14.11.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/2579/2013р. Головуючий в першій

інстанції Шкірай М.І.

Категорія 57 Доповідач в апеляційній

інстанції Лівінський С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Лівінського С.В.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Зотова В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі на ухвалу Балаклавського районного суду міста Севастополя від 05 вересня 2013 року по цивільній справі за скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» ( далі - ПАТ ) на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі Сушка Олександра Анатолійовича,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ПАТ по газифікації та газопостачанню «Севастопольгаз» звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі Сушка Олександра Анатолійовича.

Ухвалою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 05 вересня 2013 року в скаргу ПАТ по газифікації та газопостачанню «Севастопольгаз» задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відділ Державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції в м. Севастополі ставить питання про скасування постановленої по справі ухвали, у зв'язку із тим, що вона винесена з порушення норм процесуального права та просить постановити по справі нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» на дії державного виконавця Сушка О.А. та скасовуючи постанову останнього про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ідентифікаційний номер боржника зазначається у судовому наказі у разі його наявності, а його відсутність в останньому не є обґрунтованою підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується й колегія суддів за такого.

Статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду. Згідно приписів частин 1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 ЦПК України судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» ( далі - Закон ), в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, у виконавчому документі зазначаються повне найменування ( для юридичних осіб ) або ім'я ( прізвище, власне ім'я та по батькові ) (для фізичних осіб ) стягувача і боржника, їх місцезнаходження ( для юридичних осіб ) або місце проживання чи перебування ( для фізичних осіб ), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника ( для юридичних осіб ), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника ( для фізичних осіб - платників податків ) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача може самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.

12 квітня 2013 року Балаклавським районним судом м. Севастополя видано судовий наказ по справі № 762/896/13-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» суму боргу за оплату житлово-комунальних послуг з газопостачанню за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року, з урахуванням встановленого індексу інфляції і трьох процентів річних в розмірі 1535,45 грн. та судового збору в розмірі 114,70 грн.

У вказаному судовому наказі судом першої інстанції було зазначено, що відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, а також інші дані, що ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню суду не відомі( а. с. 3 ).

22 липня 2013 року ПАТ по газопостачанню та газифікації « Севастопольгаз » подано заяву про примусове виконання вказаного виконавчого документу.

23 липня 2013 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі Сушком О.А. на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження через невідповідність вищевказаного виконавчого документу вимогам ст. 18 Закону, а саме відсутності ідентифікаційного коду боржника( а. с. 4 ).

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що всупереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відсутність ідентифікаційного номеру боржника у виконавчому документі не є законною та обґрунтованою підставою для відмови у примусовому виконанні судового рішення державною виконавчою службою, оскільки таке виконання рішення є невід'ємною складовою частиною судового захисту будь-якої особи, і згідно із п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача може самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Посилання в апеляційній скарзі на положення ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" не можна визнати обґрунтованим.

Оскільки судовий наказ містить основні його реквізити, передбачені ч. 2 ст. 103 ЦПК України, дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання, судовий наказ підписаний суддею та скріплений гербовою печаткою.

Крім того, на час постановлення судового наказу суд був позбавлений можливості без згоди боржника, який не викликався до суду, отримати дані, про які в своїй постанові зазначив державний виконавець.

Інші доводи апелянта являються наслідком помилкового тлумачення норм права і не спростовують встановлених судом фактів, а також висновків районного суду, а тому теж не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.

Тому, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції у місті Севастополі - відхилити.

Ухвалу Балаклавського районного суду міста Севастополя від 05 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: /підпис/ С.В. Лівінський

Судді: /підпис/ Н.Г. Алєєва

/підпис/ В.С. Зотов

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя С.В. Лівінський