РІШЕННЯ

іменем України

05 грудня 2013 року справа № 542/2222/13-ц

провадження 2/542/906/13

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – Киричка С.А.,

з участю секретаря – Федуна О.М.,

                               позивачки – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Добробут» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, –

в с т а н о в и в:

16 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Добробут» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що 10 вересня 2008 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Наука-Агро-Маяк», реорганізованим в подальшому в ТОВ агрофірма «Добробут», був укладений договір оренди земельної ділянки розміром 2,75 га терміном на п’ять років, який 10 лютого 2010 року зареєстрований в Новосанжарському відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за номером 041057000724. Позивачка вважає, що строк дії договору закінчився 10 вересня 2013 року, однак відповідач відмовився повернути належну їй земельну ділянку, мотивуючи тим, що строк дії договору закінчується 10 лютого 2015 року, тобто протягом п’яти років з дня його державної реєстрації.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та письмове заперечення на позов.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом, Законом «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 3 Закону «Про оренду землі»).

Так статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до вимог статей 18 та 20 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, а укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Аналогічна правова норма закріплена статтею 125 Земельного кодексу України.

За статтею 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073.

Відповідно до п. 2 даного Порядку державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між позивачкою та товариством з обмеженою відповідальністю «Наука-Агро-Маяк», реорганізованим в подальшому в ТОВ агрофірма «Добробут», 10 вересня 2008 року був підписаний договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходяться в адміністративних межах Малокобелячківської сільської ради Новосанжарського району – п. 1 спірного договору (а.с. 6).

Пунктом 8, який регулює строк дії договору, визначено строк його дії, який становить п’ять років.

Крім того, згідно до п. 20 вказаного договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки позивачка ОСОБА_1 передала, а орендар ТОВ «Наука-Агро-Маяк» прийняв земельну ділянку площею 2,75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 10 вересня 2008 року (а.с. 8).

Як вбачається зі спірного договору він не містить вимоги покладання обов’язку по здійсненню його реєстрації на одну із сторін договору.

Державну реєстрацію договору оренди здійснено в Новосанжарському РВ ПРФ «ЦДЗК» 10 лютого 2010 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис (а.с. 7).

Таким чином спірний договір оренди землі, заключений на умовах, викладених в ньому, набув чинності з моменту його державної реєстрації, а саме з 10 лютого 2010 року, та є укладеним строком на п’ять років.

Вирішуючи спір, суд, виходячи зі змісту позовних вимог, а саме витребування у ТОВ агрофірма «Добробут» із користування земельної ділянки площею 2,75 га, що належить відповідачці на праві приватної власності, та передачі її відповідачці, та враховуючи вищевикладене, наведені вимоги закону, приходить до висновку, що позивачці в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, оскільки підстави вважати закінченим дію спірного договору оренди земельної ділянки відсутні, так як вказаний договір оренди набрав чинності з моменту його державної реєстрації, тобто з 10 лютого 2010 року, укладений на п’ять років, таким чином станом на 10.09.2013 року, як і на час вирішення спору, строк його дії не закінчився.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

У задоволенні позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області                                                   ОСОБА_2