Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ас-289/2007р. Головуючий у першій
інстанції Завгородня Л.М.
Категорія Доповідач у апеляційної
інстанції Сімоненко В.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2007 року колегія судів судової палати з цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Сімоненко В.М. ,
суддів - Алєєвої Н.Г., , Коваленка О.Ю.,
при секретарі - Потапенко Т.П.,
за участю позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в М. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1656 про неправомірні дії органу військового управління щодо проведення перерахунку пенсії та виплати недоплаченого грошового забезпечення за безперервну службу, за апеляційною скаргою військової частини А 1656 на постанову місцевого суду Гагарінського району М. Севастополя від 24 травня 2007р., -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2007р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати військову частину А 1656 провести перерахунок та виплатити недоплачене грошове забезпечення та грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 14 007, 53 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що під час служби, за період з 2003р. по 2005р. йому не повному обсязі нараховувалась та не виплачувалась надбавка за безперервну службу, яка передбачена Указом Президента України №389 від 05 травня 2003р. „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону та Управління державної охорони України за безперервну службу" (далі Указ президента України №389 від 05 травня 2003р.). Заборгованість складає 14 007, 53грн.
Крім того, йому не було виплачено допомогу на оздоровлення.
Постановою місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 24 травня 2007р. позовні вимоги задоволені у розмірі 1888грн.
У апеляційній скарзі військова частина А 1656 просить скасувати постанову суду, та неправильне застосування судом норм матеріального права, та просить у позові відмовити.
Судова колегія, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а
Постанова суду підлягає скасуванню.
Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України. Наказом Командуючого повітряними силами ЗСУ №521 від 15 грудня 2006р. його було звільнено з посади, та наказом Командира ВЧ А-1656 №283 від 30 грудня 200 6р. виключено зі списків часті та знято з забезпечення.
За час проходження служби з 2003р. йому нараховувалась та виплачувалась надбавка за безперервну службу у розмірах від 15% до 8 5%, відповідно до Указу президента України №389 від 05 травня
2
2003р., що підтверджується позовом (арк.с. 5), та довідками військової частини (арк.с. 11-12).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову у розмірі 1 888грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при звільнені не здійснив з позивачем повного розрахунку грошового забезпечення.
Однак, з такими висновками колегія судів погодитись не може, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права, та всупереч наданим доказам.
Указом президента України №38 9 від 05 травня 2003р. встановлено військовослужбовцям надбавку за безперервну службу відповідно до строку служби від 10% до 90 %.
Відповідно до п.2.4 Інструкції "Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", яка затверджена Наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 року N 149, виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ.
Встановлюючи позивачеві надбавку у межах відсотків, передбачених Указом президента України №38 9 від 05 травня 2003р. відповідач діяв в межах повноважень, та відповідно до зазначених нормативних актів, а висновки суду щодо порушення прав позивача не відповідають нормам матеріального права та підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
Колегія суддів, також вважає безпідставним позов у частині стягнення допомоги на оздоровлення, оскільки відповідно до наказу про звільнення зазначену допомогу було позивачем одержано, у розрахунок грошового забезпечення не включено (арк.с. 33), судом не стягнуто, а рішення у цієї частині позивачем не оскаржено (арк.с. 5).
Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання від 24 травня 2007р. (арк.с. 34) та позиції позивача у засіданні суду апеляційної інстанції позов фактично заявлено тільки про стягнення забезпечення у зв'язку з не нарахуванням у повному обсязі надбавки.
На підставі наведеного, керуючись Указом президента України №389 від 05 травня 2003р., ст. 159, ч.1 ст. 162, 202, 207 КАС України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу військової частини А 1656 задовольнити.
Постанову місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 24 травня 2007р. скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_1 до військової частини А 1656 про неправомірні дії органу військового управління щодо проведення перерахунку пенсії та виплати недоплаченого грошового забезпечення за безперервну службу відмовити.
Постанова Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця із дня набрання законної сили.