваліда ОСОБА_2, який потребує постійного нагляду, де у відсутність матері старший син ОСОБА_3 включив саморобну електричну пічку в одній із кімнат, де вони з ОСОБА_2 почали обігріватися, після цього понадіявшись на те, що раніше неодноразово він залишав брата без догляду, та не передбачаючи наслідків, які могли статись у його відсутність, та відсутність матері залишив без нагляду ОСОБА_2, а сам пішов до матері. Приблизно о 20 годині 45 хвилин, в одній із кімнат малолітній ОСОБА_2 у відсутність матері, яка повинна наглядати за дитиною, поклав на саморобну електричну пічку речі, внаслідок чого сталася пожежа, в результаті якої малолітній ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження у вигляді: «термічного опіку першого ступеню обох стоп, до 4% поверхні тіла, отруєння угарним газом. ОДП», які згідно висновку судово-медичної експертизи № 439 від 27 листопада 2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Отримання малолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, тілесних ушкоджень сталося внаслідок того, що його мати ОСОБА_1 залишила в квартирі включену електропіч, в той час коли в квартирі без належного нагляду знаходилась дитина, яка внаслідок психічного захворювання потребує постійного стороннього догляду.

Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел щодо злісного невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, обвинувачувана ОСОБА_1 в період часу з 14.11.2013 року по 15.11.2013 року, в квартирі за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Толстого 83/4, яка не відповідає санітарно-гігієнічним нормам, в квартирі відсутнє електроосвітлення, санвузол належним чином до каналізації не під'єднаний та не працює, у кімнатах розкидана велика кількість побутового сміття та одягу, залишила без догляду малолітнього сина ОСОБА_2, який в силу психічного захворювання потребує постійного стороннього догляду. Внаслідок цього, дитина, злякавшись що залишилась без догляду та необхідної допомоги, почала 15.11.2013 року стукати по стінах, кричати, кликати на допомогу. Громадяни, які мешкають в сусідніх квартирах будинку № 83 вул. Толстого, почувши крики та плач дитини, витягли малолітнього ОСОБА_2 з вікна, і викликали швидку медичну допомогу, яка доставила його до КЗ «Алчевська міська дитяча лікарня», де він перебував на лікуванні у зв’язку погіршенням загального стану здоров’я. Дитина внаслідок неналежного догляду з боку матері ОСОБА_1 мала неохайний вигляд, її доставлено до лікувального закладу без верхнього одягу, нижньої білизни та взуття.

Таким чином, систематичні дії ОСОБА_1 привели до умисного незабезпечення малолітнього сина ОСОБА_2 неналежного харчування, догляду, матеріально-побутових умов, неналежного використання допомоги на дитину для спільних потреб, що виразилось зневагою ОСОБА_1 її батьківських обов’язків по турботі за здоров'ям дитини та неналежного лікування, яке викликало загострення психічного захворювання у малолітнього ОСОБА_2, який в подальшому був направлений на стаціонарне лікування у відділення Луганської обласної дитячої психіатричної лікарні, у зв’язку тим, що дитина впродовж двох діб залишалась без постійного догляду з боку матері.

Оскільки малолітній ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ «Алчевська центральна міська лікарня» з 10 травня 2013 року по 15 травня 2013 року, Комунальним закладом «Алчевська центральна міська лікарня» заявлено цивільний позов до обвинуваченої про стягнення з неї витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2- 1110 грн. 50 коп.


Допитана в судовому засіданні обвинувачувана ОСОБА_1 себе винною за ст. 166 КК України визнала повністю, підтвердила всі обставини фабули звинувачення. Не заперечувала жодного з фактів обвинувачення. Заявлений цивільний позов КЗ «Алчевська ЦМЛ» визнала у повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні законний представник малолітнього потерпілого- Василенков С.О. суду пояснив, що внаслідок допущених обвинуваченою ОСОБА_1 фактів злісного невиконання встановлених законом обов’язків, як матері малолітнього ОСОБА_2, життя дитини було піддано небезпеці, він був госпіталізований, на його утримання держава витратила державні кошти.


Окрім повного визнання провини обвинуваченою, її провина підтверджується іншими доказами.

В той же час, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В даному випадку судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 правильно розуміє зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз'яснив їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачена просила застосувати при розгляді справи ч.3 ст. 349 КПК України, тобто не досліджувати докази по справі, які вона не заперечує, підтверджуючи визнання своєї вини, та добровільність своєї позиції. Проти цього ніхто із учасників процесу не заперечував, підтверджуючи розуміння змісту обставин, добровільність позиції.

На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинувачуваною не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати її дії за ст.166 КК України,як злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинувачуваної, обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність.

У відповідності зі ст.12 КК України вчинене обвинувачуваним кримінальне правопорушення належить до злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачувана за місцем проживання характеризується задовільно.

Пом’якшуючими покарання обвинувачуваного обставинами суд визнає повне визнання нею своєї провини, щире каяття в скоєному, на утриманні у обвинуваченої знаходяться дві неповнолітніх дитини.

Обтяжуючою покарання обвинувачуваного обставиною суд визнає вчинення злочину щодо малолітнього.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинувачуваній повинно бути призначене у вигляді позбавлення волі, що передбачається санкцією ст.. 166 КК України, однак доцільно застосувати ст. 75 КК України, тобто можливе застосування умовного покарання, з випробувальним терміном. Застосування іншого покарання недоцільно.

Цивільний позов повинно задовольнити, як аргументований та обвинуваченою визнаний в повному обсязі.


Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -



з а с у д и в :


ОСОБА_1 визнати винною за ст.166 КК України і призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.


На підставі ст.75 КК України обвинувачену звільнити від відбування основного покарання, з випробувальним терміном на 1 (один) рік.


На підставі п.п.2-4 ст.76 КК України зобов'язати обвинувачену не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.


Цивільний позов Комунального закладу «Алчевська центральна міська лікарня» задовольнити, стягнути з ОСОБА_1, (і.н.н.2750208926) витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_2- 1110 (одна тисяча сто десять)грн. 50 коп.


Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно обвинуваченій, прокурору.



Суддя:





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація