Справа № 1-75/12

Провадження № 1/369/6/13

В И Р О К

іменем України

11.11.2013 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурбели Ю.С.,

за участю секретарів Шереметьєвої Т.В., Солдатенко В.С.,

прокурорів Саєнко С.В., Тищенка М.А., Юркової Ю.В.,

захисникі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника з числа близьких родичів ОСОБА_5,                               розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка має вищу освіту, працює начальником відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції Київської області, неодружена, раніше не судима, місце проживання та реєстрації: м.Київ, вул. Якіра, 19 (гуртожиток); ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який має вищу освіту, працює заступником начальника відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції Київської області, одружений, раніше не судимий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 та ОСОБА_7, працюючи на посадах заступника начальника Обухівського районного управління юстиції Київської області – начальника відділу державної виконавчої служби, згідно з наказом начальника Головного управління юстиції у Київській області №165/к від 12.03.08, та на посаді заступника начальника ВДВС, згідно з наказом начальника Головного управління юстиції у Київській області №153/к від 19.03.09, відповідно, тобто постійно обіймаючи посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та здійсненням функцій представника влади, вчинили умисний тяжкий та особливо тяжкий злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.

01 березня 2011 року заступником начальника ВДВС ОСОБА_7 винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень, на підставі відповідних виконавчих листів, по виконанню рішень Обухівського районного суду Київської області про зобов’язання боржників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 знести самовільно збудовані споруди та привести земельні ділянки, розташовані в межах земельних ділянок, що перебувають в оренді човново-стоянкового кооперативу «Риф» (далі – ЧСК «Риф») в м. Українці Обухівського району Київської області, якими вони користуються, у попередній стан, що існував до моменту їх забудови.

11 липня 2011 року з метою з’ясування питань щодо виконання зазначених вище рішень Обухівського районного суду Київської області, представник зазначених вище боржників за довіреністю ОСОБА_15 звернулась до заступника начальника ВДВС ОСОБА_7, в провадженні якого перебували вказані вище виконавчі провадження. Під час бесіди між ОСОБА_15 та ОСОБА_7, яка відбулася в ресторані «Барбарис» біля траси Київ-Плюти-Українка в Київській області, ОСОБА_7, діючи з корисливих мотивів, повідомив адвокату ОСОБА_15, яка діяла як представник боржників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, що в разі надання йому хабара, він залишить невиконаним зазначені рішення суду.

12 липня 2011 року під час наступної зустрічі ОСОБА_15 та ОСОБА_7, яка відбулась, в ресторані «Барбарис» біля траси Київ-Плюти-Українка в Київській області, останній, повідомив, що в разі надання йому 70 тис. доларів США, він вирішить питання щодо фактичного невиконання вищезазначених рішень Обухівського районного суду Київської області, на що ОСОБА_15 погодилась.

15 липня 2011 року, в ресторані «Барбарис» біля траси Київ-Плюти-Українка в Київській області, під час чергової зустрічі ОСОБА_15 із ОСОБА_7, останній погодився на пропозицію ОСОБА_15 одержати хабар частинами та повідомив, що кошти необхідно передати не йому особисто в руки, а через людину, з якою він познайомить ОСОБА_15 пізніше.

18 липня 2011 року, близько 18-ї години, ОСОБА_7 та заступник начальника Обухівського районного управління юстиції Київської області – начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_6 зустрілись в приміщенні банківської установи за адресою: Київська область, Обухівський р-н, м. Обухів, вул. Київська, 164, зі знайомою ОСОБА_6 та ОСОБА_7, керуючою відділенням АКБ «ПриватБанк» в м. Обухові Київської області ОСОБА_16 В ході зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 попросили її, як банківського співробітника, прийняти від подруги ОСОБА_6, адвоката, гроші в сумі 20 тис. доларів США, порахувати їх та перевірити на справжність за допомогою спеціального обладнання, мотивуючи це тим, що у адвоката, яка нібито є подругою ОСОБА_6, відбулась угода та необхідно перевірити гроші на справжність на банківському спеціальному обладнанні, на що ОСОБА_16 відповіла згодою.

18 липня 2011 року о 20-й годині 50 хвилин ОСОБА_15 разом з ОСОБА_7 зустрілись з керуючою відділенням АКБ «ПриватБанк» в м. Обухові Київської області ОСОБА_16 в приміщенні банківської установи за адресою: Київська область, Обухівський р-н, м. Обухів, вул. Київська, 164, де ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_15 про необхідність передачі хабара ОСОБА_16, на що ОСОБА_15 погодилась та передала обумовлену частину хабара, а ОСОБА_16, отримала 20 тис. доларів США, що згідно курсу Національного Банку України станом на 18.07.2011 становило 159 420 гривень, тобто більше ніж у двісті разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є великим розміром відповідно до п.1 примітки до ст. 368 КК України (в редакції закону від 07.04.2011).

19 липня 2011 року близько 14-ї години ОСОБА_16 передала начальнику ВДВС ОСОБА_6 передані їй ОСОБА_15 20 тис. доларів США, якими остання разом з ОСОБА_7 розпорядилися на власний розсуд.

20 липня 2011 року, під час зустрічі ОСОБА_15 із ОСОБА_7 на вулиці Набережно-Рибацькій в м. Києві, останній збільшив суму хабара з 70 тис. доларів США до 80 тис. доларів США, мотивуючи тим, що за 10 тис. доларів США «простимулює» суддю Обухівського міськрайсуду за позитивне для клієнтів останньої рішення, на що ОСОБА_15 погодилася.

27 липня 2011 року, близько 19 години, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зустрілись з їх спільним знайомим адвокатом ОСОБА_17 в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 34. В ході зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 попросили його прийняти від ОСОБА_15 гроші, додавши, що у разі надання ОСОБА_17 юридичних послуг ОСОБА_15, той із переданої суми за свою роботу може частину грошей залишити собі, а решту передати їм, на що ОСОБА_17 відповів згодою.

У подальшому ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_15, через адвоката ОСОБА_18 та по телефону, що їй необхідно передати кошти адвокату ОСОБА_17

28 липня 2011 року, о 16 годині 40 хвилин ОСОБА_15 зустрілась з адвокатом ОСОБА_17, в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 34, де ОСОБА_15 передала обумовлену частину хабара, а ОСОБА_17 отримав 60 тис. доларів США, що згідно курсу Національного Банку України станом на 28.07.2011, становило 478 260 гривень, тобто більше ніж у п’ятсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Після одержання вказаної суми ОСОБА_17 був затриманий співробітниками Служби безпеки України, і під час обшуку в його офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 34, виявлені та вилучені 60 тис. доларів США, передані йому ОСОБА_15

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_6 винною себе у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала та показала суду, що з 13.03.2008 працює у ВДВС Обухівського РУЮ. В 2009 р. до відділу надійшло 27 заяв про зніс котеджів на території «ЧСК ОСОБА_19». В ході проведення виконавчого провадження члени «ЧСК ОСОБА_19» вважали рішення судів незаконними і не хотіли їх виконувати, через що виконавче провадження виконати було неможливо. Це питання було під жорстким контролем органів прокуратури. Так, 31.05.2011 Генпрокурор України ОСОБА_20 провів засідання щодо вирішення проблем по земельному законодавству. Проводились перевірки щодо виконання рішень про знесення котеджів. Після відкриття проваджень боржникам «ЧСК ОСОБА_19» надавали документи щодо добровільного виконання рішення суду, але ті його не виконували. Дехто з тих боржників є депутатами, у зв’язку з чим її ними залякували. Прокуратура району дієвих заходів до боржників не вживала, систематично відмовлялось в порушенні кримінальної справи на подання ВДВС. ОСОБА_7 по всім документам направив подання до прокуратури, але ті тримали у себе ці подання і ніяких рішень не приймали. Підготовка до знесення котеджів, доставка техніки і інше потребувало витрат, проте фінансування державою не відбувалось. 14 будинків потрібно було знести. Вона зверталася до мера м. Обухова і прокурора щоб допомогли фінансуванням. Щоб виконати рішення суду про знесення котеджів підходили також до голови кооперативу, щоб дізнатися чи дійсно за цією адресою проживають боржники, але ніхто нічого не говорив. Про це їй доповідав ОСОБА_7 Приблизно три місяці ОСОБА_7 не міг добитися добровільного виконання рішення. Вона ходила особисто на прийом до мера і той дав трактор. Коли стали виконувати провадження 19.07.2011, люди з «ЧСК ОСОБА_19» кинулися на трактор, через що виконання провадження було відкладено на 10 днів до 29.07.2011, коли повинна була підтягнутися більш сильна техніка на гусеницях, яка належала одному з підприємців в м. Обухів. Вона особисто «Рифом» не займалася, займалася організацією техніки. Напередодні, 18.07.2011, після роботи, вона з ОСОБА_7 приїхали у відділення «Приватбанку», де працює її подруга ОСОБА_16, де разом повечеряли і через годину поїхали. ОСОБА_16 вона не просила, щоб та перевірила гроші у ОСОБА_15 Наступного дня 19.11.11 мер м. Обухова, який виділяв техніку для знесення будинків в ході виконання провадження, запросив її на обід. Тому вона з ОСОБА_16 поїхали на зустріч до нього. Перед тим вона під’їхала до «Приватбанку» і чекала ОСОБА_16 ОСОБА_21 підійшла до її автомобіля, сіла в салон і вони поїхали. ОСОБА_16 нічого їй не передавала. З ОСОБА_17 знайома з 2009 р., оскільки той був представником у виконавчому провадженні. В офісі ОСОБА_17 була не один раз. Один раз її привозив ОСОБА_7, тому що у неї викрали автомобіль. Вона з ОСОБА_17 ніколи не спілкувалася з приводу ОСОБА_15 28.07.2011 Обухівським судом винесено рішення по скаргам Пікер (задоволено частково) та Бородянського (задоволено повністю). Вона звернулася до ОСОБА_17 щоб оскаржити ці рішення суду. 28.07.2011 ОСОБА_7 відвіз її до ОСОБА_17, щоб той написав апеляції на рішення суду по скаргам. В 3 години ночі затримали її та ОСОБА_17. В ході проведення досудового слідства по даній справі у с. Колонщина по вул. Леніна проведено обшук, де нібито виявлено і вилучено 200 дол. США. Звертає увагу суду, що це нежитлове приміщення, але згідно подання та постанови суду, вона там нібито проживає, хоча це не відповідає дійсності. В с. Колонщину вона приїжджала 1-2 рази в місяць, тому що у неї син, навчався, брала у колишнього чоловіка гроші. ОСОБА_15 знає з 2009 р. ОСОБА_12 з нею тільки робочі стосунки. ОСОБА_15 до неї не зверталася зі скаргами. ОСОБА_7 їй ніколи не говорив, щоб не зносити будівлі за винагороду. У змову ні з ким не вступала, гроші не від кого не брала. ОСОБА_16 і ОСОБА_17 після затримання виводили в наручниках, а в подальшому відмовили у порушенні справи щодо них. Вважає що саме через це ті її оговорили, турбуючись про себе.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, та показав суду, що працював заступником начальника ВДВС Обухівського РУЮ. Ним були відкриті виконавчі провадження, на підставі відповідних виконавчих листів, по виконанню рішень Обухівського районного суду Київської області про зобов’язання боржників членів кооперативу «Риф» ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 знести самовільно збудовані споруди. Доступ до кооперативу «Риф» був обмежений. Після неодноразових бесід в «ЧСК ОСОБА_19» він умовив керівника «ЧСК ОСОБА_19», щоб той показав боржників і їхні будинки. Йому вдалося встановити де чий будинок. До прокуратури направлялись подання про притягнення до кримінальної відповідальності боржників за невиконання судового рішення. Начальник ВДВС ОСОБА_6 проводила наради з виконавцями стосовно виконання рішення суду, говорила що знесення повинно відбуватись за рахунок боржників, так як не виділено коштів в кошторисі. Через вжиті заходи два рішення були виконані боржниками добровільно. З ОСОБА_15 він спілкувався, оскільки та мала доручення на представництво від імені частини боржників. Спілкувався з нею з приводу виконання рішення. ОСОБА_15 приїжджала у ВДВС і ознайомлювалася з провадженнями. Він зустрічався і з боржниками і з ОСОБА_15, говорив їм, що виконання рішення можливо відкласти, але необхідно буде виконати. В ресторані «Барбарис» з ОСОБА_15 ніколи не зустрічався. ОСОБА_15 не пропонувала йому винагороду за невиконання рішення. 18.07.2011 ОСОБА_15 зателефонувала і сказала, що приїде до нього, наполягала зустрітися з нею. Потім телефонувала декілька разів, але в робочий час так і не приїхала. Приїхала в не робочий час і виявила бажання сплатити деякі витрати від імені боржників, тому він провів її до банку, щоб та сплатила гроші. В приміщенні банку разом із ОСОБА_15 не був. Показав на ОСОБА_16 і на ОСОБА_15 і поїхав по своїх справах; при ньому розмов з приводу грошей не було. З ОСОБА_16 він мав робочі відносини, не приязних стосунків з нею у нього не було. Після 19.07.2011 ОСОБА_15 телефонувала і він зустрівся з нею, оскільки до відділу були надані скарги ОСОБА_15 якими та оскаржувала дії виконавця. Він знайомився із змістом тих скарг і спілкувався з нею з приводу проведення проваджень. ДВС накладало арешт на майно, воно мало бути описано і реалізовано, витрати пішли б на погашення сум. Мови про вимагання не було; ніякі цифри він не писав на телефоні. Працівник фірми ОСОБА_15 ОСОБА_18 робив копії документів, у зв’язку з чим 27.07.2011 він зустрічався з ОСОБА_18, але візитки адвоката ОСОБА_17А тому не передавав. З адвокатом ОСОБА_17 у нього робочі стосунки. Він не просив ОСОБА_17 надавати консультації будь-кому. В робочому приміщенні адвоката ОСОБА_17 не був. Знає де воно, оскільки підвозив туди ОСОБА_6 за декілька днів до затримання, але у приміщення не заходив. 29.07.2011 на території ЧСК «Риф» повинні були повторно проводитись виконавчі дії. Метою ОСОБА_15 було зупинити ці виконавчі дії. З цією метою вона оговорила його, щоб виконавчі провадження не виконувалися і не знаходилася у ВДВС, а знаходилися в матеріалах кримінальної справи. Так все в подальшому і відбулось. У ВДВС був проведений обшук, виконавчі провадження вилучені і залучені до справи. Вважає, що у свідка ОСОБА_18 є причини його оговорювати, оскільки той працював на ЧСК «Риф» з ОСОБА_15 і тому вони придумали даний злочин. Не може пояснити чому ОСОБА_22 і ОСОБА_17 давали показання проти нього. Йому відомо, що після затримання ОСОБА_16 розмовляла з ОСОБА_17, була доставлена до прокуратури, допитувалася, тому, побоюючись кримінальної відповідальності, може що завгодно говорити. Гроші вилучені в банківській скриньці його дружини належать його батькам. Не виключає підкидання мічених грошей.

Не дивлячись на заперечення підсудними своєї винуватості у вчиненні злочину, їх винність у вчиненні злочину, підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_15 показала суду, що 11 липня 2011 року вона, як заступник директора Юридичної фірми «Проксен», телефонувала заступнику начальника ВДВС Обухівського РУЮ ОСОБА_7, питала про фактичну стадію виконавчого провадження щодо її довірителів - членів кооперативу «Риф» ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, будинки яких підлягали знесенню згідно рішення суду. ОСОБА_7 запропонував поспілкуватися на цю тему. Зустріч призначив в ресторані. В ході розмови повідомив, що виконавчі провадження по примусовому виконанню рішень Обухівського районного суду знаходяться на стадії підготовки до знесення будівель. Проведення дій призначено на 19 липня 2011 року. На цю дату призначено виконання щодо двох боржників – ОСОБА_13 та ОСОБА_10 На її питання стосовно того, як можна вирішити проблему її клієнтів, ОСОБА_7 відповів, що може своєю постановою спочатку відкласти проведення виконавчих дій на 10 днів, за умови подання нею до суду скарги на дії державних виконавців, в рамках розгляду якої, можна буде отримати рішення суду про зупинення виконавчих дій, а в подальшому, затягнути процес виконання рішень суду, тобто фактично їх не виконувати. При цьому повідомив, що його послуги не безкоштовні та про їхню вартість він зможе повідомити після розмови зі своїм керівництвом. Як вона зрозуміла з начальником ВДВС Обухівського РУЮ ОСОБА_6 12 липня 2011 року ОСОБА_7 телефонував їй та призначив зустріч в цьому ж ресторані. Пам’ятаючи про те, що ОСОБА_7, 11.07.11 пообіцяв їй вирішити питання щодо фактичного невиконання вказаних вище рішень суду за матеріальну винагороду, розмір якої, він повинен узгодити, вона захопила з собою власний диктофон «Samsung» VY-H350, який застосувала під час зустрічі. ОСОБА_7 повідомив, що виконати запропоновані щодо її клієнтів дії зможе за умови передачі йому грошових коштів у розмірі 70 000 доларів США - по 10 000 (десять тисяч) доларів США за кожного клієнта. Грошові кошти необхідно передати безготівковим шляхом, в повному обсязі якнайскоріше. Банківські реквізити обіцяв надати. Вона відповіла, що їй треба узгодити зазначену суму з клієнтами та ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження для подання відповідних скарг на дії державного виконавця. ОСОБА_7 натякнув, що у випадку, якщо вона зможе зацікавити суддів Обухівського районного суду Київської області, він зможе посприяти скорішому винесенню необхідних ухвал про зупинення виконавчих дій, оскільки термін, на який може відкласти виконавчі дії щодо ОСОБА_13 та ОСОБА_10, закінчиться 29 липня 2011 року, на що вона, діючи в інтересах своїх клієнтів, погодилася. ОСОБА_7 додав, що в разі їх плідної співпраці, тобто надання нею хабара, він доб’ється, щоб визнати виконавчі документи по її клієнтах такими, що не підлягають виконанню. Дана розмова була записана нею на її особистий диктофон. З матеріалами виконавчого провадження вона ознайомилася 13 липня 2011 року, а скарги на дії державного виконавця від імені ОСОБА_13 та ОСОБА_10 подала до Обухівського районного суду Київської області 14 липня 2011 року. 15.07.2011 зустрілася з ОСОБА_7 у ресторані та повідомила, що згодна з його пропозицією, але найближчим часом буде мати тільки 20 000 доларів США, які готова передати. Щодо 50 000 доларів США повідомила, що буде мати їх пізніше. Також, повідомила, що не має можливості внести грошові кошти на банківський рахунок, оскільки це пов’язано з оплатою послуг банку, а це додаткові витрати, які її клієнти не хочуть нести. ОСОБА_7 висловив невдоволення, але погодився і зазначив, що він познайомить її з людиною, через яку вона повинна передати кошти. 18.07.11, обдумуючи ситуацію, яка склалась, а саме те, що вона має вчинити злочин, вона вирішила звернутись до правоохоронних органів з відповідною заявою, тому цього ж дня, приїхала до Служби безпеки України, по вул. Володимирській у м. Києві, де звернулася до чергового. Черговий повідомив, що необхідно звернутися з цього питання до Головного Управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України по вул. Малопідвальній, 16, у м. Києві. Там до неї вийшов чоловік, який з її слів надрукував заяву, до якої вона долучила CD-диск «TDK» із записами розмов із ОСОБА_7 та ксерокопії довіреностей від її довірителів. Працівники СБУ вручили їй 20 тис. доларів США, оглянуті в присутності понятих. Крім того, співробітниками СБУ їй була вручена спеціальна техніка для фіксації розмов з ОСОБА_7 В цей же день ОСОБА_7 зателефонував їй і сказав, що необхідно везти кошти в м.Обухів до будинку ВДВС по вулиці Київській в м.Обухів та зателефонувати йому. О 20-й годині 10 хвилин вона приїхала і повідомила про це ОСОБА_7 Коли той приїхав, то підтвердив їх домовленності, запевнив її в тому, що 19 липня під час проведення виконавчих дій на території ЧСК «Риф», після пред’явлення нею копій скарг на дії державного виконавця, він офіційно відкладе знесення будинків ОСОБА_13 та ОСОБА_10 на 10 днів, тобто до 29 липня. Після розмови вони приїхали до Обухівського відділення «ПриватБанку» в м. Обухів по вул. Київській, 164, де їх зустріла жінка, яка представилася як ОСОБА_23. В приміщення відділення банку зайшла разом з ОСОБА_7, який показав на ОСОБА_23, як на особу, якій вона має передати хабар, після чого вийшов з банку. Вона передала ОСОБА_23 грошові 20 000 доларів США. Та їх перерахувала і просвітила під спеціальною лампою. Після цього, вона просила ОСОБА_23 зателефонувати ОСОБА_7 та підтвердити той факт, що вона передала гроші в повному обсязі. Набравши номер телефону, ОСОБА_23 повідомила, що телефон у ОСОБА_7 відключено. Вона також, набрала номер ОСОБА_7, але номер був виключеним. Наступного дня 19 липня 2011 року ОСОБА_7 телефонував їй з незнайомого номера та повідомив, що все гаразд і домовленості в силі. В цей же день вона зустрілись з ОСОБА_7 на території ЧСК «Риф» у зв’язку з проведенням виконавчих дій. Під час їх проведення ОСОБА_7, біля будинків ОСОБА_13 та ОСОБА_10 поверхнево оглянув копії наданих нею скарг та відклав виконавчі дії щодо зазначених осіб до 29 липня 2011 року. 27 липня 2011 року її колега ОСОБА_18, який також, є представником ЧСК «Риф», повідомив про те, що намагався домовитися з ОСОБА_7 про зустріч для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, відкритого щодо інших її клієнтів, проте той відкладав зустріч. Цього ж дня ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_18 та запропонував зустрітися. Вона погодила зустріч з ОСОБА_7 та передала ОСОБА_18 диктофон для запису їх розмови. Після зустрічі, той повернув їй диктофон та передав візитну картку адвоката ОСОБА_17 і пояснив, що ОСОБА_7 просив її зателефонувати цьому адвокату та вирішити з ним те питання, про яке вона знає та яке нею вирішено наполовину. Вона зателефонувала ОСОБА_17, повідомила, що діє за вказівкою ОСОБА_7 ОСОБА_17 запропонував їй зустрітися у нього в офісі. Там адвокат запропонував підписати з ним угоду про надання юридичних послуг. ОСОБА_24 вона вважала, що з адвокатом їй треба буде домовлятися про час та місце передачі грошових коштів для ОСОБА_7, вона відмовилася підписувати угоду і попросила пояснити що відбувається і для чого потрібен такий документ, коли вона сама юрист та ніяких юридичних послуг не потребує, а натомість сама їх надає. У відповідь ОСОБА_17 зазначив, що зустрівся з нею на прохання людини, яка її прислала до нього, з метою надання їй консультацій або вивчення і аналізу якихось документів. Порекомендував зателефонувати людині, яка її прислала, і з’ясувати це питання. Сказав, що також буде телефонувати і просити пояснень. Вона зателефонувала ОСОБА_7 На запитання ОСОБА_7 прямо не відповів, пояснив лише те, що їй дуже потрібна консультація цього адвоката та його аналіз документів, після чого вона здогадалась про реальну мету її приїзду до адвоката і сказала ОСОБА_7, що зрозуміла, що їй треба вирішити з адвокатом питання таким же чином як із ОСОБА_23 з «ПриватБанку». У відповідь той повідомив, що вона правильно все зрозуміла і погодив її наступну зустріч з адвокатом на 28 липня. Сказав також, що у випадку, якщо вона «закриє питання» з адвокатом, всі їх домовленості будуть виконані. Після розмови із ОСОБА_7 вона зателефонувала ОСОБА_17 і домовилася про зустріч. 28.07.11 повідомила ОСОБА_17 що готова приїхати в призначене ним місце. Той запропонував зустрітися у нього в офісі. Там ОСОБА_17 зустрів її і знову запропонував підписати угоду про надання юридичних послуг. Перш ніж підписати цей документ, вона знову попросила пояснити реальні причини укладання такого правочину. ОСОБА_17 повідомив, що цей документ є фіктивним і його підписання є умовою людей, яким треба передати кошти. Також пояснив, що після пред’явлення цього документа, він може порвати його в її присутності, щоб не залишилося ніяких сумнівів. Після цього, вони уклали письмову угоду про захист прав ЧСК «Риф» на суму 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США в гривневому еквіваленті. Після цього вона передала ОСОБА_17 60 000 доларів США. Той не став брати в руки гроші, а сказав покласти їх до паперового пакету, який дістав з сейфу, що вона і зробила. Потім вона просила ОСОБА_17 зателефонувати ОСОБА_7 та повідомити про факт передачі грошей. Той заявив, що не може телефонувати, оскільки телефонний дзвінок буде означати негативний результат зустрічі. В зв’язку з цим, вона сама телефонувала ОСОБА_7 і повідомила, що «питання закрила». Під кінець зустрічі адвокат повідомив: «Вам просили передати, що всі зобов’язання за договором, з боку відомих Вам осіб, будуть виконані». Після цього вона покинула офіс ОСОБА_17

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що у липні 2011 року працювала керуючою Обухівським відділенням Київського ГРУ «Приватбанку». З ОСОБА_6 познайомилась коли та була призначена на посаду начальника ВДВС Обухівського РУЮ оскільки в провадженні ВДВС постійно перебували на виконанні рішення судів та нотаріальні написи щодо боржників банку. У них були робочі стосунки. Вона постійно просила ОСОБА_6 допомогти їй з виконавчими провадженнями по боржникам банку, і, у свою чергу, допомагала тій в банківських питаннях. Вона також знайома з заступником начальника ВДВС ОСОБА_7 18.07.11 їй кілька разів телефонував ОСОБА_7, однак вона була зайнята та не могла підняти трубку. О 16-й годині ОСОБА_7 знову зателефонував, та повідомив, що ОСОБА_6 хоче з нею зустрітися, перепитав чи збирається вона їхати до них з ОСОБА_6, на що вона сказала, що зайнята, після чого ОСОБА_7 повідомив, що з ОСОБА_6 зараз самі до неї приїдуть. Через хвилин 10-15 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 приїхали до неї до банку на своїх автомобілях. В ході бесіди з ОСОБА_7 та ОСОБА_6, та повідомила, що у її подруги-адвоката відбулась угода та цій подрузі необхідно перевірити 20 тис. доларів США на предмет справжності купюр. Також повідомила, що подругу до банку заведе ОСОБА_7, на що вона погодилась. О 19-й годині подруга ОСОБА_13 до банку не прийшла, касир пішла до дому, вона телефонувала ОСОБА_7 і той просив її зачекати. О 20 годині 50 хвилин ОСОБА_7 разом із жінкою, як їй потім стало відомо ОСОБА_15, зайшли до відділення банку де ОСОБА_7І, попросив 20 тис. доларів США залишити в банку і що завтра він повідомить, що з ними треба робити. Потім вказав ОСОБА_15 на неї, як на особу, якій потрібно передати кошти, після чого вийшов. ОСОБА_15 передала їй 20 тис. доларів США. Вона їх перерахувала та поклала в сейф банку. ОСОБА_15 просила її зателефонувати ОСОБА_7 щоб підтвердити факт передачі 20 тис. доларів США. Додзвонитися ОСОБА_7 вона не змогла. 19.07.11 зателефонувала ОСОБА_6 та запитала чи є в неї вільний час, на що вона відповіла що так. Також ОСОБА_6 сказала «забери ж там», вона зрозуміла, що це про ті 20 тис. доларів США, які передала ОСОБА_15 Через 10 хвилин до відділення банку, на автомобілі «Крайслер» приїхала ОСОБА_25 Вона сіла до неї в автомобіль, де передала ОСОБА_6 пакет в якому були 20 тис. доларів США, які ОСОБА_15 передала їй. Про походження цих грошей їй ніхто не повідомляв і вона цим не цікавилась.

