Судове рішення #34436249

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.12.2013 р. справа №913/2535/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:


головуючого:Принцевської Н.М.

суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сенюта О.А., довіреність № 615 від 01.10.12р.

від відповідача:ОСОБА_5, особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1

на рішення господарського суду Луганської області

від04.11.2013р.

у справі№ 913/2535/13 (суддя Москаленко М.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1

про укладення додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії


ВСТАНОВИВ:


Господарський суд Луганської області рішенням від 04.11.2013р. у справі № 913/2535/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1 про укладення додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії задоволені повністю.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 04.11.2013р. у справі № 913/2535/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим.

Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та їх обґрунтування, надавши пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просив долучити до матеріалів справи копію додаткової угоди від 31.10.13р. до договору про постачання електричної енергії від 25.11.2011р. № А4682, яка набирає чинності з 15.12.2013р., згідно якої дію договору про постачання електричної енергії від 25.11.2011р. № А4682 продовжено до 31.12.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Клопотання про залучення додаткової угоди просив вирішити на розсуд суду.

Згідно з ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Додаткова угода датована 31.10.2013р., тобто була прийнята до винесення оскаржуваного рішення господарського суду Луганської області, відповідач не обґрунтував неможливість її подання суду першої інстанції.

Таким чином, клопотання відповідача про залучення додаткових доказів не підлягає задоволенню.

До апеляційної скарги додано додаткові документи, а саме: копію висновку ДП «Державний інститут «Луганськцивілпроект» від 06.09.2013р. № СГС/292 з додатками на 12 аркушах та копія виписного епікризу ЛОКОД, але оскільки відповідачем не дотримано вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України та не заявлено відповідне клопотання про залучення цих документів, апеляційний суд повертає вказані додатки заявникові.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № А4682 від 25.11.2011р. про постачання електричної енергії (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії - Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", постачає електричну енергію споживачу - ФОП ОСОБА_5, для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 13,5 кВт величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до Договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Договір набирає чинності з 25.11.2011 та діє до 25.10.2012. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Відносини щодо постачання електричної енергії регулюються Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28 (ПКЕЕ).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з пунктом 1.3 Правил, для забезпеченні потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Частиною другою статті 275 ГК України та пунктом 5.1 Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно приписів частин 1 та 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Пунктом 3 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За приписами ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно додатку «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача» до Договору про постачання електричної енергії від 25.11.2011р. № А4682, електроенергія постачається на два об'єкти споживача, а саме: магазин по АДРЕСА_2 та кафе АДРЕСА_3

Об'єкт, що розташований в АДРЕСА_3, на час укладення договору про постачання електроенергії використовувався Споживачем на підставі договору оренди земельної ділянки, що був укладений 18.11.2009 між відповідачем та Кіровською міською радою - власником земельної ділянки (а.с. 25 - 29).

Листом № 1690 від 24.05.2013 виконавчий комітет Кіровської міської ради повідомив ТОВ "ЛЕО", як постачальника електричної енергії, про необхідність припинення електропостачання на самовільно збудований об'єкт відповідача, розташований АДРЕСА_3 До вказаного листа було додано рішення Кіровської міської ради "Про припинення договору оренди землі" № 367 від 02.12.2011 (а.с. 31-32), рішення господарського суду Луганської області від 23.03.2012 у справі № 26н/5014/303/2012 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Кіровської міської ради Луганської області про спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 18.11.2009 та про скасування рішення Кіровської міської ради № 367 від 02.12.2011 "Про припинення договору оренди землі", яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі (а.с. 36 - 41), постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2012 у вказаній господарській справі про залишення вказаного рішення господарського суду без змін (а.с. 42 - 50).

30.05.2013р. позивачем, на підставі ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, рекомендованим листом направлено відповідачу проект Додаткової угоди від 28 травня 2013 до договору про постачання електричної енергії № А 4682 від 25.11.2011 про виключення з договору об'єкту (кафе), що розташований АДРЕСА_3

Відповідно до підпункту 8 пункту 5.4 Правил для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач або субспоживач) має надати відповідній організації копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

Під час укладення договору про поставку електричної енергії сторони виходили з наявності у відповідача права користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт відповідача - АДРЕСА_3 згідно договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частина 4 ст. 652 ЦК України передбачає, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зміна договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком зміни договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежить від волі сторін. При наявності істотної зміни обставин, зміна договору за рішенням суду допускається лише як виняток.

Закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 33-36 Господарського процесуального кодексу України, не надано доказів наявності документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що на час укладення договору про електропостачання сторони не могли передбачити позбавлення відповідача права користування вказаною вище земельною ділянкою, що є підставою для застосування до даного спору вимог статті 652 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не впливають на правомірність оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, оскільки ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 04.11.2013р. у справі № 913/2535/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 04.11.2013р. у справі № 913/2535/13- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.


Головуючий Н.М. Принцевська


Судді: Н.В. Ломовцева


О.А. Скакун























































Надруковано 5 примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-до справи; 1-ГС; 1-ДАГС


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація