Справа № 1-75/12

ПОСТАНОВА

іменем України

25.07.2013 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Бурбели Ю.С.,

при секретарі Солдатенко В.С.,

за участю прокурора Саєнка С.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні захисником підсудного ОСОБА_4 ОСОБА_2 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 з тримання під вартою на підписку про невиїзд або на заставу у зв'язку із станом його здоров'я, а також у зв'язку з тим, що всі свідки сторони обвинувачення по справі допитані і перебуваючи на волі підсудний не зможе вплинути на їх показання.

Вислухавши клопотання захисника ОСОБА_2, вислухавши інших захисників та підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, які клопотання підтримали, а також, заслухавши думку прокурора, який вважає що клопотання не підлягає до задоволення, суд дійшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання, оскільки підстави зазначені у постанові суду про обрання запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 не відпали.

Так, суд враховує, що згідно ст. 148 КПК України (1960) запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Згідно ч. 4 ст. 165 КПК України (1960) запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході, або в раніше застосованому запобіжному заході.

Згідно п. 3 Постанови N 4 Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України 1960 року (1002-05), можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України (1960), і його належної поведінки.

Згідно ст. 274 КПК України (1960) під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав, може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного. При обранні запобіжного заходу у вигляді застави або тримання під вартою суд повинен керуватися відповідними статтями глави 13 цього Кодексу.

Підсудний ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12-ти років.

Крім того, в матеріалах справи наявні відомості, що на розгляді Керченського міського суду АР Крим знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах).

Згідно постанов суду, під час проведення досудового слідства по даній справі (за ч. 4 ст. 368 КК України), підсудному обраний запобіжний захід у виді взяття під варту.

Під час судового розгляду справи постановами суду у задоволенні клопотань підсудних та їх захисників про зміну запобіжного заходу неодноразово відмовлено.

На даний час, в ході судового слідства у справі встановлено, що підсудний винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнає, давати показання суду відмовляється.

Згідно досліджених в судовому засіданні протоколів слідчих дій, під час досудового слідства у справі, ОСОБА_4 від дачі показань відмовився.

З метою здійснення тиску на суд захисником з числа близьких родичів підсудного ОСОБА_4 ОСОБА_6 систематично на ім'я Генерального прокурора України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини направляються скарги на тривалий судовий розгляд даної справи, в яких поширюються перекручені та неправдиві відомості про перебіг судового розгляду справи, оскільки дослідження доказів, наданих суду стороною обвинувачення завершено за кілька місяців до даного засідання і тривалість розгляду даної справи на даний час обумовлена виключно численними клопотаннями сторони захисту.

Крім того, захисником з числа близьких родичів підсудного ОСОБА_4 ОСОБА_6 у вказаних зверненнях наводяться недостовірні відомості про неправомірні дії адміністрації Київського СІЗО в частині ненадання ОСОБА_4 медичної допомоги, які згідно висновку за результатами медичного обстеження свого підтвердження не знайшли, про що зазначено у відповіді заступника Генерального прокурора України на ім'я ОСОБА_6 від 11.04.2013, копія якого направлена до суду та досліджена в судовому засіданні.

Зазначене дає підстави вважати, що вказані дії вчиняються стороною захисту з метою затягнути судовий розгляд справи та перешкодити встановленню істини у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що підстави за якими судом обраний підсудному запобіжний захід у виді взяття під варту не відпали; наявні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України 1960 року, можуть не забезпечити виконання підсудним ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.

Суд також приймає до уваги, що достовірних даних про неможливість подальшого тримання підсудного ОСОБА_4 під вартою у зв'язку із станом здоров'я суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 148, 149, 155, 165, 165-1, 273, 274 КПК України 1960 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 із взяття під варту на інший захід не пов'язаний з триманням під вартою, відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.С. Бурбела