Свої показання свідок ОСОБА_16 повністю підтвердила під час очних ставок із ОСОБА_6 та ОСОБА_7. протоколи яких досліджені в судовому засіданні /т. 5 а.с. 158-163, 181-185 /.

Свідок ОСОБА_18 показав суду, що він, як юрист Юридичної фірми «Проксен», разом з заступником директора фірми ОСОБА_15 з березня 2008 року представляє інтереси ЧСК «Риф» в судовому провадженні за позовом прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації, Державного комітету України по водному господарству до членів ЧСК «Риф» про знесення самочинно побудованих будівель. Протягом 2008-2009 років брав участь в судових засіданнях як представник ЧСК «Риф». Всі рішення Обухівського районного суду були винесені на користь позивача у справі. Апеляційний суд Київської області відхилив всі апеляційні скарги, а касаційне провадження не було відкрито і рішення набрали законної сили. Із ОСОБА_7 познайомився у 2009 році, коли той здійснював огляд місця проведення виконавчих дій, а він був присутній як представник ЧСК «Риф». В липні 2011 року ОСОБА_15. повідомила, що ВДВС відновлені дії по виконанню рішень Обухівського районного суду та поставила завдання ознайомитись з матеріалами виконавчих проваджень. На виконання розпорядження ОСОБА_15 він кілька днів телефонував ОСОБА_7, просив зустрітися з метою ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, однак той весь час відкладав зустріч. 27 липня він телефонував ОСОБА_7, але той запропонував зателефонувати пізніше. В цей же день ОСОБА_7 сам зателефонував йому та повідомив, що бажає з ним зустрітися. Він повідомив ОСОБА_15 про це, і та сказала, щоб він їхав на зустріч, при цьому дала диктофон, для запису їх з ОСОБА_7 розмови. Коли вони зустрілися з ОСОБА_7, він сів до ОСОБА_7 в автомобіль, де той дав йому візитну картку адвоката ОСОБА_17 для ОСОБА_15 Він спитав для чого йому візитка адвоката. ОСОБА_7 відповів, що це серйозна та зайнята людина і ОСОБА_17 допоможе вирішити питання про яке ОСОБА_15 знає і під час вирішення якого, він зупинив ОСОБА_15 «на половине пути». Для цього ОСОБА_15 повинна була 27.07.11 обов’язково зателефонувати адвокату ОСОБА_17 та домовитися про зустріч. Після цього, він поїхав в офіс, де передав ОСОБА_15 суть його розмови з ОСОБА_7, віддав візитну картку адвоката ОСОБА_17 та диктофон.

Свідок ОСОБА_17 показав суду, що з 2009 року за адресою м. Київ вул. Щекавицька, 34, орендує офісне приміщення де надає юридичні послуги. 27.07.2011 йому зателефонував хтось із його знайомих ОСОБА_7 чи ОСОБА_6, точно не пам’ятає, щоб зустрітись, на що він погодився. З ОСОБА_7 познайомився за 2 роки до того, коли вів у Обухівському районі цивільну справу і на момент виконання рішення суду ОСОБА_7 працював у виконавчій службі. Тоді ж він познайомився із ОСОБА_6, яка теж працювала у виконавчій службі, у зв’язку з чим він неодноразово був у неї на роботі. 27.07.2011 ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 приїхали до нього і повідомили, що є людина, у якої є проблема пов'язана з виконанням рішення суду та спитали, чи можна дати номер телефону, щоб ця людина з ним зв'язалася, на що він погодився. Після цього, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що ця людина йому зателефонує та віддасть гроші. Він не пам'ятає чи зазначали вони яку саме суму грошових людина повинна принести. Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомили, що він має укласти з цією людиною договір про надання юридичних послуг, і якщо буде надавати послуги то якусь суму має за роботу забрати собі, а решту віддати ОСОБА_7 чи ОСОБА_6, або чоловіку, якого назве ОСОБА_7 чи ОСОБА_6. Він не дуже приділив увагу їхнім словам, тому що не сприйняв їх серйозно, однак погодився. В той же день 27.07.2011, йому зателефонувала ОСОБА_15, яка повідомила, що його номер їй надав ОСОБА_7 та попросив зателефонувати. Він відповів, щоб та під'їжджала до офісу, щоб переговорити. Близько 21 години ОСОБА_15 приїхала та стала питати навіщо вона приїхала до нього. Він повідомив, що це вона має знати, чого вона до нього приїхала, і мабуть у неї є якась проблема юридичного характеру та їй необхідно надання юридичних послуг. З ОСОБА_15 він був знайомий раніше, так як приймав з нею участь в цивільному процесі, тому знав, що та є адвокатом. При зустрічі ОСОБА_15 сказала, що сама адвокат, надання юридичних послуг не потребує, після чого сказала, що з'ясує у ОСОБА_7, що має далі робити. 28.07.11 телефонувала ОСОБА_15 та повідомила, що хоче під'їхати, укласти угоду, показати документи та проконсультуватися. Він погодився. ОСОБА_15 приїхала до нього і повідомила що привезла 60 тис. доларів США, передала їх йому, а він їх взяв. В свою чергу він сказав що необхідно підписання договору про надання юридичних послуг членам кооперативу “Риф”. Після цього, ОСОБА_15 попросила його зателефонувати ОСОБА_7 та повідомити, що він отримав від неї гроші, на що він, жартуючи відповів, що ОСОБА_7 телефонувати не потрібно, оскільки останній зрозуміє це, як неодержання грошових коштів. Для себе він розумів, що якщо не буде надавати ОСОБА_15 юридичних послуг, то для себе нічого залишати не буде, а все віддасть ОСОБА_7 чи ОСОБА_6, або чоловіку якого вони назвуть, оскільки вони попросили його так зробити. Він ні у ОСОБА_7, ні у ОСОБА_6, ні у ОСОБА_15М не питав чому має так вчинити. Розумів для себе, що у ОСОБА_7 та ОСОБА_6А з ОСОБА_15М є якісь грошові відносини, і їм легше ці питання вирішити через нього. Він особисто лише прагнув одержати клієнта для надання юридичних послуг та одержання за це матеріальної винагороди, тому і погодився на пропозицію ОСОБА_7 та ОСОБА_6 28.07.11 він знаходився у начальника ВДВС Обухівського районного управління юстиції в Київській області ОСОБА_6, оскільки вона попросила його під'їхати, з метою ознайомитися з матеріалами цивільної справи за позовом до ВДВС. Під час бесіди, ОСОБА_6 показала йому рішення суду щодо стягнення з виконавчої служби грошових коштів.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_19 дали аналогічні за змістом показання, згідно яких їх було запрошено співробітниками СБ України як понятих, після чого вони були присутні при огляді з ОСОБА_15 грошових коштів. Їм роз’яснювались їх права і в їх присутності процесуальні дії проводились з початку та до завершення. Грошові кошти копіювались, серії та номери заносились до протоколу співробітником СБУ, після чого гроші були вручені для використання як хабара. Після пред’явлення їм для огляду протоколу, підтвердили виконання власноручних підписів у ньому. Не змогли детально пояснити послідовність проведених дій, дати відповіді на всі запитання учасників процесц, пояснивши, що з часу подій, у яких брали участь, минуло майже два роки, тому не можуть чітко пам’ятати всі обставини.                                        

В судовому засіданні свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28 дали аналогічні за змістом показання, згідно яких їх було запрошено співробітниками СБ України як понятих та вони були присутні при проведенні обшуку співробітниками СБУ в с. Колонщина. Підтвердили, що співробітники Служби безпеки України власнику приміщення пред’явили і оголосили рішення суду про проведення слідчої дії, роз’яснили права учасникам. ОСОБА_29 обурювався стосовно проведення обшуку, посилаючись на те, що його колишня дружина ОСОБА_6 до даного приміщення відношення не має, однак, погодився на проведення обшуку. При проведенні слідчої дії всі її учасники заходили по черзі до кімнат приміщення. В одній із кімнат у шафі між предметами побуту, було виявлено дві купюри по 100 доларів США, які в подальшому були оглянуті, їх дані записані у документи співробітниками СБУ, упаковані та опечатані. ОСОБА_29 в момент виявлення доларів США був присутній у тій кімнаті і не висловлював зауважень, що їх підкинув хто-небудь із учасників слідчої дії.

