справа №108/5889/12
провадження № 2/107/22/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2013 року
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді - Кисельова Є. М.,
при секретарі – Дробот К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди. Позов мотивований тим, що позивачці на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, яка була неодноразово затоплена внаслідок протікання води з квартири №42 що знаходиться поверхом вище та належить відповідачці ОСОБА_4 та в якій мешкають відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Факти залиття квартири позивача підтверджуються актами житлово - експлуатаційної організації від 01 березня 2012 року та 12 березня 2012 року. Внаслідок затоплення квартира потребує ремонту. Крім того, позивачка вказує, що їй також завдана і моральна шкода, яку вона оцінює в 10 000 грн., яка виразилася у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із пошкодженням майна та необхідністю застосування додаткових зусиль для подолання наслідків затоплення. Від переживань, що були викликані залиттям квартири, у позивача загострились хвороби, зокрема хвороби серця. 13 березня 2012 року зверталася до лікаря, а з 22 березня 2012 року по 02 квітня 2012 року знаходилась на стаціонарному лікуванні. Просить суд стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 214, 60 грн.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав повністю. Позивач, будучи належним чином сповіщеним про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідачі, будучи належним чином сповіщеними про час та місце розгляду справи, у судове засідання також не з’явились. Причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – ОСОБА_6 позов не визнав. Зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зазначеній позивачем квартирі не проживають, ніякого відношення до залиття квартири позивача не мають. Будь-який причинно-наслідковий зв'язок між шкодою, що спричинена позивачу, та діями відповідачів відсутній. Розмір заявленої позивачем моральної шкоди нічим не обґрунтовано.
Проаналізувавши встановлені обставини, перевіривши їх допустимими доказами, суд вважає, що позовні вимоги у заявлених межах є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, для чого є відповідні правові підстави.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_4 – відповідачу у справі (а.с.41). Позивач є власником квартири поверхом нижче - квартири № 38.
01.03.2012 року та 12.03.2012 року відбулися випадки залиття квартири позивача, які зафіксовані актами, складеними двома майстрами ЖЕУ № 2 та засвідчені начальником ЖЄУ. Зазначеними актами встановлена наявність слідів ушкоджень, плям, які утворилися внаслідок залиття квартири. Крім того, у акті від 01 березня 2012 року причиною залиття зазначено протікання труби санвузлу у ванній кімнаті в квартирі №42.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна.
Суд погоджується з доводами представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо недоведеності їх вини у спричиненні моральної шкоди позивачці, оскільки твердження позивача про проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_3 у квартирі №42 на момент залиття не підтверджено відповідними доказами.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЖК УРСР громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Положенням підпункту 4.1.9 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено, що під час експлуатації будинку необхідно забезпечити справну, достатню теплоізоляцію внутрішніх трубопроводів, стояків. Усунути протікання, витоки, закупорки, засмічування, зриви гідравлічних затворів, санітарних приладів і негерметичність стикових з'єднань у системах каналізації.
Пункт 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 містить норму, відповідно до якої власник квартири зобов’язаний дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил та інш., тобто саме власник квартири безпосередньо зобов’язаний утримувати сантехнічне обладнання та забезпечувати відсутність протікань та зривів труб водогону та каналізації, що розташоване в межах квартири.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів вини ОСОБА_4 у залитті квартири, яка належить позивачу, для задоволення її вимог про стягнення моральної шкоди.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України та положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача, часу та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих та виробничих зв'язках.
Виходячи з вищенаведеного, ураховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості сума стягнутої на користь позивача моральної шкоди підлягає зменшенню до 1000 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ч.1 ст. 151 ЖК УРСР, ст.ст. 10,11, 60, 88 ЦПК України, суд:
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис ОСОБА_7