В судовому засіданні співробітники СБ України ОСОБА_21, ОСОБА_30, ОСОБА_31, будучи допитаними як свідки, надали суду показання про обставини проведення обшуку в с. Колонщина, які узгоджуються із показаннями понятих. Проте, яким чином учасники слідчої дії зайшли до вказаного приміщення детально пояснити не змогли. В частині вилучення та огляду доларів США у вказаному приміщенні та причин, через які не був зафіксований на відео момент виявлення та вилучення цих коштів, чітких показань суду не надали, зазначивши, що під час проведення з’йомки виникли проблеми із акумулятором живлення відеокамери, у зв’язку з чим з’йомка переривалась з технічних обставин

В судовому засіданні свідок ОСОБА_29 дав показання, що будівля за адресою: с. Колонщина Макарівського району Київської області, вул. Леніна, 9, є розважальним закладом, який належав на праві власності його померлій матері. З приводу проведення обшуку зазначав, що він проведений незаконно, а гроші були підкинуті співробітниками Служби безпеки України, оскільки він не знає як ті проникли до вказаного приміщення, він їх побачив тільки коли вони вже були у приміщенні. Чисельність учасників обшуку постійно змінювалась. Хто куди уходив і хто звідки заходив він не знає. Яким чином та де саме знаходились 200 доларів США, що вилучені не знає. На його запитання чому вони пожмакані та де їх знайшли ніхто з учасників слідчої дії йому не пояснив. Особа, яка складала протокол обшуку в цей час перебувала в іншій кімнаті. Хто і коли передав тому ці гроші він не бачив, але вони були записані в протокол приблизно через півгодини після їх вилучення в іншій кімнаті.

Свідок ОСОБА_32 показав суду, що 01.08.2011 обіймав посаду головного менеджера управління безпеки ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» («V.A.B» банк). В цей день до відділення банку по вул. Прорізна, 2, у місті Києві звернувся оперативний працівник СБ України, який надав постанову Печерського районного суду та доручення слідчого Генеральної прокуратури України про проведення виїмки із індивідуальної банківської скриньки, орендованої ОСОБА_33 Після цього проведено виїмку та вилучено із вказаної скриньки 5 поліетиленових пакетів, які було поміщено у інший великий пакет, який опечатано біркою, на якій розписались присутні. Про дії, що проводились, складено даними з протоколу, який підписали учасники слідчої дії. Доступ до приміщення, де знаходяться скриньки, як і до самої скриньки, є обмеженим. Без пошкодження скриньку можливо відчинити лише за допомогою двох ключів, ключа орендаря скриньки та майстер ключа банку.

Свідок ОСОБА_34 показала суду, що 01.08.2011 виконувала обов’язки начальника відділення «V.A.B» банку по вул. Прорізній, 2, у м. Києві. У першій половині цього дня до відділення звернувся співробітник СБ України, який надав постанову суду про вилучення вмісту індивідуальної банківської скриньки, орендованої ОСОБА_33 Нею були запрошені в якості понятих працівники банку. На виконання рішення суду вони пройшли до депозитарію установи. Потім за допомогою майстер ключів, одного з яких було раніше видано клієнту, та іншого, що був у розпорядженні банку, було відчинено орендовану ОСОБА_33 скриньку. Із скриньки вилучено 5 пакунків, які поміщені в інший великий пакунок, зав’язано ниткою та скріплено біркою, на якій поставили підписи присутні під час слідчої дії. Вилучені 5 пакунків із скриньки не розпаковувались та їх вміст не досліджувався. У пред’явленій для огляду постанові суду було зазначено про вилучення вмісту скриньки ОСОБА_33, тоді як клієнтом банку була ОСОБА_33. Водночас особу ОСОБА_33 було ідентифіковано за допомогою ідентифікаційного номеру, вказаного у судовому рішенні. Крім того, оскільки, клієнтів із прізвищем ОСОБА_33 у банку не було, то не виникло сумнівів, що здійснюється вилучення із скриньки особи, дозвіл на яку, було надано судом.

Всі обставини проведення вказаної слідчої дії підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_35 та ОСОБА_36, яких було запрошено для проведення даної слідчої дії як понятих.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_38 показали, що їх запросили співробітники СБУ та вони були присутніми як поняті у приміщенні Генеральної прокуратури України при огляді грошових коштів. За їх участю було розкрито запечатаний та скріплений біркою пакет, із якого дістали ще пакети, при розкритті яких виявлені грошові кошти у гривні та в доларах США. Кошти оглядались із фіксуванням їх даних у протоколі та за допомогою відео. Гроші перераховувала спеціаліст на спеціальному пристрої для рахування грошей. Під час допиту свідки не змогли детально пояснити послідовність проведених дій, дати відповіді на всі запитання учасників процесу, пояснивши це тим, що у зв’язку із спливом часу не можуть чітко пам’ятати всі обставини.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_39 показав, що є адвокатом і здійснює свою діяльність в офісі за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 34, яке орендує спільно із колегами, у тому числі адвокатом ОСОБА_17 У вечірній час 28.07.2011 до будівлі зайшли співробітники СБУ, пред’явили постанову суду на проведення обшуку, роз’яснили учасникам слідчої дії права і провели обшук. У сейфі ОСОБА_17 виявлено та вилучено долари США, які були упаковані та опечатані, скріплені бирками із підписами понятих.

Винність підсудних у вчиненні злочину також підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- даними з заяви ОСОБА_15 до СБ України від 18.07.20011 про вимагання у неї хабара заступником начальника ВДВС Обухівського районного управління юстиції у Київській області ОСОБА_7 в сумі 70 тис. доларів США за залишення без виконання виконавчих проваджень, у яких боржниками є члени Човново-стоянкового кооперативу «Риф» /т. 1 а.с. 18-28 /, що підтверджує наявність на вказану дату домовленості між ОСОБА_15 та ОСОБА_7 про передачу заявницею останньому хабара у вказаному розмірі;

- даними з протоколу огляду за участю ОСОБА_15 грошових коштів в сумі 20 тис. доларів США для передачі в якості хабара ОСОБА_7 від 18.07.2011 / т. 1 а.с. 43 -101 / та протоколу огляду за участю ОСОБА_15 грошових коштів в сумі 60 тис. доларів США для передачі в якості хабара ОСОБА_7 від 25.07.2011 / т. 1 а.с. 122-250, т. 2 а.с. 1-46 /, де зазначено, що оглянуті купюри, які належать ГУБКОЗ СБУ і необхідні для участі у проведенні ОРЗ для отримання фактичних даних про вимагання та отримання незаконної грошової винагороди ОСОБА_7; роз’яснено ОСОБА_15, що вона не несе відповідальності за участь в ОРЗ стосовно давання хабара ОСОБА_7 і справа щодо неї підлягає закриттю відповідно до п. 2 ст. 6 КПК України;

- даними з протоколів вручення працівниками СБ України технічних засобів ОСОБА_15 від 18.07.2011 та від 20.07.2011 / т. 1 а.с. 102, 105/, що підтверджує законність використання заявницею вказаних засобів під контролем працівників СБУ;

- даними з протоколу від 30.08.2011 про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів, які проводились на підставі постанови голови Апеляційного суду м. Києва за № 01-5867 від 15.07.2010 стосовно ОСОБА_40, згідно яких 18.07.2011 зафіксовані розмови ОСОБА_15 та ОСОБА_7, а також ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які свідчать про те, що ОСОБА_15 дійсно приїздила до відділення «Приват Банку» у м. Обухові разом з ОСОБА_7, привозила і передавала ОСОБА_16 20 тисяч доларів США, що ці кошти не були сплачені до каси банківської установи як офіційні платежі, що фінансових документів при цьому не оформлялось, що кошти призначались для подальшої передачі ОСОБА_7; вказані обставини підтверджені також дослідженням в судовому засіданні DVD-R диску VERBATIM ZE0650-DVR-J47C1, 7/Д64-К11, на якому містяться аудіо та відеофайли на яких зафіксована зустріч і розмова між ОСОБА_15, ОСОБА_7 та ОСОБА_16 18.07.2011, зміст яких в повному обсязі відповідає показанням свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 щодо обставин їх зустрічі 18.07.2011 та передачі ОСОБА_15 ОСОБА_16 для ОСОБА_7 20 тис. доларів США /т. 4 а.с. 44-47, 101-128 /;

- даними з дослідженого в судовому засіданні СD-RW диску DIGITALX I PAA182572 207126904140550, 7/C69-К, СD-RW диску DIGITALX I PAA203680 07068003310914, « 7/152-СВ», на яких містяться аудіо та відеофайли якими зафіксована зустріч і розмова між ОСОБА_15 та ОСОБА_17 28.07.2011, зміст якої відповідає показанням свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 щодо обставин їх зустрічі 28.07.2011 та передачі ОСОБА_15 ОСОБА_17 60 тис. доларів США./ т. 4 а.с. 48-53, 101-128 /;

- даними з протоколу обшуку робочого кабінету ОСОБА_17 від 28.07.2011, та протоколу огляду речей, вилучених в ході обшуку кабінету у зазначеному приміщенні, згідно яких встановлено, що 28.07.2011 співробітником ГУ БКОЗ СБ України у присутності понятих, за участю співробітника СБ України ОСОБА_41 та адвоката ОСОБА_39 на підставі постанови Печерського районного суду м. Києва № 4-3919/11 проведено обшук приміщення у будинку № 34 по вул. Щекавицькій у м. Києві. Під час обшуку виявлені та вилучені 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США, які за своїми реквізитами збігаються із коштами, які 25.07.2011 оглянуто за участі ОСОБА_15 працівниками СБ України для подальшої передачі у якості хабара ОСОБА_7 / т. 2 а.с. 135-141, 185-218/;

- даними з протоколу обшуку від 28.07.2011, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, виявлені та вилучені ключі, пластикову банківську картку, договір із додатками про надання ОСОБА_42 у строкове користування індивідуального банківського сейфу № 36 у відділенні № 53 ПАТ «ВіейбіБанк» за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2, а також квитанції про сплату орендної плати / т. 2 а.с. 64-66, 70-82/;

- даними з протоколу виїмки від 09.08.2011, згідно якого в приміщенні відділення № 53 ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 321024 за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2, також вилучені документи щодо оренди ОСОБА_33 індивідуального сейфу № 36 в зазначеному відділенні банку / т. 2 а.с. 104-123/;

- даними з протоколу виїмки від 01.08.2011, згідно якого в приміщенні відділення № 53 ПАТ «V.A.B» банку, МФО 321024 за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2, відчинено індивідуальну банківську скриньку № 36, орендовану ОСОБА_33, в якій виявлено: два пакети чорного кольору, опечатані прозорою клейкою стрічкою; один пакет біло-червоного кольору із зображенням на ньому букви «Л» та опечатаний клейкою стрічкою; прозорий пакет, у якому поміщено пакет білого кольору та візитівка із надписом «желтое море»; червоний пакет із надписом «DVERY»; вказані виявлені пакети поміщено у поліетиленовий пакет зеленого кольору, який в свою чергу опечатано печаткою СБУ «для пакетів № 96», скріплено підписами понятих та присутнього представника банку / т. 2 а.с. 104-123/;

- даними з протоколу огляду від 02.08.2011, під час проведення якого оглянуто 5 пакунків, вилучених 01.08.2011 з орендованої ОСОБА_33 банківської скриньки, в яких виявлені та вилучені 50 (п’ятдесят) купюр номіналом 100 (сто) доларів США на загальну суму 5 000 (п’ять тисяч) доларів США у яких встановлена повна відповідність серій та номерів купюрам, які 18.07.2011 оглянуті за участю ОСОБА_15 як кошти для передачі в якості хабара для ОСОБА_7 а саме пунктах 125, 128-160, 162, 163-176 (дивись т. 1 а.с. 43-51) / т. 2 а.с. 91-97/;

- даними з дослідженого в судовому засіданні диску Datex CD-RW №1128нт, направленим з ГУ БКОЗ СБ України до відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь Генеральної прокуратури України в якості легалізованих матеріалів проведених оперативно-розшукових заходів щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7, трьома протоколами, складеними за наслідками проведення оперативно-технічного заходу від 19.08.2011 та протоколом огляду диску від 24.08.2011, яким встановлено, що на диску містяться аудіо файли із записами телефонних розмов між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, між ОСОБА_7 і ОСОБА_15, між ОСОБА_7 і ОСОБА_16, між ОСОБА_7 і ОСОБА_18, між ОСОБА_17 і ОСОБА_6 та зміст смс повідомлень між ОСОБА_7 і ОСОБА_15, якими підтверджуються показання свідка ОСОБА_15 / т. 4 а.с. 24-42, 71-98 /;

- даними з висновку судової експертизи звукозапису № 8621/11-17 від 15.09.2011 згідно якого: 1,2 Текстовий зміст розмов, що зафіксовані у досліджуваних фонограмах відповідає тексту протоколів огляду від 20.08.2011 та 24.08.2011; 3. Ознак монтажу у аудіозаписах «SHQ#01», «SHQ#02», «SHQ#03», що знаходяться на наданому цифровому диктофоні «Samsung» VY-Н350, серійний номер KV1Х100760Р, не міститься; 4,5. У розмовах, що зафіксовані у аудіофайлах «SHQ#01», «SHQ#02», «SHQ#03», що знаходяться на наданому цифровому диктофоні «Samsung» VY-Н350, серійний номер KV1Х100760Р та CD-диску Datex №1128нт, зафіксовано мовлення гр. ОСОБА_7 Слова та фрази, що промовлені гр. ОСОБА_7, позначені у копіях протоколів огляду від 20.08.2011 та 24.08.2011 символом «П»; у розмовах, що зафіксовані в аудіофайлах на CD-диску Datex №1128нт, зафіксоване мовлення гр. ОСОБА_6 /т. 7 а.с. 205-210 /

Проаналізувавши з точки зору стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України, інші докази, які були надані суду на підтвердження винуватості підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину, та які були досліджені в судовому засіданні, суд відхиляє їх з наступних підстав.

Так, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Згідно Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року N 12-рп/2011 обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, неуповноваженою на здійснення такої діяльності.

ОСОБА_15 станом на 12.07.2011 та 15.07.2011 не була особою, уповноваженою на здійснення діяльності, яка полягала у цілеспрямованих діях щодо збирання і фіксації фактичних даних із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Враховуючи викладене цифровий диктофон «Samsung» модель VY-Н350, серійний номер KV1Х100760Р та протокол його огляду, а також долучений до заяви CD-RW диск TDK № 006 201 В 1 I9 12475 HS 1602 та протоколи прослуховування аудиозаписів, записаних на ньому від 18.07.2011, суд не може визнати належними та допустимими доказами у справі зважаючи на недопустимість обґрунтування обвинувачення особи у вчиненні злочину на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Як вбачається із протоколу обшуку від 28.07.2011, у період з 18 години 22 хвилини по 21 годину 09 хвилин на підставі постанови Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2011 у будівлі номер 9 по вул. Леніна в с. Колонщина Макарівського району Київської області (яке, як встановлено в судовому засіданні є торгівельно-розважальним закладом) проведено обшук. В ході обшуку виявлено та вилучено ряд документів, які за своїм змістом стосуються роботи колишньої дружини володільця приміщення ОСОБА_29, підсудної ОСОБА_6, у відділенні ДВС Обухівського районного управління юстиції, зокрема заяви, акти державного виконавця, ухвали судів тощо. Також під час обшуку у одній з кімнат виявлено та вилучено 2-і купюри доларів США номіналом по 100 доларів з реквізитами: HG 92590993 B, HG 92590989 B.

При співставленні та порівнянні вказаних купюр, із даними про грошові кошти, які оглядались співробітниками Служби безпеки України 18.07.2011 в присутності ОСОБА_15 для контрольованої передачі в якості хабара встановлено, що у пунктах 104 та 106 протоколу зазначені ті ж реквізити купюр номіналом 100 доларів США: HG 92590993 B,HG 92590989 B.

Як вбачається із протоколу обшуку та встановлено у судовому засіданні, проведення зазначеної слідчої дії супроводжувалось відеоз’йомкою.

Відповідно до положень статті 85-2 КПК України (у редакції 1960 року) кіноз’йомка, відеозапис можуть застосовуватись при проведенні огляду, обшуку, відтворення обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій. Учасники слідчої дії повідомляються про застосування кінозйомки, відеозапису до початку цієї дії. Після з’йомки, запису та виготовлення кінострічки, відеострічки вони демонструються всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол.

Зазначені положення кримінально-процесуального закону під час проведення обшуку дотримані не повною мірою. Обставини виявлення і вилучення грошових коштів у розмірі 200 доларів США на плівці, яку переглянуто у судовому засіданні, не зафіксовано. В судовому засіданні поняті та інші учасники слідчої дії показали, що відеострічка не демонструвалась після проведення обшуку і відповідний протокол її перегляду у матеріалах справи відсутній.

Допитані з цього приводу співробітники СБ України ОСОБА_21, ОСОБА_30, ОСОБА_31 показали, що під час проведення з’йомки виникли проблеми із акумулятором живлення відеокамери, у зв’язку з чим з’йомка переривалась з технічних обставин, водночас відомості про це у протоколі відсутні.

Зазначені порушення вимог процесуального законодавства, зокрема вимог статті 85-2 КПК України, свідчать про недопустимість вказаних протоколу та цієї відеострічки як доказів, відповідно суд не може на них посилатись в обгрунтування вироку.

Стороною обвинувачення висловлені в дебатах твердження, що протокол обшуку у приміщенні за № 9 по вул. Леніна у с. Колонщина Макарівського району Київської області від 28.07.2011, вилучені під час його проведення кошти, показання допитаних свідків - понятих та співробітників СБ України, є окремими доказами в розумінні статті 82 КПК України, де зазначено, що протоколи слідчих дій та носії інформації є окремими джерелами доказів і за змістом ч. 4 ст. 85 КПК України матеріали відеозапису є додатком до відповідного протоколу слідчої дії, а відповідно до статті 65 КПК України показання свідків є самостійним доказом по справі, тому підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, відповідно визнання недопустимим доказом відеострічки, у той же час дає підстави для використання і оцінки решти доказів, які у їх сукупності вказують на причетність ОСОБА_6 до одержання хабара.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про неможливість визнати протокол обшуку від 28.07.2011 у будівлі номер 9 по вул. Леніна в с. Колонщина Макарівського району Київської області належним та допустимим доказом, з огляду на те, що в ході судового рогляду залишились не встановленими наступні обставини: яким чином працівники СБУ потрапили в приміщення, де проводився обшук, оскільки згідно заяви, зафіксованої в протоколі обшуку, свідок ОСОБА_29, який користувався цим приміщенням, побачив їх коли ті вже перебували в будинку; залишилось не встановленим хто саме і де саме виявив 200 доларів США; не встановлено також де перебували кошти протягом часу від їх виявлення та передачі особі, яка складала протокол, а це, згідно показань понятих та учасників обшуку не було зроблено одночасно; не встановлено чому в момент виявлення вказаних коштів відеоапаратура не працювала, не дивлячись на те, що всі інші обставини обшуку зафіксовані на відео і про зупинення відеофіксації слідчої дії не зроблено відповідних записів у протоколі обшуку.

Крім того, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд враховує, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що ОСОБА_6, яка лише періодично відвідувала вказане приміщення, або її колишній чоловік ОСОБА_29, являючись сином законного володільця вказаного приміщення, який також не використовував це приміщення для проживання, за будь-яких умов могли обрати місцем зберігання доларів США кімнату, яка використовувалася як технічне приміщення для зберігання білизни, у тому числі вживаної, а також для зберігання миючих та інших засобів для прибирання приміщень, якими безперешкодно та безконтрольно користувалися технічні працівники даного закладу.

Аналізуючи та оцінюючи наведені докази, суд дійшов до висновку, що винність підсудного ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Обгрунтування підсудним ОСОБА_7 приїзду у вечірній час ОСОБА_15 у м. Обухів 18.07.2011 до відділення «ПриватБанку» з метою сплати витрат по виконавчим провадженням є непослідовним і нелогічним, оскільки якби ОСОБА_15 мала намір сплатити такі витрати, здійснити офіційні платежі, то вона б це зробила і без допомоги підсудного ОСОБА_7 і не обов’язково у відділенні «ПриватБанку» в місті Обухів. Крім того, оплата платежів у той час, коли приїхала ОСОБА_15, була неможливою через закінчення банківського операційного дня.

При цьому дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_15 платежі не здійснювала і документи не оформляла.

У той же час встановлено, що підсудний ОСОБА_7, попередньо у цей день дізнавався про номер телефону керуючої відділенням «ПриватБанку» ОСОБА_16, зустрічався із нею, а із записів розмови між ОСОБА_15 і ОСОБА_16 та показань цих свідків вбачається, що кошти передавались саме для підсудного ОСОБА_7, що підтверджує факт знаходження ОСОБА_7 у банківській установі не з тією метою, про яку той повідомив в судовому засіданні.

Суд враховує також, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що напередодні зустрічі із ОСОБА_15 до нього в офісне приміщення приїжджали ОСОБА_7 та ОСОБА_6 В ході розмови останні запитували про можливість надання консультацій певній особі. Через деякий час між ним та ОСОБА_43 відбулась розмова в ході якої ОСОБА_7 сказав, щоб у разі передачі ОСОБА_15 грошових коштів, він передав їх останньому. Свідок також показав, що до нього приходила ОСОБА_15, після передачі коштів просила його телефонувати ОСОБА_7 та підтвердити факт одержання грошових коштів, на що він їй відмовив.

Зміст показань свідка ОСОБА_17 в цілому узгоджується із долученими до справами роздруківками розмов як додатків до протоколів про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів.

Так, в судовому засіданні досліджений протокол про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів від 30.08.2011, які проводились на підставі постанови голови Апеляційного суду м. Києва за № 01-6362 цт від 28.07.2011 року стосовно ОСОБА_17, де зафіксована розмова ОСОБА_15 та ОСОБА_17, в якій вона згадує ім’я та по батькові ОСОБА_7 – ОСОБА_44 / т. 4, а.с. 48-53/.

Судом перевірені доводи підсудних та їх захисту, щодо неналежності та недопустимості доказів зібраних в результаті проведення оперативно - розшукових заходів, під час досудового слідства, в зв'язку з їх отриманням незаконним шляхом.

Такі твердження, суд вважає безпідставними, оскільки всі необхідні заходи по даній кримінальній справі проведені у рамках оперативно - розшукової справи, належним чином легалізовані і долучені до матеріалів кримінальної справи відповідно до вимог ст.ст .9, 9-1,10 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність».

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки про вивчення ОРС № 5697 працівника ГПУ ОСОБА_45, дана оперативно-розшукова справа № 5697 стосовно двох працівників одного із районних відділів Державної виконавчої служби у Київській області та керуючого відділенням одного з банків області заведена у відповідності до статті 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» 14.07.2011, а дозволи на проведення оперативно-технічних заходів, які обмежують права особи, давались апеляційним судом м. Києва 15, 19 та 22 липня 2011 року, а саме: відносно ОСОБА_6 (постанова № 01-5866цт від 15.07.2011, постанова № 01-6138цт від 25.07.2011), відносно ОСОБА_46 (постанова № 01-5867цт від 15.07.2011), відносно ОСОБА_17 (постанова № 01-6362цт від 28.07.2011).

Згідно даних із приєднаних до матеріалів справи відповідей на запити підсудного ОСОБА_7 із СБ України, грошові кошти в загальній сумі 80000 доларів США, з метою використання їх для викриття хабарництва, співробітники СБ України одержували у фінансово-економічному управлінні СБ України 15.07.2011.

Оцінка доказам, які суд вважає належними і допустимими, дана судом у сукупності з іншими доказами, які узгоджуються між собою, та підтверджують обставини викладені в обвинуваченні і не суперечать фактичним обставинам справи.

Таким чином, показання підсудних ОСОБА_7 і ОСОБА_6 судом розцінюються як обрана позиція захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинений злочин.

Кваліфікуючи дії підсудного ОСОБА_7 суд враховує, що згідно роз’яснень, викладених у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво», якщо при умислі службової особи на одержання хабара у великому або особливо великому розмірі нею було одержано з причин, що не залежали від її волі, лише частину обумовленого хабара, вчинене належить кваліфікувати як замах на одержання хабара у розмірі, який охоплювався її умислом.

Враховуючи викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції закону від 07.04.2011), як закінчений замах на одержання службовою особою, яка обіймає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.

Законом України № 221-VIІ від 18.04.2013 змінено редакцію статті 368 КК України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою». Зазначена норма особливої частини закону України про кримінальну відповідальність містить 5 частин, кримінальна відповідальність за одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі передбачена диспозицією саме частини 5-ї даної статті.

При вирішенні питання про застосування кримінального закону для кваліфікації дій підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 необхідно виходити із положень ч. 2 статті 4 КК України, за приписами якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час його вчинення.

ОСОБА_24 № 221-VIІ від 18.04.2013, в якому викладено у новій редакції статтю 368 КК України, передбачає таке ж покарання, як і в ч. 4 ст. 368 КК України в редакції закону від 07.04.2011 (тобто новий закон не скасовує злочинність діяння, не пом’якшує відповідальність та іншим чином не поліпшує становище особи), то в силу статті 5 КК України зворотної сили не має. Відповідно, для кваліфікації дій підсудних, в даному випадку, необхідно застосовувати статтю 368 КК України у редакції закону від 07.04.2011 і підстав для перекваліфікації їх дій не вбачається.

У той же час суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення, пред’явленого підсудним твердження про те, що «під час зустрічі ОСОБА_15 із ОСОБА_7, яка відбулась 20 липня 2011 року, на вулиці Набережно-Рибацькій в м. Києві, останній будучи службовою особою, використовуючи надану йому владу та службове становище, маючи злочинний умисел, спрямований на одержання хабара, діючи умисно, за попередньою змовою з начальником ВДВС ОСОБА_6, із корисливих мотивів, збільшив суму хабара з 70 тис. доларів США до 80 тис. доларів США, за фактичне невиконання вищезазначених рішень Обухівського районного суду Київської області», оскільки вони не знайшли свого об’єктивного підтвердження в ході судового розгляду справи.

Так, згідно показань свідка ОСОБА_15 ОСОБА_7І обіцяв їй за 10 тис. доларів США «простимулювати» суддю Обухівського міськрайсуду за позитивне для клієнтів останньої рішення, на що та погодилася. Таким чином вказану суму ОСОБА_15 передавала для ОСОБА_7 не як хабар йому особисто, а для подальшої передачі ним хабара судді з метою винесення останнім вигідного для її клієнтів рішення.

Викладене свідчить, що ОСОБА_15 передавала хабар для ОСОБА_7 в сумі 70 тис. доларів США, а також 10 тис. доларів США для дачі хабара судді Обухівського міськрайсуду за позитивне для її клієнтів рішення.

Відповідно до ст. 275 КПК України 1960 року, суд розглядає справу відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Суд також виключає з обвинувачення, пред’явленого підсудним, твердження про розробку підсудними спільного плану отримання хабара від ОСОБА_15, оскільки ці твердження також не знайшли підтвердження в ході судового розгляду.

Так, згідно показань свідка ОСОБА_15, ОСОБА_7 пропонував їй передати гроші одночасно і зробити це шляхом переказу, проте вона на це не погодилася і повідомила, що у неї наявні для передачі 18.07.2011 лише 20 тис. доларів США і що витрати на безготівковий переказ невигідні для її клієнтів, після чого ОСОБА_7 погодився на її умови.

Зазначене свідчить, що саме ОСОБА_15 визначала скільки грошей, в якому виді (готівкою чи безготівковим способом) і в якій послідовності передати ОСОБА_7, що спростовує твердження, зазначені в обвинуваченні про розробку підсудними спільного плану отримання хабара від ОСОБА_15

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, про доведеність винності підсудної ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 КК України.

Про це свідчать показання свідка ОСОБА_16 щодо передачі нею 19.07.2011 ОСОБА_6 20 тис. доларів США, отриманих 18.07.2011 від ОСОБА_15 Ці показання свідок не змінювала в ході досудового слідства і судового розгляду.

При цьому суд також враховує, що ОСОБА_16 раніше знаходилась у приязних і дружніх стосунках із підсудними, що підтвердили у судовому засіданні і ОСОБА_7 і ОСОБА_6, відповідно, підстав їх оговорювати не мала. Тому суд надає перевагу саме її свідченням в частині передачі 20 тис. доларів США ОСОБА_6

У той же час, оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що обвинувачення, яке пред'являлено підсудній ОСОБА_6, частково грунтується на доказах, які не доводять, що її умисел охоплював одержання хабара в особливо великому розмірі.

Суду не надано доказів, що ОСОБА_6 була обізнана про намір ОСОБА_7 отримати від ОСОБА_15 частину хабара в розмірі 60 тис. доларів США.

Такі докази відсутні в протоколах, складених за наслідками проведення оперативно-технічних заходів та протоколом огляду відповідних дисків, які містяться аудіо файли із записами телефонних розмов між ОСОБА_7 і ОСОБА_6, між ОСОБА_7 і ОСОБА_15, між ОСОБА_7 і ОСОБА_16, між ОСОБА_7 і ОСОБА_18, між ОСОБА_17 і ОСОБА_6 та зміст смс повідомлень між ОСОБА_7 і ОСОБА_15

Такі докази відсутні в показаннях свідків, допитаних в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що її твердження про те, що ОСОБА_7 узгоджував свої дії щодо отримання хабара саме з ОСОБА_6, є її припущенням.

Свідок ОСОБА_17 в своїх показаннях як на досудовому слідстві, так і в суді повідомляв, що не пам’ятає, чи називалась йому 27.07.2011 під час зустрічі з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 сума коштів, яку мала передати йому ОСОБА_47 28.07.11 він знаходився у начальника ВДВС Обухівського районного управління юстиції в Київській області ОСОБА_6, оскільки вона попросила його під'їхати, з метою ознайомитися з матеріалами цивільної справи за позовом до ВДВС. Під час бесіди, ОСОБА_6 показала йому рішення суду щодо стягнення з виконавчої служби грошових коштів.

Відповідно до ст. 62 Конституції, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку що наявність у підсудної ОСОБА_6А умислу на одержання хабара в особливо великому розмірі залишилась недоведеною. Доведено отримання нею хабара в розмірі 20 тис. доларів США, що згідно курсу Національного Банку України станом на 18.07.2011 становило 159 420 гривень, тобто більше ніж у двісті разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є великим розміром відповідно до п.1 примітки до ст. 368 КК України (в редакції закону від 07.04.2011).

За вказаних обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції закону від 07.04.2011), як одержання службовою особою, яка обіймає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_7 судом враховується те, що він раніше не судимий, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, до затримання мав постійне місце проживання і роботи, за якими характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та незадовільний стан здоров'я, а саме: має хронічні захворювання, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває .

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_7, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає наявність у нього на утриманні двох малолітніх дітей та незадовільний стан здоров’я, а саме наявність хронічного захворювання.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудному судом не встановлено.

Виходячи із цього, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на викладене, з урахуванням наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудного, відсутність обтяжуючих обставин, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, до затримання постійно працював, має позитивні характеристики, на момент винесення вироку утримується під вартою більше ніж 2 роки 3 місяці, суд приходить до висновку про можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 07.04.2011 /, у відповідності до ч. 1 ст. 69 КК України, а також не призначати додаткове покарання у виді конфіскації майна, що передбачене санкцією цієї ж частини статті, відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України. Таким чином, суд вважає, що призначення в даному випадку більш м'якого покарання, ніж передбачено законом /санкцією статті/, є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів.

Крім того, враховуючи вчинення підсудним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України / в редакції Закону від 07.04.2011/, з використанням свого службового становища на керівній посаді в органі державної влади, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому додаткового покарання в межах санкцій кримінального закону у виді позбавлення права займати посади в органах державної влади.

При цьому, встановлені обставини вчинення злочину, ставлення підсудного до вчиненого, свідчать в сукупності з переліченими вище даними про особу підсудного про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_6 судом враховується те, що вона раніше не судима, вчинила злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, до затримання мала постійне місце проживання і роботи, за якими характеризується позитивно, неодружена, тривалий час перебувала на керівних посадах в органах державної влади, має незадовільний стан здоров'я, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває .

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудній ОСОБА_6, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає незадовільний стан здоров’я, а саме наявність хронічного захворювання.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудній, судом не встановлено.

Виходячи із цього, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на викладене, з урахуванням наявності обставини, що пом'якшує покарання підсудної, відсутність обтяжуючих обставин, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про її особу, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, до затримання постійно працювала, має позитивні характеристики, суд приходить до висновку про можливість призначення їй покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений нижньою межею санкції ч. 3 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 07.04.2011 /. Суд вважає, що призначення такого покарання, є дійсно необхідним і буде достатнім для виправлення винної і попередження нових злочинів.

Крім того, враховуючи вчинення підсудною злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України / в редакції Закону від 07.04.2011 /, з використанням свого службового становища на керівній посаді в органі державної влади, суд приходить до висновку про необхідність призначення їй додаткового покарання в межах санкцій кримінального закону у виді позбавлення права займати керівні посади в органах державної влади.

При цьому, встановлені обставини вчинення злочину, свідчать в сукупності з переліченими вище даними про особу підсудної про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства.

Тому, на підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе звільнити її від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі положень ст. 77 КК України в зв'язку із звільненням підсудної від відбування основного покарання з випробуванням, судом не застосовується додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Цивільного позову у справі не заявлено.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до ст. 81 КПК України 1960 року.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво», предмет хабара на підставі п. 4 ст. 81 КПК має передаватися в дохід держави. Якщо майно, передане як хабар, не знайдено, безпідставно придбане належить стягувати в дохід держави на підставі ст. 470 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 470 Цивільного кодексу України, підлягає стягненню з ОСОБА_7 та ОСОБА_6, солідарно, сума, еквівалентна 14800 доларів США, оскільки саме ці кошти, як предмет хабара, залишились не знайденими, що відповідає 117971,00 грн. на день вчинення злочину 18.07.2011.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудних в рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст. 323-324 КПК України 1960 року, суд, -

ЗАСУДИВ:          

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 368 КК України /в редакції Закону від 07.04.2011/, та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, у виді 6 (шести) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком три роки, та із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України - без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_7 обчислювати з 29 липня 2011 року - дня затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - взяття під варту

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України / в редакції Закону від 07.04.2011/, та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із позбавлення права обіймати керівні посади в органах державної влади строком три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 3 /трьох/ років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_6 у виді застави, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази: - грошові кошти у сумі 60 тис. доларів США, 5 тис. доларів США, 200 доларів США, які направлені до фінансового управління СБ України /т. 3 а.с. 21-55/, повернути фінансово-економічному управлінню Служби безпеки України; документи стосовно виконавчих проваджень та виконавчі провадження / т. 4 а.с. 98-105, т.6 а.с. 23-250, т.7 а.с. 1-192 /; диск Datex CD-RW №1128нт/ т. 4 а.с. 100 /СD-RW диск TDK 006 201 В 2 18 12480 HS 1602, №1135 н/т, СD-RW диск DIGITALX I PAA182572 207126904140550, 7/C69-К., СD-RW диск DIGITALX I PAA203680 07068003310914,« 7/152-СВ», DVD-R диск VERBATIM ZE0650-DVR-J47C1, 7/Д64-К11/ т. 4 а.с. 129 /, два СD диска із відзнятим 19.07.2011 аудіо та відеоматеріалом журналістами телеканалу ТОВ «Мультимедійна компанія «Дні-Про»/ т. 4 а.с. 135 /, залишити у справі; диктофон «Samsung» модель VY-Н350, серійний номер KV1Х100760Р / т. 4 а.с. 99 / повернути ОСОБА_15

Стягнути солідарно у дохід держави з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 судові витрати за проведення судової експертизи звукозаписів 4512 грн. /т.7, а.с. 204/.

Стягнути солідарно у дохід держави з ОСОБА_7 та ОСОБА_6, як безпідставно придбаний ними предмет хабара, місце знаходження якого не знайдено 117971,00 ( сто сімнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят одну) гривню.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з дня проголошення учасниками процесу, а засудженим ОСОБА_7 - в той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя                                                                                          Бурбела Ю.С.